І перед Путіним не стали на коліна...

У момент оголошення російським судом 20-річного строку ув’язнення українці Сенцов і Кольченко виконували Державний гімн.


На наших очах у Росію часів Путіна повернулася сталінська інквізиція. Жертвами новітніх диктаторських розправ з інакомислячими стають і громадяни незалежної України. З дня на день у політичний процес десятиліття обіцяє перерости судилище над захопленою російськими спецслужбами льотчицею з Києва Надією Савченко. А свій перший страшно несправедливий вердикт ручна російська Феміда вже винесла двом іншим українцям — кінорежисеру Олегу Сенцову і громадському активісту Олександру Кольченку. Першого засуджено до 20 років ув’язнення у колонії строгого режиму, інший не побачить волі протягом 10 років. Україна і міжнародна спільнота обурені, кажуть про небачений фарс, кричущу наругу над правом і законом, про нових політичних в’язнів, вимагають їх звільнення. У Кремлі ж цинічно твердять про “торжество правосуддя” стосовно... терористів.

У світі кіно, літератури 39-річний Олег Сенцов — людина відома. В його активі чимало успішних проектів, за які отримував міжнародні нагороди. Як громадянин, митець не міг стояти осторонь бурхливих суспільних процесів, що відбуваються в Україні. Під час Революції Гідності був учасником Автомайдану. Коли на територію Автономної Республіки Крим вдерлися російські зайди у формі “зелених чоловічків”, разом із соратниками-патріотами скликав мітинги “За єдину Україну!”, доносив жителям півострова правду про окупантів, допомагав заблокованим росіянами українським військовослужбовцям та їхнім сім’ям продуктами. За таку активність Федеральна служба безпеки Росії заарештувала активіста і його соратників, відправила у сумнозвісне “Лефортово”, “склепала” карні справи. Інкримінувала їм створення терористичної організації, філіалу... “Правого сектору”, незаконне придбання вибухівки, підготовку терористичних актів. 

Зокрема, Сенцова звинувачували у тому, що на 9 травня минулого року планував підірвати Вічний вогонь у Сімферополі і пам’ятник Леніну, підпалити офіс громадської організації “Русская община Крыма» і представництво партії “Единая Россия”. 

У матеріалах досудового слідства фігурували “переконливі” показання проти українських “терористів”, від оприлюднення яких у жилах росіян мала би застигнути кров. Однак, коли один зі “свідків” — колишній співробітник прокуратури Залізничного району Сімферополя Геннадій Афанасьєв — постав перед судовою колегією, то заявив, що всі його попередні заяви — видумані, вимушені. Наклеп, від якого відмовляється. За словами Афанасьєва, оббрехав Олега Сенцова він під неймовірним тиском слідчих, не витримавши фізичних тортур. Вимагаючи “правдивих” свідчень, Афанасьєва били у найболючіші місця, одягали на голову протигаз і перекривали шланг для дихання, всередину бризкали хімічну речовину, від якої виникала задуха і блювота. А ще прикріпляли електричні проводи до статевих органів і вмикали струм....  

Після сенсаційної відмови Афанасьєва від своїх попередніх свідчень, російський суд мав би закрити кримінальне провадження як безпідставне, звільнити підсудного українця Сенцова. Натомість, ніби нічого не сталося, люди у мантіях продовжували виконувати політичне замовлення. Але навіть у цій ситуації український патріот не опустив руки. Виступив з останнім словом, яке прозвучало як вирок російському самодержавству, яке стало черговою спробою достукатися до сердець обманутих росіян. 

“Я нічого у вас не проситиму, — звертався Сенцов до суддів з Ростова. — Тут усім усе зрозуміло. Суд окупантів не може бути справедливим за визначенням. Нічого особистого. Ваша честь... Ось тут стоять ваші трубадури режиму, знімають. Навіщо плекати нове покоління рабів? Але крім всіх цих, ще є частина населення Росії, яка прекрасно знає, що відбувається, яка не вірить у байки вашого агтітпрому, яка розуміє, що відбувається на землі і в світі, які жахливі злочини вчиняє ваше керівництво. Але ці люди чомусь бояться. Вони думають, що нічого не можна змінити, що все буде, як є, що систему не зламаєш — ти один, нас мало, нас всіх замурують у тюрмах, вб’ють, знищать... І сидять тихо у підпіллі, як миші”. 

“У нас в Україні, — продовжував Олег Сенцов, — теж була злочинна влада, але ми вийшли проти неї. Нас не хотіли чути — ми гримали у сміттєві баки. Влада не хотіла нас бачити — ми підпалювали покришки. Врешті-решт, ми перемогли. Те ж саме рано чи пізно відбудеться у вас... Хочу побажати непоінформованій частині населення Росії — навчитися не боятися”. 

Глибоко символічний, щемливий момент: коли у Ростові оголошували вирок поневоленим українцям, з пластикового “акваріуму” у суддівській залі пролунав Державний гімн України. Його на російській території виконували нескорені українські патріоти... 

Президент України Петро Порошенко надіслав на адресу в’язня сумління Олега Сенцова слова підтримки: “Тримайся, Олеже! Прийде час, і ті, хто організував над тобою судилище, самі опиняться на лаві підсудних!”. Завдяки вітчизняному МЗС організовується широкий міжнародний фронт підтримки цього бранця совісті. Про російське судилише над українським патріотом поінформовано ООН. Обурення неправовим вироком висловили США, інші західні країни. Заступилися за українця в усіх авторитетних європейських інституціях. Слово на захист політв’язня Сенцова сказали легендарні митці, зокрема, класики світового кіно Анджей Вайда, Кшиштоф Зануссі. Але коли в Росії зважали на справжні авторитети?

Коментарі для «ВЗ»

Андрій ЩЕКУН, колишній житель Сімферополя, активіст кримського Майдану

Поведінка наших хлопців у російському суді, де вони заспівали Державний гімн України — гідна справжніх патріотів.  Ми з колегами не здивовані рішенням російського суду, бо добре знаємо, як Російська Федерація розправляється з нашими активістами. Крім Сенцова, Кольченка, є ще ряд учасників Євромайдану (зокрема, Костенко та інші), які безслідно зникли у Криму, їхня доля невідома... 

Треба робити правильні радикальні висновки. Після таких ось судових “вердиктів” наша державна політика щодо Росії повинна бути більш жорсткою — на всіх рівнях. Зокрема в економіці. Дивіться, що відбувається: наших громадян російська влада кидає за грати, а ми в цей час постачаємо свої продукти у “вільну економічну зону “Крим”, проводимо спільну економічну діяльність з Росією. Треба скасувати цю зону!

Великий тюремний строк для Олега Сенцова — реалізація особистої забаганки великого узурпатора Путіна. Тим самим президент Росії показує, що не піде на уступки, що і далі впливатиме на геополітичне поле України.

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій

Чому таке безпрецедентно жорстке покарання призначено Олегу Сенцову? Путін творить тоталітарний режим. І будь-хто, хто потрапляє у його судову м’ясорубку, не має жодних шансів звідти вибратися. Вирок Сенцову для Путіна є демонстрацією сили, це сигнал того, що президент Росії не готовий іти на компроміс.

Що у цій ситуації повинні робити ми? Домагатися звільнення наших громадян-патріотів, з допомогою міжнародного товариства треба постійно тиснути на Кремль. У світовій практиці є багато прикладів, коли в’язні тоталітарних режимів рано чи пізно опинялися на волі…

Фото із соціальних мереж