Василь Лемішовський: «Новий керівник ставок податків не змінить»

Заступник голови ДФС Львівщини – про роботу без керівника та про те, скільки грошей дадуть Львівщині податки на нерухомість та розкішні авто.

Епопея з призначенням керівника ДФС Львівщини, схоже, добігає кінця. У понеділок у Львові мало відбутися обговорення кандидатур на посаду керівника - за участі представників громадськості та ДФС. Обиратимуть аж із десяти кандидатів. Утім, попри відсутність начальника та шини перед будівлею, податківці Львівщини виконують і навіть перевиконують плани збору податків. Про те, як працюється податківцям без керівника та за рахунок чого вдається збирати рекордні податки, “ВЗ” розпитував в. о. начальника Головного управління ДФС у Львівській області Василя Лемішовського (на фото).

 

- Відсутність керівника, безперечно, впливає на роботу. Насамперед через те, що лише керівник має повноваження, які дають можливість вирішувати кадрові питання. А їх чимало, оскільки відбувалась реорганізація - ми були управлінням Міндоходів і зборів, тепер є управлінням ДФС, - каже Василь Лемішовський. - Прискіплива увага громадськості до призначення керівника, блокування податкової також не найкращим чином впливають на роботу. У декого виникає питання: а для чого платити податки, якщо там навіть нема керівника? Але громадськість має розуміти, що фіскальна служба — технічний орган. За великим рахунком, яка різниця платнику, хто є керівником на обласному рівні? Не треба політизувати цю посаду. Ані ставки податків, ані умови сплати податків від цього не зміняться — їх визначає Податковий кодекс, і ніхто з податківців не може їх змінити. Незважаючи на те, що працюємо без керівника, маємо приріст надходжень по всіх групах податків. Скажімо, за надходженням до державного бюджету маємо приріст 59%, до місцевих — 19,6%. За єдиним соціальним внеском приріст 14%.

- За рахунок чого вдається перевиконувати плани надходжень, адже економіка падає?

- Багато роботодавців, з огляду на високу інфляцію, підвищили заробітну плату працівникам. За перше півріччя середня заробітна плата по області зросла на 160-180 гривень. А це збільшує надходження від податку на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок. З початку цього року набуло чинності чимало змін до Податкового кодексу. Що стосується податку на доходи фізичних осіб, то торік зарплата понад 10 мінімальних оподатковувалась за ставкою 17%, тепер - 20%. На зарплату шахтарів раніше нараховували пільгову ставку ПДФО 10%, тепер їх перевели на загальні умови. Почали оподатковувати податком на доходи фізичних осіб пенсії, які перевищують три мінімальні (понад 3000 грн.). Наші представники спільно з районними адміністраціями проводять зустрічі з платниками податків. Скажімо, має підприємець піцерію. Зрозуміло, для нормальної роботи піцерії має бути 8-10 працівників, а у нього лише два офіційні працівники. Викликаємо таких на розмови...

- Цього року запровадили акцизний податок на алкоголь, сигарети та пальне. Скільки він дав до місцевих бюджетів?

- За шість місяців від цього податку надійшло уже 227 мільйонів. Це при тому, що на цей період було заплановано 130 мільйонів. Є дуже цікавий показник — акцизний податок на одного жителя. На Львівщині на одного жителя припадає 89 гривень акцизного податку. Найбільший показник акцизного податку на душу населення у Пустомитівському районі — 212 гривень, тоді як у Львові — 120 гривень. Це пов’язано, насамперед, з АЗС, багато з яких розташовані довкола Львова...

- Місцеві бюджети сподівались “розбагатіти” за рахунок податку на нерухомість. Чи багато власників розкішних маєтків платять цей податок?

- Якщо говорити про фізичних осіб, то торік ми скерували лише 741 повідомлення, вони сплатили 301 тисячу податку на нерухомість. Цього року уже надіслали 2700 повідомлень і очікуємо 2,3 мільйона гривень. За рахунок чого таке збільшення? Просто торік податок платили лише за житлову площу, а цього року уже оподатковують загальну площу. Наступного року кількість платників податку на нерухомість буде ще більша, тому що оподатковуватимуть квартири понад 60 (у Львові — 80) квадратних метрів (досі було понад 120), та будинки понад 120 (у Львові 160) квадратних метрів (зараз понад 250). Але є ще нежитлова нерухомість. Дуже великі показники сплати податку на нерухомість саме для юридичних осіб. Сокільницька сільська рада уже цього року отримає від цього податку приблизно два мільйони гривень! Насамперед за рахунок “Ашану” - там величезні площі, а увесь податок на нерухомість підприємці сплачують у бюджет сільради. Отож Сокільники тепер будуть дуже багатим селом. Зрештою, як і інші населені пункти, де є багато комерційної нерухомості та АЗС.

За сплатою податку на нерухомість ми зайняли шосте місце в Україні. Ми майже впритул наблизились до Дніпропетровська — вони за перше півріччя отримали трохи більше 15 мільйонів від податку на нерухомість, а ми - 14. Це дивно, адже масштаби зовсім різні. Дніпропетровськ — місто-мільйонник. З іншого боку, те, що Дніпропетровськ лише трохи випередив Львів, може бути пов’язано також із тим, що там багато промислових об’єктів, а вони звільнені від сплати податку на нерухомість. 

Величезна проблема для фіскальної служби — це відсутність повноцінної бази даних нерухомості. Вся інформація про власників, яка реєструвалась в БТІ до 2003 року, не потрапила в автоматизований реєстр. Тобто ми маємо дані лише про ту нерухомість, яка або була збудована після 2003 року, або перереєстровувалась — її продавали, дарували, успадковували. Тому тут багато залежить від місцевих органів влади, які мали б нам надати перелік нерухомості, яка може підпадати під оподаткування. 

По місту Львову ситуація краща. Тут навіть виділили кошти з місцевого бюджету, аби оцифрувати реєстри БТІ до 2003 року. Тобто до наступного року у Львові уже буде нормальна база даних і, відповідно, більше платників податку на нерухомість. Місто в цьому зацікавлене, адже це їхні гроші. В інших населених пунктах, зокрема у містах обласного підпорядкування, такого розуміння нема. Навпаки, складається враження, що місцеві депутати не надто хочуть, аби дані про нерухомість потрапляли в електронний реєстр.

- З 1 липня почали оподатковувати і розкішні авто (з двигуном понад три літри та віком до п’яти років). На Львівщині багато таких автівок?

- Відповідно до даних ДАІ, на Львівщині зареєстровано 640 таких автомобілів. Власник кожного має заплатити 25 тисяч гривень. До 1 липня ми розіслали платникам повідом­лення-рішення. Власник такого авто повинен сплатити податок упродовж 60 днів з моменту отримання повідомлення. Очікуємо приблизно 18 мільйонів гривень. І знову ж таки, усі ці кош­ти мають йти у місцеві бюд­жети.