• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Ігор Лікарчук: «Кошти давали, щоб дах у школі не обвалився. Для розвитку освіти грошей вже не було...»

Ігор Лікарчук: «Кошти давали, щоб дах у школі не обвалився. Для розвитку освіти грошей вже не було...»

Про рівень знань цьогорічних абітурієнтів, байдужість до системи шкільної освіти та «полювання»за талановитими вступниками – у розмові з директором Українського центру оцінювання якості освіти


Після оприлюднення результатів основної сесії ЗНО директор УЦОЯО Ігор Лікарчук заявив, що природничо-математична освіта в українських школах перебуває на катастрофічно низькому рівні. За його словами, жоден з абітурієнтів в Україні не набрав максимальної кількості балів (200) із фізики. З біології максимум набрав 1 із 80 тисяч абітурієнтів... Про причини такої ситуації “ВЗ” розпитав у пана Лікарчука (на фото).

- Пане Ігоре, ви зауважили, що цьогорічне ЗНО показало — рівень знань абітурієнтів, м’яко кажучи, не найкращий...

- Із жодного предмета зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнти не показали тих результатів, про які можна було б говорити у “рожевих тонах”, запевняти, що надаємо якісну освіту, забезпечуємо високий рівень знань... Водночас на загальному тлі найбільш прикра ситуація, на мою думку, з предметами природничо-математичного циклу та з іноземної мови.

Із понад 69 тисяч учасників ЗНО, які писали “англійську мову”, максимальний бал отримали 87 абітурієнтів на всю Україну, або 0,11% від загальної кількості. Це дуже і дуже мало. 11 тисяч, або кожен сьомий учасник ЗНО з англійської не зміг відповісти на 10 завдань тесту. Майже 100 осіб не змогли відповісти на жодне питання. Ще гірша ситуація із тією частиною, яку ми називаємо бланк “Б”, де абітурієнт повинен був написати лист іноземною мовою. Чверть майбутніх вступників взагалі нічого не написали. Лише 3 тисячі 200 учасників отримали 14 максимальних балів за виконання цього завдання. Причому за усіма показниками це не був складний тест. Його складність не можна порівнювати із міжнародними вимірами, як-от TOEFL та інші. Результати ЗНО з інших іноземних мов, зокрема, німецької, французької та іспанської є ще гіршими...

Вбачаю у цьому реальну загрозу для національної безпеки України в майбутньому. Предмети природничо-математичного напряму впливають на формування того, що нині називаємо “матеріально-технічною базою та обороноздатністю” нашої держави. Іноземна мова — це вихід у світ, можливість контактувати з ним нарівні, обмінюватися ідеями. Тому-то, результати, які показали абітурієнти, є достатньо прикрими.

Щодо причин, то дозволю собі провести таку паралель. Нашу армію “успішно” розвалювали впродовж багатьох років, і довели її до такого стану, у якому вона була навесні цього року. Дуже боюся, що через кілька років щось аналогічне говоритимемо про систему загальної середньої освіти. Зруйнувавши понад двадцять років тому радянську систему освіти, так і не провели реальних реформ в українських реаліях. Маємо бідного вчителя, який протягом багатьох років такого становища втратив високі професійні навики, кваліфікованість. Кажу узагальнено, бо серед наших вчителів є дуже багато тих, які і в таких умовах працюють самовіддано.

На превеликий жаль, у нас немає серйозно реалізованих реформаторських ідей у змісті освіти. Загальна кількість годин з математики, фізики, хімії, у загальній середній школі, не говоритиму про спеціалізовані заклади, просто мізерна. Натомість останні три роки на усіх рівнях кричали про запровадження вивчення другої іноземної мови.

У школу, як систему освіти, не вкладали коштів. Гроші надходили для її підтримання, щоб дахи не обвалилися, щоб тепло було. Для її розвитку коштів вже не було... Заклад “виїжджав” на коштах спонсорів, батьків, на тому, де і як міг викрутитися директор. Він та вчителі абсолютно невільні у здійсненні своєї професійної діяльності. Тисячі інструкцій, грифів, методистів, інспекторів не дають можливості вчителю працювати творчо. Можу перераховувати це дуже довго... Єдине, що скажу — те, що маємо — наслідок нашої неуваги до школи і вчителя. І все це відіб’ється у майбутньому...

- Цьогоріч маємо п’ятеро абітурієнтів, які отримали максимальні 600 балів із трьох предметів ЗНО, однак 800 балів не отримав ніхто... Можливо, це пов’язано з тим, що четвертий предмет майбутні вступники обирали як таке собі “рятувальне коло”?

- Не думаю, що це показник. У нас є кілька десятків тих, які до двохсот не добрали бала-півтора. Це не велика різниця, а лише формальна ознака. Важливішим є те, чи залишаться ці діти в Україні? От якби ви мені сказали, що таким дітям українські університети вистелили килимові доріжки, що за ними “полюють” ректори, я б промовив: “О!” Думаю, що цих абітурієнтів швидше запросять на навчання закордонні виші. І там, образно кажучи, їм постелять килимові доріжки у вигляді грантів, безкоштовних місць у гуртожитках, підвищених стипендіях. А наші університети діють за принципом “ну, що ж...”.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Ігор Лікарчук: «Кошти давали, щоб дах у школі не обвалився. Для розвитку освіти грошей вже не було...»