«До нас з’їжджаються діти з усього Львова»

Школа №82 – єдина серед усіх шкільних закладів міста, де є ліфт для дітей з особливими освітніми потребами.

151 тисяча 125 дітей з інвалідністю віком до 18 років зареєстровано в Україні. Це — близько 2% від усього дитячого населення країни. Про це повідомив Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба. Таким дітям важко здобувати освітні послуги, але не через особливості власного організму, а через банальну необладнаність навчальними закладами спеціальними засобами. У Львівській СЗШ №82, що на вулиці Шафарика, 13, окрім пандусів, сходів із жовтими лініями та класу реабілітації, є ще ліфт — єдиний на усі школи, який возить діток з особливими освітніми потребами. У 82-гу школу навідалася журналіст “ВЗ”, щоб з’ясувати, як проходить підготовка до навчального року.

...У коридорах акуратно поставлені ряди парт, а прибиральниці тим часом шурують “голі” класи. Хоч директорка, у час, що я завітала до школи, перебувала у відпустці, проте була на місці. Мусить наглядати за процесом підготовки. “Не скажу, що у нас підготовка до шкільного року відмінна від інших шкіл. Просто на час канікул ліфт не працює. Його у нашій школі обладнали у 2006 році, - розповіла директор львівської СЗШ №82 Тетяна Іванів. - Він обійшовся міському бюджету у понад 750 тисяч гривень. Для встановлення ліфту обрали саме нашу школу, бо мали найбільшу кількість діток з особливими освітніми потребами та вперше у місті запровадили інклюзивну форму навчання (дітки з такими потребами навчаються у звичайнісінькому класі загальноосвітньої школи із своїми “звичайними” однолітками. - Авт.)”.

Поки у школі не було ліфта, експедитори, вони ж вихователі, вони ж асистенти вчителя, самостійно носили по поверхах дітей, що на візочках (всього у закладі три поверхи. - Авт.). Тепер же асистент вчителя лише допомагає таким діткам зайти та вийти з ліфта. Кабіна ліфта простора. З однієї сторони дзеркальна, з іншої — прозора, щоб не було паніки, якщо у когось, раптом, клаустрофобія. Для додаткової зручності, коли двері ліфта відчиняються — стартує звуковий сигнал. 

У школі є два пандуси. Один встановлений поблизу центрального входу, інший виходить у внутрішній дворик, щоб діти могли перепочити на свіжому повітрі під час шкільної перерви. 

“Торік у школі було зареєстровано 845 учнів, - пояснила директорка. - Тринадцятеро з них — це діти з особливими освітніми потребами. Двоє з цього числа випустилися зі школи. Цього року у перший клас прийде шестеро таких учнів. Матимемо 17 таких діток. 

Раніше спостерігалася тенденція, що у перший клас йшло не більше однієї-двох дітей з особливими потребами, тепер же батьки бачать, що їхнім дітям комфортно вчитися у звичайній школі, і не бояться їх віддавати. Найбільшим страхом батьків є те, як інші учні ставитимуться до їхніх дітей. У таких випадках пропоную пройтися школою, подивитися, яка атмосфера панує у класах. Коли дітки з особливими освітніми потребами розказують, як провели літні канікули, від них часто можна почути, що скучили за своїми друзями-однокласниками... Ще кілька років тому мали три перших паралельних класи, торік — чотири, а цього року матимемо п’ять паралельних класів”.

Навчальний день таких школяриків нічим не відрізняється від решти учнів. Єдине, що після уроків відвідують реабілітаційний клас. Там до 16 години дня з ними займаєтся реабілітолог, психолог та соціальний педагог. Опісля автівка із реабілітаційного центру “Джерело” (батьки заключили з ними відповідний договір. - Авт.) розвозить школяриків, що на візочках, по домівках. Це й же автомобіль привозить їх до початку уроків. 

...1 вересня цього року у львівській ССЗШ “Надія” відкриють окремий спецклас для дітей з особливими освітніми потребами. Запитую у пані Тетяни, чому у їхній школі немає таких інновацій? “На базі нашої школи хотіли відкривати спеціальний клас, - розповіла Тетяна Іванів. - Але у “Надії” кращий територіальний чинник. Наші ж дітки, які навчаються за інклюзивною формою, з’їжджаються з усього Львова”. 

Фото автора