Передплатити Підтримати

Після нас хоч потоп...

Два мільярди доларів в обмін на розгін Майдану лише прискорять дефолт

Влаштувати пожежу, аби приховати сліди злочину. Злочинці часто вдаються до такого методу. Криваві розправи з Майданом схожі на таку маскуючу пожежу. Влада грабувала державу доти, доки було що грабувати, а коли побачили, що нічого, крім боргів, не лишилося, заявили — в усьому винен Майдан. Країна — банкрут. Залишилось лише офіційно це визнати. І якщо перед українцями Кабмін продовжує вдавати, що все під контролем, то перед кредиторами чесно зізнається — якщо не позичите, не матимемо чим розрахуватись з боргами.

«Існує ризик, що Україна може виявитися неспроможною обслуговувати зовнішні боргові зобов’язання. Дефолт за українськими зовнішніми зобов’язаннями матиме важкі наслідки для української економіки, включаючи значну девальвацію гривні», — йдеться у проспекті емісії українських державних єврооблігацій на два млрд. доларів, розміщеному на сайті Ірландської фондової біржі. При цьому в документі вказують, що здатність України рефінансувати борг буде залежати від зв’язків з Росією...

Утім, якщо раніше йшлося про те, що кредит з РФ допоможе впоратись з боргами, тепер виглядає — все якраз навпаки. Після першого траншу у три мільярди, які мали б підтримати гривню, національна валюта, навпаки, обвалилась. Янукович полетів у Сочі на зустріч з Путіним просити наступну “дозу”. Після цього з’явилась неофіційна інформація, що Путін пообіцяв дати гроші тільки після зачистки Майдану. І от у понеділок міністр фінансів РФ Антон Сілуанов заявив, що Росія виділить другий транш у розмірі двох млрд. доларів вже цього тижня. У вівторок влада почала штурмувати майданівців...

Вже в середу гривня знов почала падати, котирування українських євробондів теж, а ризик дефолту зріс до 61%! На тлі кровопролиття прибутковість держоблігацій піднялась аж до 23,17% річних. Це рекордна вартість запозичень для країни, свідчить статистика Bloomberg. Це означає, що інвестори бояться купувати українські облігації, оскільки нема гарантій, що країна зможе впоратись з боргами. У той же час Міністерство фінансів оприлюднило програму управління державним боргом на 2014 рік, яка передбачає залучення позик на більш ніж 163 млрд. гривень. Тобто позичити треба третину дохідної частини бюджету, — аби впоратися з боргами! Зважаючи на ситуацію в країні, навряд чи можна розраховувати знайти такі гроші. Тому експерти все більше схиляються до того, що дефолту не уникнути.

Що ж таке дефолт і чого чекати пересічним українцям, якщо його таки оголосять? “Дефолт держави — це її нездатність виконувати свої зобов’язання, тобто вчасно погашати борги. Оголошення дефолту — річ суто технічна, — каже керівник аналітичної групи Анатолій Баронін. — Населення відчує наслідки дефолту насамперед через подорожчання певних груп товарів, в першу чергу імпортних”.

“Недодефолт” незалежна Україна уже переживала. У 1998 році. Хоча офіційно країна так і не оголосила себе банкрутом, частину держаних зобов’язань перед кредиторами реструктуризовували, а банки у примусовому порядку змусили купувати державні облігації. Про стрибок долара з двох до чотирьох гривень, затримки зар­плат бюджетникам, гадаю, ще усі пам’ятають... До речі, в Росії тоді дефолт таки оголосили.

“Якщо оголосять дефолт, то люди ризикують насамперед своїми заощадженнями. І не лише через стрибки валютного курсу, — каже кандидат економічних наук Володимир Козяк. — Дефолт — це неможливість держави виконувати свої зобов’язання. Тобто вчасних виплат зар­плат та пенсій, погашення боргів перед фірмами. Скажімо, з деякими фірмами, які виконували замовлення до Євро-2012, не розрахувалися досі. У випадку дефолту слід чекати зростання цін. Спочатку на імпортні товари, а потім, за ланцюговою реакцією, і на всі решту. Тобто купівельна спроможність людей впаде. Та не це найстрашніше. Навіть якщо матимемо новий уряд і він зможе забезпечити стабільне зростання економіки на 3,5% щороку, то потрібно буде 30 років, аби догнати хоча б Польщу. Скажіть, будь ласка, хто з молодих людей чекатиме так довго? Я зараз в Ужгороді. Частина підприємців активно переводять свій бізнес хто в Словаччину, хто в Угорщину. Ось це найбільший удар по економіці. А щодо дефолту в Україні, то він дуже ймовірний”.

Водночас директор Інституту політичних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що ситуацію довкола дефолту драматизувати не варто. Навпаки, саме дефолт міг би стати одним зі способів вирішення економічних проблем в країні. Це такий собі варіант “обнулення” ситуації. З огляду на те, що (зло)чинна влада діє за принципом “після нас хоч потоп”, нам залишається знайти Ноя, який зуміє збудувати ковчег. Поки що таких не видно...

Дефолти в історії

Греція. Балансування на межі дефолту в Елладі 2012 року пам’ятають усі. Деякі рейтингові агенції уже навіть констатували дефолт Греції, однак ЄС все-таки врятував греків від банкрутства. Однак для цього довелось скоротити бюджетні видатки та звільнити частину службовців. Однак грекам не звикати. За останні два століття країна оголошувала дефолт п’ять разів. Та це не рекорд. Іспанія пережила уже вісім дефолтів. І, кажуть, впевнено рухається до дев’ятого.

Аргентина оголосила про дефолт у 2001 році. Причиною стали економічні реформи президента Менема, через які країна стала повністю залежною від іноземних інвесторів. Через девальвацію національної валюти президент видав указ, за яким усі банківські заощадження аргентинців у доларах перевели в песо. Як наслідок, люди втратили третину заощаджень. Це призвело до масових безладів, мародерства та зміни кількох урядів. Аргентинський дефолт називають найгучнішим за останнє століття.

Навіть Велика Британіясвого часу пережила дефолт за зовнішніми боргами. У 1930 році монархія відмовилась повертати США 14,5 млрд. доларів. Свої дії виправдали тим, що частина американських штатів перебувала в стані дефолту за боргами перед Британією, взятими ще у ХІХ столітті... За прикладом Британії, борги США не повернули також Франція та Італія.

Країни, які жодного разу не оголошували дефолту за зовнішніми боргами, можна перерахувати на пальцях. Це США (хоча дефолти окремих штатів були), Канада, Австралія, Нова Зеландія, Бельгія, Гонконг, Малайзія, Сінгапур та Тайвань. Найчастіше ж дефолти оголошували країни Латинської Америки.