Мукачівський фронт

Кремль потирає руки, Європа схопилася за голову

 

«Правий сектор» піде хрестовим походом на Київ», «На Закарпатті можуть запровадити надзвичайний стан», «Від мукачівської «війнушки» до громадянської війни в Україні — один крок»... Страшилки, коментарі, шквал суперечливої інформації довкола мукачівських подій хлинули таким потоком, що у каламутній воді кінців цієї «убойної» історії не знайдеш. Та як би хто не трактував те, що відбулося (називаючи то бандитськими розбірками, то ледь не подвигом патріотів, яким через бездіяльність влади і казенне «кришування» криміналу терпець урвався), очевидно одне: Україна розписалася у тому, що і через півтора року після Революції гідності не гідна претендувати на статус цивілізованої країни, з якою можна, а головне — безпечно мати справи. Офіційний Захід наразі дипломатично мовчить (чи ще від шоку не відійшов?). Але і без слів зрозуміло, що «зарах.» у реформаторській заліковці по жодній з позицій Україні не світить: подолання корупції — провал, у правоохоронній системі — завал... З такими «досягненнями» не з Європою, а зі Сомалі про співпрацю і безвізовий режим можна домовлятися.

 

Свою гнилість продемонстрували усі: і «Правий сектор» (чого варті лише заяви його речника Артема Скоропадського про готовність перекинути «секторські» батальйони на Київ), і МВС (у міністра Авакова першим ділом — піар, все решта — зачекає), і Банкова (користуючись мукачівською нагодою, у президентській Адміністрації активно підключилися до інформаційного бомбардування «Правого сектору»), і політичні «гієни» з депутатськими мандатами, які, посмакувавши тухлятиною, здійняли галас, аби нагадати про себе (треба ж перед електоратом «замалюватися»). Навіть прем’єр свій піар-шмат урвав: раптом прозрів і велів Державній фіскальній службі розібратися з закарпатськими митниками (весь керівний склад митниці учора відсторонили), а МВС - «провести розслідування фактів контрабанди та зловживань на Закарпатській митниці та за його результатами порушити кримінальні провадження».

Стрілянина у Мукачевому переросла у таку перестрілку звинуваченнями і компроматами, що російським «телекілерам» а-ля Кисельов і не снилося. Картинка про озвірілих «правосеків» - будь ласка. Ілюстрація до кремлівських «темників» про громадянську війну в Україні — просимо дуже. Стільки щастя Кремлю одним махом підвалило! Ось тільки у декого сумніви закрадаються: а чи не рукотворне, бува, це щастя? Не даремно, мовляв, всюдисуща рука взялася  розхитувати ситуацію у «сепаратистськонестійкій» області (Закарпаття сепаратистськими замашками давно грішить)...   

Думки з приводу

Геннадій МОСКАЛЬ, голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, екс-очільник закарпатської міліції

Відкрив румунські, польські сайти —  коментарі дуже радикальні. Мені соромно за свою державу, нас ненавидять. Це має бути вирішено рішучими методами — відставка начальника міліції, прокурора, начальника митної служби області, СБУ. Всі нардепи з західних областей, де є контрабанда, мають скласти повноваження. Ми йшли в Європу, однак обмочилися у Мукачевому. Тепер нам не світить безвізовий режим! Дикунів Європа приймає? Ні, вона всіх фільтрує!

Синтетичні наркотики ввозять з Європи саме через західноукраїнські землі. Цілі наркокартелі йдуть із Закарпаття. Через поділ коштів між місцевими бандами і виник цей конфлікт у Мукачевому.

Євген МАГДА, політолог

Влада припустилася серйозної помилки, не займаючись наведенням порядку на Закарпатті - у регіоні, не позбавленому сепаратистського вірусу. Роль і місце контрабанди у забезпеченні функціонування економіки регіону — секрет Полішинеля, як й активне протистояння тамтешніх кланів. Тим цікавіше зрозуміти, чому місцевий «Правий сектор», який раніше не виявляв особливої активності, вирішив у прямому розумінні цього слова підірвати ситуацію в регіоні. Причому зробити це під час переговорів про отримання Україною чергового траншу кредиту МВФ, реструктуризації боргу і розгляду конституційних змін, спрямованих на децентралізацію. «Правий сектор» пішов ва-банк, відкрито протиставляючи свою позицію державній, яку, справедливості ради, важко назвати чіткою і зрозумілою.    

Георгій ТУКА, волонтер, блогер

У разі, якщо на Закарпатті справді відбулася спроба «переділу ринку», керівництво МВС несе усю повноту відповідальності за бездіяльність своїх структур. Де оперативні співробітники? Де розвідка? Де робота на випередження? Нічого цього не було. Чому керівництво МВС досі не ліквідувало злочинний синдикат «кримінал - менти - контрабанда»? Чому «профукало» присутність в області групи озброєних людей?! Це можливо лише у двох випадках: низький професійний рівень, або... «в долі». По-моєму, обидва варіанти зводяться до негайної відставки керівництва МВС. І це зовсім не «політичне замовлення».  Це — єдиний спосіб вберегти країну від сповзання у прірву і хаос повномасштабної революції. На жаль, не бачу розуміння цього у владних кабінетах. Там, як і раніше, правлять бал особиста відданість і клановий підхід. Якщо керівництво країни з того, що відбулося, зробить один-єдиний висновок — покарати «Правий сектор», то це — глухий кут.