За планом Порошенка Гройсман буде «стримувачем» Яценюка

Штрихи до портрета нового спікера Верховної Ради

Якщо у політиці і є пестунчики долі, то в цій когорті мало би знайтися місце для Володимира Гройсмана, який від 27 листопада очолює вищий законодавчий орган України. Ще б пак! У 24 роки наймолодший депутат 370-тисячної Вінниці, а у 28 — її міський голова. Не просто “градоначальник”, а, за експертним висновком журналу “Фокус”, найуспішніший мер обласного міста, в якому найкомфортніше жити з усіх вітчизняних мегаполісів. Ще один щабель — перевтілення регіонального лідера у другу фігуру вітчизняного уряду, де донедавна працював віце-прем’єром, міністром регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ. Ну і найголовніший пункт у послужному списку 36-річного Володимира Гройсмана — посада Голови Верховної Ради, на яку претендували багато зіркових “аксакалів”. Зважаючи на кар’єрну швидкість, яку набрав підприємливий подолянин, аналітики прогнозують, що крісло спікера буде далеко не останньою кар’єрною сходинкою цього політика...

Про Гройсмана можна сказати: він зробив себе сам. 14-річного підлітка з Вінницької СШ №35 його батько, відставний офіцер, узяв працювати слюсарем у своє мале підприємство “Школяр”. Видно, син умів не тільки добре нарізати різьбу і крутити гайки. Бо вже через два сезони Гройсман-старший призначив свого нащадка... комерційним директором власного МП “ОКО”, а через два місяці — своєю правою рукою у приватному підприємстві “Юність”. У бізнесових колах Вінниці Володимир швидко став своїм, з його думкою почали рахуватися. Працював не тільки на свою кишеню, а й в інтере­сах громади. Вінничани оцінили його волонтерську діяльність з впорядкування комунальних об’єктів, тож з-поміж інших мажоритарних кандидатів саме йому віддали перевагу на виборах у міський “парламент”.

У міськраді Володимир Гройсман знайшов молодих однодумців, своєю непосидючістю привернув увагу депутатського корпусу, невдовзі йому доручили бути секретарем мерії. А згодом вінничани обрали молодого кадра міським головою (з найвищим в Україні рівнем підтримки — 77,8%). Гасло для своєї мерської кампанії Гройсман обрав дещо “популістське”: “Вінниця може стати кращою, якщо її не обкрадати”. Ці його заяви багато хто сприймав зі скепсисом, однак уже скоро 28-річний голова довів, що не кидає слів на вітер. Реформу міської господарки мер розпочав із елементарного — встановлення вуличних ліхтарів. Енергоощадні світильники з’явилися не тільки на центральних проспектах, а й у дворових вуличках, у приватному житловому секторі. Гройсман навів порядок на міських дорогах, гості кажуть, що тутешні асфальтівки — найкращі в Україні. Закупивши трамваї (з послугою Wi-Fi), тролейбуси, автобуси, мер вирішив проблему з перебоями у транспортному сполученні. У Вінниці активно взялися за модернізацію водогонів, каналізаційних і теплових мереж. У місті розростається новий житловий масив “Едем”, з’явилися торгові комплекси (злі язики подейкують, що частина їх належить батькові мера, і що саме під його дах примусово переселили колишні “ятки”). Збудовано нову кондитерську фабрику, яка дала сотні нових робочих місць, вирішено проблему зі сміттям. За сприяння фінансових донорів з Ізраїлю у місті з’явився сучасний медичний діагностичний центр, за сприяння “шоколадного короля” Петра Порошенка Вінницю прикрасив найбільший у Європі “танцюючий фонтан”. Загалом завдяки молодому мерові у Вінницю було залучено майже 100 млн. доларів зовнішніх інвестицій...

Ось що про господарювання Гройсмана кореспондентові “Високого Замку” розповів житель Вінниці Андрій Білий:

— За правління “папєрєдніків” у нашому місті був суцільний “Шанхай”, через вуличні ятки і стихійну торгівлю неможливо було пройти, Вінниця виглядала як великий базар. Під час свого мерства Гройсман навів у нашому місті порядок, у ньому стало чисто, просторо. Всі, хто не приїде до нас, відзначає високу якість доріг, — хоча ще донедавна, коли їхала похоронна процесія, на вибоїнах покійник ледь не випадав з труни. Гройсман навів лад у сфері надання адміністративних послуг, воно стало прозорим. Будь-яку довідку чи інший документ рядовий житель може отримати за якихось 10 хвилин. Раніше треба було днями вистоювати у чергах, тебе “футболили”, натякали на “подяку”... А от чого так і не вдалося викоренити Гройсману — земельні оборудки. Ділянками під забудову чиновники як торгували раніше, так і торгують дотепер. Щоправда, роблять це більш завуальовано...

Діяльність вінницького мера не залишилася непоміченою у Києві. Коли після перемоги Євромайдану Арсенію Яценюку доручили сформувати новий уряд, у свої заступники він покликав успішного “провінціала” Володимира Гройсмана. Окрім іншого, доручив йому реформу місцевого самоврядування. Гройсман уже написав цю програму, узявши за основу польський досвід. Його напрацювання схвалили і в Україні, і на Заході, очікувалося, що децентралізацію розпочнуть найближчим часом. Однак втрутилися війна і нова політична ситуація. Відповідальним за втілення реформи місцевого самоврядування буде уже інший урядовець, Гройсману з висоти його нової посади доведеться хіба що відстежувати, як реалізують його задум.

Посланець Вінниччини відповідав за кілька антикризових напрямів у діяльності Кабміну. Зокрема, Гройсман очолював штаб, який реагував на енергетичну війну з боку Росії, готував країну до життя у зимовий період, шукав фінансових донорів для нашої економіки, займався проблемами біженців з Донбасу і Криму, очолював державну комісію з розслідування причин катастрофи малайзійського “Боїнга”. Авторитет молодого управлінця неабияк піднявся. Тож коли Яценюк у липні згарячу після розпаду коаліції оголосив, що йде у відставку, Гройсман встиг два дні побути у ролі в. о. прем’єра.

Під час виборчої кампанії президент Петро Порошенко недвозначно натякав, що його краянин — один з головних претендентів на посаду нового прем’єра. Якби не вдалий фінішний спурт на виборчих перегонах “Народного фронту”, напевно, так би воно і було. Посада спікера Верховної Ради — якоюсь мірою моральна сатисфакція для Гройсмана, трамплін для майбутнього злету. Втім, не все ще втрачено. Якщо уряд Яценюка “пробуксовуватиме” і коаліція вимагатиме зміни керівника Кабміну, Порошенко може витягнути заготовлену карту з обличчям нового спікера. Той уже дав зрозуміти, що буде вірним союзником глави держави. Під час своєї “інавгурації” Володимир Гройсман заявив, що бачить своє завдання у тому, аби парламент перестав бути гальмом, а став тим двигуном, який підтримає президента і який сформує професійний уряд.

З нового спікера можна було би писати не тільки портрет ефективного чиновника (про його успіхи свідчать, зокрема, два українські ордени “За заслуги”, та іноземний — Лицарський Хрест “За заслуги перед Польщею”), а й турботливого сім’янина, який звив затишне родинне гніздечко. Разом з дружиною Оленою виховують доньку Юлію (студентка юридичного факультету одного з університетів Лондона), її молодшу сестричку Христину (навчається у Вінницькому ліцеї №7), сина-школяра Давида. У Вінниці Гройсмани мають два житлові будинки (434 кв. м і 461 кв. м), чотири земельні ділянки площею майже гектар. У дворі одного з їхніх двоповерхових особняків — невеличке озерце з мостиком. У гаражі — Range Rover i Volkswagen Touareg. Серед домашніх улюбленців сім’ї — кудлаті собаки китайської породи чау-чау. Улюблене місце відпочинку — гірськолижні курорти Словаччини і Закарпаття, пляжі Туреччини та Ізраїлю. Однак про повноцінний відпочинок Володимиру Гройсману у найближчий час доведеться забути — на високій державній посаді його чекають багато невідкладних державних справ.

Коментарі для «ВЗ»

Вадим КАРАСЬОВ,

директор Інституту глобальних стратегій

На сьогодні Гройсман — один з найбільш перспективних молодих політиків. Водночас він — найменш досвідчений спікер Верховної Ради за всю історію України. Порівняйте з ним політичних “важковаговиків” Леоніда Кравчука, Івана Плюща, Володимира Литвина. Та й Арсеній Яценюк свого часу прийшов на цю посаду, маючи загальнонаціональний політичний досвід. Гройсман більше відомий як господарник, ще донедавна був мером невеличкого міста. Тому йому на політичному Олімпі доведеться нелегко.

Гройсман став політиком завдяки підтримці президента Петра Порошенка, він — людина його команди. Колишнього вінницького мера делегували на цю посаду, щоб він певним чином був стримувачем амбіцій Арсенія Яценюка. Однак хотілось би побажати новому спікеру грати за всю команду під назвою “Україна”...

Олексій ГАРАНЬ,

професор кафедри політології Києво-Могилянської академії, директор Школи політичної аналітики

Гройсмана ми знає­мо як доброго господарника, але він також був політиком — на посаді першого віце-прем’єра, непогано зарекомендував себе там. Яким буде спікером? У Гройсмана є така важлива риса, як вміння слухати. Він, безумовно, людина толкова, прагматична, не зазнайка, достатньо комунікабельний, з ним легко буде спілкуватися і представникам опозиції.

З одного боку, Гройсман є “людиною президента”, буде намагатися відстоювати лінію Петра Порошенка. Але оскільки існує коаліція з п’яти суб’єктів, і в силу специфіки своєї посади він не зможе не враховувати точку зору інших політичних гравців. Тож, так чи інакше, змушений буде шукати компроміс. Гадаю, так воно і відбуватиметься.