Вінничина попрощалась з десантником, який загинув під Слов'янськом

20 — річний хлопець закрив собою від вибуху семерих солдат.

"Петро Коваленко закрив собою 7-х однополчан у Слов'янську. Іменем рядового із села Василя Стуса назвуть вулицю, рідну школу та представлять на Героя України. В понеділок вся Рахнівка під Гайсином одягла траур і від мала до велика плакала за своїм Петьою! Адже 2-го травня на окраїні Слов'янська від рук терористів обірвалось саме його молоде життя, коли під час нападу загинули двоє десантників Житомирської 95-ї аеромобільної бригади...

Вже відомо, що Віктору з Житомирщини із за живого щита із жінок та дітей російський снайпер влучив у шию. А наш земляк, односельчанин великого поета Василя Стуса — Петро Коваленко своїм тілом закрив від вибуху ворожої гранати своїх друзів по службі...

Від смертельних осколків Петра цього разу не врятував, навіть, його "щасливий" бронежилет, в якому тиждень тому застрягла куля сепаратиста... Рядовому — контрактнику із Гайсинщини було всього 20! Петя все дитинство мріяв про армію, про подвиги і справжню чоловічу роботу, — розповів у момент прощання однокласник Дмитро Савченко. — І ось його мрія збулась — він десантник елітної частини! Йому заздрили всі хлопці, а дівчата заглядались як на завидного жениха... Ми весь час переписувались через "Контакт" і буквально за тиждень до... Петя написав на своїй сторінці: "Пацани, мене врятував "бронік"... Ви не повірите, але в ньому застрягла справжня куля. Як все скінчиться — приїду, привезу цю кулю..." Ще за три години до загибелі він був в мережі, передавав привіти... Але приїхати йому не судилося... Третього числа подзвонили батькам із воєнкомату і коротко сказали — Петю вбили!!!", — пише на своїй сторінці у Фейсбук активістка Ірина Соломко.

"Про трагічні події вечора 2-го числа, коли одночасно на блок-посту під Слов'янському загинули двоє десантників, розповів майор 95-ї аеромобільної бригади: Це був страшний верчі для всіх нас, коли ми прямо на очах втратили рядового Коваленка із Вінниччини та військовозобов'язаного Панасюка з Коростишева на Житомирщині, — зазначив посланець військової частини Ілля Хоменко. — Все це сталось о 22,15 годині, коли колону нашого першого батальйону з самого ранку до пізнього вечора блокували на мосту на північній околиці Слов'янська. Нас не пускали переважно жінки із іконами та дітьми... Давити їх чи стріляти в мирний "живий щит" наказу ніхто віддати не міг! І тут під прикриттям людей та першої темряви на нас напали! Бойовики стріляли із-за людей і кулею снайпера пострілом в шию було вбито старшого солдата Панасюка. Ваш Петро загинув від гранати "ВОГ" із підствольного гранатомета, яка вибухнула в нього під ногами. Всю ударну силу і чисельні осколки він прийняв на себе і фактично закрив своїм тілом товаришів. Ці 7 сім хлопців завдяки йому залишились живі — отримали легкі поранення та контузії. Врятувати Петра ми вже не могли... Тіла з місця загибелі були доставлені в Харків, а звідти автобусом авіаційного університету опівночі рядового Коваленка ми привезли додому. Мені сьогодні дуже важко дивитись в очі його рідним, бо повернути сина маті Тетяні й батькові Миколі, брата сестрі Христині вже ніхто не зможе... Петро загинув як герой!", — написала вона.

"Після годинного відспівування в сільському храмі імені Іоанна Богослова, на якому були присутні лише близькі рідні, генерал генштабу та однополчани, сумна траурна процесія свого Героя несла на руках через всю Рахнівку. Хоронили рядового Коваленка на центральній алеї місцевого цвинтаря поряд із найвідомішими уродженцями села Василя Стуса. Петя, Петя... Я знала! Чого ж ти не сказав, що вас там повбивають..., — заходилась слізьми мама. А батько на прощання цілував сину побите осколками чоло, руки та ноги: "Золотий ти мій хлопчик! Ти ж обіцяв прийти з війни. А тебе привезли друзі в труні... Як же без тебе нам жити! Після хвилини мовчання рядового Петра Миколайовича Коваленка під звуки Гімну України та прощальний залп з автоматів похоронили на центральній алеї сільського цвинтаря Рахнівки. Сільський голова села пообіцяв людям, що рідну вулицю та школу Петра буде названо його іменем. Цієї середи сесія обласної ради вирішить питання матеріальної допомоги родині загиблого солдата. А генерал-майор Микола Попільський заявив, що рядовий Коваленко із Вінниччини як учасник бойових дій буде представлений Міністерством оборони посмертно до державної нагороди Герой України разом із Віктором Панасюком із Коростишева. Вічна пам'ять Героям...", — розповіла Ірина Соломко