Передплатити Підтримати

Повне кадрове затемнення

Зять одіозного Білоконя в СБУ і кадри путінського кума у прокуратурі —це вже занадто!

 

З перших днів президентства кадрова політика була ахіллесовою п’ятою Петра Порошенка. Давалася взнаки не лише коротка лава запасних, а й хвороблива «любодруземанія» - роздача крісел за принципом не професіоналізму, а близьких зв’язків (політичних чи бізнесових) якщо не особисто з Порошенком, то з людьми з його орбіти. В яку стопку кадрових указів з президентським автографом не ткнеш, обов’язково на прізвища «любих друзів» напорешся. Ну, чим не Сім’я-2? Але найгірше те, що запущена кадрова хвороба чимдуж загострюється, переходячи у небезпечнішу фазу — помутніння. Його симптомами стали нещодавні призначення в СБУ, які інакше, як плювком в обличчя Революції гідності не назвеш.  

 

Плекав «русскую весну», а тепер Антитерористичним центром командуватиме

За політичними «випарами» від історії з відставкою голови Служби безпеки Валентина Наливайченка свіжі призначення в СБУ пройшли без належного градусу скандальності і резонансу. Три президентські укази і всі три — у болючу точку. Прізвища, які давно мали б висіти на дошці люстрованих чиновників, тепер красуються на входах до головних кабінетів СБУ.

Одним з двох новоспечених замів голови безпекової служби (у це крісло швидше за все сяде нинішній т. в.о. Василь Грицак) став Олег Фролов, якого називають вухами Порошенка. Ніби усе логічно: з приходом Порошенка на президентський пост Фролов очолив Департамент оперативно-технічних заходів СБУ, а тепер ось отримав підвищення. Але достатньо глянути у його службову біографію, як напрошується питання: з якої радості чи переляку ще рік тому Порошенко «прописав» на посаді людину з нерядової обойми часів президентства Януковича (2011-го Фролова призначили замом голови Держслужби з питань захисту персональних даних)? Та ще й у таку структуру, як СБУ!

Проте скандальне призначення Фролова тьмяніє на тлі ще скандальнішого вибору Банкової. Знаєте, хто тепер керує Антитерористичним центром при СБУ (структурою, яка має прямий стосунок до проведення АТО )? Зять одіозного міліцейського міністра часів Кучми Миколи Білоконя. Того самого, який після втечі з України змінив на Мade in Russia не лише прописку, а й паспорт (для Білоконя ще й вакансія у російському Мін’юсті знайшлася). Тільки не поспішайте з висновками, що зять з тестем — не яблуко від яблуні. У біографії Віталія Малікова є сюжети, якими може пишатися не лише Білоконь, а й уся кремлівська рать. Від тестя Малікову не тільки посада колись дісталася (у бутність Білоконя міністром він командував севастопольською міліцією), а й любов до розкішного життя (кримський бізнес Малікова примножувався, а з ним і доходи росли) і тяга «к дружбе братских народов».

Командування Антитерористичним центром СБУ довірили людині, яка півтора року тому називала події на Майдані «розгулом екстремізму» і закликала Януковича задіяти усі сили та можливості для «наведення порядку». За таке звернення Севастопольська міськрада (Маліков тоді теж депутатом був) дружно проголосувала 28 січня 2014 року.

А далі — ще «убойніша» сторінка з кримських хронік нинішнього зама голови СБУ. Колишній депутат Севастопольської міськради Олексій Кисельов, який під час Революції гідності був одним з керівників організації «Майдан — Севастополь», розповідав, як Маліков ратував за створення так званої кримської самооборони, яка розчищала шлях для «зелених чоловічків» і «русской весны». «Вранці 26 лютого 2014 року «народна дружина» вперше провела перевірку потяга «Київ-Севастополь» на присутність там «Правого сектора». Тоді ж відбувалася чергова сесія Севастопольської міськради, - згадував Олексій Кисельов у своїх хроніках «Як Росія брала Севастополь». -  Зокрема, йшлося про виділення з резервного фонду додаткових коштів на створення добровольчих народних дружин з охорони громадського порядку. В обговоренні цього питання особливо відзначився Віталій Маліков. Запропонував підтримати ідею Олексія Чалого (самопроголошеного «народного мера» Севастополя. - «ВЗ») про встановлення блокпостів і формування так званих народних дружин...  27 лютого містом вже роз’їжджали на військовій техніці «зелені чоловічки». Почалися відкриті дії з анексії Криму і Севастополя».

З таким послужним списком Малікову, здавалося б, одна дорога: «чемодан — вокзал — Россия» (на «пеемже» до тестя). А він, як нічого не було, у Києві сплив. Чутки про те, що протекцію Малікову забезпечив екс-керманич СБУ Ігор Смешко (ще у Криму Маліков очолював філію заснованої Смешком громадської організації «Сила і честь»), схоже, небезпідставні. Зі стараннями  колишнього головного «есбівця», якого Порошенко прописав у свої радники, пов’язують призначення Малікова заступником голови Антитерористичного центру при СБУ у жовтні минулого року. Чим же Смешко так «загіпнотизував» Порошенка, що про антимайданівську біографію його протеже на Банковій забули? І тепер, забезпечивши Малікову підвищення, вдають, що то не він   ластівок «русской весны» у Криму леліяв.              

Недолюстрований

Третій новопризначенець у керівництво СБУ, Григорій Остафійчук, теж — кадр ще той. За президентства Януковича і заступником київського прокурора працював, і старшим помічником тодішнього генпрокурорського зама Рената Кузьміна трудився. Вперед із музикою — під люстрацію, кажете? Як би не так: Остафійчука, якому світило 10 років без державних посад (за люстраційним законом), пригріли у «постмайданівській» Генпрокуратурі. Ні, не сторожем чи двірником прилаштували, а заступником головного військового прокурора — начальником слідчого управління. Більше того, у ГПУ Остафійчуку «антилюстраційну індульгенцію» виписали і на сайті вивісили: на цього «кадра», мовляв, не поширюються заборони, передбачені Законом «Про очищення влади». Хоча ще у грудні минулого року прізвище того ж Остафійчука значилося в офіційному списку тих, хто однозначно підпадає під  люстрацію. У прокуратурі Києва під цим списком розписалися, а у Генеральній  його «мали на увазі».

Секретами непотоплюваності Остафійчука зацікавився Громадський люстраційний комітет. Серед подробиць розслідування одна деталь особливо цікава. З’ясувалося, що у ГПУ Остафійчук трудився не сам, а сімейним підрядом. Для дружини знайшлося місце у Головному управлінні кадрів — заступник начальника. Далі — ще цікавіше: саме це управління було напряму задіяне у люстраційній перевірці працівників ГПУ. Висновки робіть самі.

Але і це ще не кінець детективної історії з недолюстрацією новопризначеного начальника Головного слідчого управління СБУ. Коли справа набула розголосу, зі сайта Генпрокуратури «вивітрився» запис про те, що Остафійчук не підпадає під закон про люстрацію.

«Григорій Остафійчук — зразок саботажу очищення влади усіма державними органами, починаючи з глави держави, - заявили у Громадському люстраційному комітеті. - Президент грубо порушив люстраційний закон, призначивши Остафійчука в СБУ, Генпрокуратура — опублікувавши неправдиві виснов­ки про результати люстраційної перевірки, а Державна фіскальна служба — надавши позитивні висновки щодо оцінки майна чиновника».

Що не так з майном, спитаєте? Відповідь — у декларації Остафійчука. За інформацією проекту «Слідство.інфо», позаторік він задекларував 2,4 мільйона гривень доходу. 49 тисяч — зарплата. Решту суми чиновник «замаскував» у графі «інші доходи». Що це за золота жила, з якої мільйони течуть, Остафійчук так і не розсекретив. Вирішили не вдаватися у подробиці і фіскали, поставивши у люстраційній «заліковці» Остафійчука «зарах.». Не збентежили їх і неспівмірні з зарплатою статки екс-заступника столичного прокурора: три квартири, два гаражі, парочка дорогих авто і 17 мільйонів банківської «заначки».

Без такого навіть не цінного, а дорогоцінного кадра і справді ніяк — ні у Генпрокуратурі, ні в СБУ.

А тим часом...     

Журналіст і громадський діяч Дмитро Гнап «розсекретив» ще одного сумнівного призначенця у прокурорських лавах. Знайомтеся - військовий прокурор Південного регіону Максим Якубовський. «Ще недавно він працював в «Українському виборі» кума Путіна — Медведчука. Подивіться, що про такого підлеглого думає головний військовий прокурор Матіос. «До чого, - каже, - тут «Український вибір» і Медведчук, не знаю. Достеменно сказати, який стосунок мав  до них Якубовський, не готовий». Ну, якщо головний військовий прокурор у нас такий крутий розслідувач, що не може перевірити минуле підлеглого, я йому підкажу. Ось відео, на якому Якубовський бере участь у заході «Українського вибору».  А ось офіційний профайл юриста Якубовського на сайті Спілки адвокатів. Вказаний там телефон збігається з телефоном центрального офісу «Українського вибору» Медведчука. Напевне, президент Порошенко, присвоюючи тиждень тому Якубовському звання генерал-майора юстиції, теж не знав про його попереднє місце роботи. Напевне, йому сказали, що «Український вибір» - це якась патріотична організація, з якимось маловідомим адвокатом на чолі», -  написав Дмитро Гнап на своїй сторінці у Facebook, додавши відео і фотодокази.