На Лазурному узбережжі перемогла «Зимова сплячка»

Завершився 67-й Каннський кінофестиваль

Цього року журі Каннського кінофестивалю провело таємне голосування, що вже є сенсацією. Ймовірно, саме через це численні прогнози не здійснилися, майбутні лауреати довідалися про свої шанси в останню хвилину (більшість, не дочекавшись завершення, поїхали з фестивалю). Тому атмосфера церемонії закриття була емоційною. Її розігрів Квентін Тарантіно разом з Умою Турман, яка вийшла на сцену у розкішній сукні... босоніж.

Головний приз кінофестивалю, “Золоту пальмову гілку”, отримав турецький режисер Нурі Більге Джейлан за фільм “Зимова сплячка”. Це найдовша стрічка у конкурсній програмі, що йде понад три години. Президент журі, австралійський режисер Джейн Кемпіон (єдина жінка — володарка “Пальми” за найкращий фільм в історії кінофестивалю), сказала, що як тільки почула, скільки часу йде фільм, вирішили зробити перерву, однак у процесі перегляду всі забули про свої наміри. Членів журі настільки захопив сюжет у стилі Чехова про людей, які страждають і через яких страждають інші.

Найкращою акторкою журі назвало Джуліанну Мур, яка зіграла у фільмі Девіда Кроненберга “Зіркова карта”. На жаль, акторка не була присутня на церемонії закриття кінофестивалю.

Красуня Моніка Белуччі викликала на сцену фестивального палацу актора Тімоті Сполла, якому журі присудило “Пальму” у номінації “Найкраща чоловіча роль” у стрічці англійського режисера Майка Лі “Містер Тернер”. Актор був настільки схвильований, що у слові-подяці розказав майже усе своє життя. Як з’ясувалося, Тімоті Сполл вже встиг поїхати з Канна. Коли він прочищав мийку на своїй плавучій баржі в Амстердамі, йому зателефонували і сказали негайно повертатися. 18 років тому він мав бути присутнім на церемонії, коли режисеру Майку Лі, у якого Тімоті часто знімається, присуджували приз за фільм “Таємниці і обман”, але він тоді не зміг, бо проходив курс хіміотерапії.

Американський режисер Беннет Міллер, якому присудили “Пальмову гілку” за “Найкращу режисуру” за його фільм “Мисливець на лисиць”, снідав у Парижі зі своєю колишньою подругою. Раптом задзвонив телефон. Це був дзвінок з Канна. Він сів у потяг і ледве встиг примчати на закриття.

Гран-прі, другий за значущістю приз фестивалю, вийшла вручати Софі Лорен, найголовніша зірка цього форуму. Софі Лорен, “затягнута” у корсет, що підкреслював її неперевершену фігуру і талію, вручила приз своїй співвітчизниці, молодій італійці Алісі Рорвахер за стрічку “Чудеса”.

Ще одне Гран-прі, цього разу вже від імені журі, його члени розділили між двома режисерськими роботами. Фільмом “Мамочка” наймолодшого учасника конкурсу 25-річного канадійця Ксав’є Долана, якого називають вундеркіндом. Молодий режисер свій перший фільм зняв ще у 18-річному віці, і вже тоді його запросили у Канн. І картиною найстаршого легендарного конкурсанта Жана-Люка Годара “Слова, прощавайте”. На жаль, 83-річний Жан-Люк Годар до Канна не приїхав, і “Золоту пальмову гілку” за нього отримав його продюсер.

Український режисер Мирослав Слабошпицький переміг у конкурсі «Тиждень критики». Його фільм «Плем’я» отримав три нагороди: Гран-прі, Приз фундації Ган та приз «Відкриття».

Фільм «Плем’я» знятий мовою жестів й демонструється без субтитрів та голосових коментарів. Це історія життя підлітка Сергія, який живе в спеціалізованому інтернаті для людей з вадами слуху. Тут існує кримінальна організація під назвою «Плем’я», в яку Сергій хоче вписатися.