Передплатити Підтримати

Іде зима... Чи буде чим зігрітися?

Для опалювального сезону Україні бракує щонайменше п’ять мільярдів кубометрів газу

В Україну йдуть морози та снігопади. 22 жовтня у багатьох містах стартував опалювальний сезон. Щоправда, тепло пішло переважно у школи, садочки та лікарні. Мешканцям квартир з централізованим опаленням на гарячі батареї особливо сподіватись не варто. Навіть якщо тепло в будинки подаватимуть, то у дуже економному режимі. Підприємствам ТКЕ наказали скоротити споживання газу на третину порівняно з минулим роком. Воно й зрозуміло — газу Україні бракує. Експерти оцінюють дефіцит газу в 5-7 мільярдів кубометрів.

Черговий раунд газових переговорів між Україною, Росією та Єврокомісією знову завершився нічим. Сторони начебто домовились про “зимову” ціну на російський газ для України — 385 доларів за тисячу кубометрів. При цьому “Газпром” постачатиме газ до України не на умовах “бери або плати”, а на умовах передоплати — за скільки Україна заплатить, стільки й отримає. Та згодом міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан заявив, що російська сторона відмовляється підписувати будь-які документи, які гарантують такі поставки. Зате від України вимагають погасити борги перед “Газпромом”. За словами єврокомісара з питань енергетики Гюнтера Еттінгера, “Нафтогаз” має сплатити “Газпрому” 1,45 млрд. доларів боргу до кінця жовтня та ще 1,65 млрд. доларів виплатить до кінця року. Тим часом Юрій Продан чомусь переконаний, що 1,65 мільярда, які вони мають сплатити, — це не сплата за попередній борг, а аванс за поставки. Крім того, у Росії наполягають, що 385 доларів — це ціна з урахуванням 100-доларової знижки.

Українська сторона наполягає, щоб цю ціну зафіксували документально, бо Росія сьогодні дає знижку, а завтра може передумати. Утім, уже кілька раундів тристоронніх переговорів дають відчуття, що домовляються ЄК з РФ, а українських представників ніхто особливо не слухає. Європі потрібен надійний транзит через Україну в зимовий період. Доказом неповаги до українських представників є те, що коли до мікрофона у Брюсселі вийшов Юрій Продан, російська делегація в повному складі покинула зал.

“Позиція ЄС на цих переговорах мене, м’яко кажучи, дивує, — каже експерт з питань енергетики Богдан Соколовський. — Навіть якщо Росія підписує якийсь документ, це ще не гарантує, що вона його виконуватиме. А тут вони навіть підписувати нічого не хочуть! Жодного документа, який їх до чогось зобов’язує. Як на мене, домовлятись з агресором, тим більше платити йому, в жодному разі не можна. Гадаю, ми можемо пережити опалювальний сезон і без російського газу. Так, це буде нелегко, але можливо. Наймудрішим рішенням було б зараз домовлятись не з Росією, а з Норвегією — щодо поставок газу уже на наступний рік. Норвегія видобуває приблизно 106 мільярдів кубометрів газу і має наміри потіснити Росію з європейського ринку. Тому за рахунок збільшення реверсу та скорочення споживання ми можемо обходитись без російського газу. Єдине — наші переговорники мають пам’ятати, що за одним опалювальним сезоном йде інший, тому про реверсні поставки на осінь треба домовлятись вже ранньою весною”.

Утім, не усі вірять, що Україна зможе пережити зиму без російського газу. Одне діло казати “не треба нам їхнього газу” влітку, а зовсім інше — коли в квартирі 10 градусів тепла. “Повірте, коли почнуться морози і температура в квартирах почне знижуватись, люди будуть виходити з протестами, — каже експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. — Газу, який маємо у сховищах, вистачить до січня. Мені дивно чути, що нам вистачить газу в сховищах до кінця опалювального сезону. Люди, які розуміють специфіку газопостачання, знають, що не весь газ, який є у ПСГ, можна підняти. Там постійно має лишатись кілька мільярдів технічного газу. Інакше тиск падає і його просто нереально далі викачувати. Тому газ нам потрібен. І домовлятись треба або з Росією, або з Європою про збільшення реверсу. Навіть якщо Росія буде постачати нам газ, то де взяти на нього гроші. Аби оплатити той газ, треба майже два мільярди доларів”.

Але навіть домовленості з Росією не гарантують, що газу нам вистачить. “Який сенс у переговорах, якщо нема чітко підписаних домовленостей, нема документів, що дають гарантії? Щоб потім у січні РФ заявила, що не може нам поставити потрібний обсяг газу? — каже експерт Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. — Як на мене, технічна можливість пережити зиму без російського газу є. Звичайно, в квартирах не буде спеки, але це і не нормально гріти так, як у нас звикли. Можливо, це нарешті змінить ставлення українців до енергії. Якби ми використовували газ, як німці, нам би його вистачало. Що робить німець, коли йде з дому? Перекриває батарею. Що робить українець? Відкриває кватирку. Вважаю, що план уряду відключати від газу в першу чергу хімічні підприємства, а потім металургійні, якщо бракуватиме газу, цілком правильний. Чому держава повинна дбати про забезпечення газом приватних компаній? Треба, як у ЄС, дати їм доступ до труби, а вже про поставки газу нехай самі домовляються. Більшість українських хімічних підприємств належать росіянам. То нехай російські власники і домовляються про закупівлю для них газу. Чому цим має займатись держава? Є приватний металургійний завод. Ось вам труба, ось вам доступ. Забезпечуйте себе газом, як хочете. Це б вирішило чимало проблем”.