«Кажу лікарям: не обманюйте – відчуваю, як витікає око...»

Сотні активістів Майдану потрапили на лікарняні ліжка після сутичок на Грушевського

Сотні людей постраждали під час сутичок на Грушевського. Утім, попри травми, багато активістів відмовилися від госпіталізації, обійшовшись допомогою медиків Майдану. Кажуть, так безпечніше. Кореспондент «ВЗ» навідалася в офтальмологічне відділення Жовтневої лікарні, де зараз перебувають 17 пацієнтів з Майдану. Четверо людей залишилися без очей…

41-річний підприє­мець Василь Максимів приїхав у неділю на віче зі села Якобова Долинського району Івано-Франківської області. Коли почалися заворушення на Грушевського, з цікавості пішов туди. «Знімав відео, фотографував, — розповідає. — Дивлюся, на землі лежить каска — підняв, одягнув на голову. Вона мені врятувала життя. Коли був біля автобуса, який розхитували, мені у голову полетіла бруківка. Від удару каска розламалася навпіл. Коли ж жбурнув її, щоб не заважала, — у мій бік полетіла граната. Очевидно, різкий рух став сигналом для снайпера».

Отямився Василь у «швидкій». Тоді ж зрозумів, що залишився калікою на все життя. «Питаю, чи ока у мене немає. Лікарі заспокоюють, кажуть, щоб не переживав, мовляв, все на місці. А я їм: не обманюйте, я чую, як воно витікає». Чоловіка відразу доправили до лікарні, прооперували — видалили залишки очного яблука. За операцію не взяли ні копійки, але протез доведеться ставити за власні кошти. Чоловік каже, якби знав, що таке з ним станеться, нізащо не пішов би у гущу подій.

У недільній сутичці постраждав киянин 28-річний Валерій — гумова куля зрикошетила в око. Хлопець майже не бачить на ліве око — лише розмиті контури. Лікарі дають надію, що при правильному лікуванні зір може відновитися. Валерій після одужання планує повернутися на Майдан. «Чого мені боятися? Я вистояв, коли кулі свистіли просто біля вух, гранати поруч розривалися, у мою каску на голові влучили дві цеглини. Одного бою­ся: повстання може захлинутися — тоді буде справді страшно, повернемося у сталінські часи».

В’ячеслав Веремій став жертвою сутички на Грушевського через свою професійну діяльність. Він — журналіст. Аби зблизька все роздивитися, впритул наблизився до кордону біля стадіону «Динамо». «Думав, дистанція безпечна, — розповідає, — та помилився. У мене на очах були окуляри. Коли неподалік розірвалася граната, осколки полетіли просто в очі, лінза розбилася і шматки скла пробили око».

«Коли все те почалося на Грушевського, від телевізора не відходила, — долучається до розмови мама В’ячеслава Катерина Аркадівна. — Кілька разів телефонувала Славіку, просила, щоб тримався подалі. Раптом чую в новинах, що двоє журналістів постраждали. Миттю в таксі — і сюди. Тут стільки поранених було. Більш важких оперували в першу чергу. Слава Богу, сітківка вціліла. Попереду — друга операція».

У Юрія Бородіна контузія ока. Його прооперували.

20-річний киянин Юрій Бородін постраждав у понеділок ввечері. У хлопця — контузія ока, його недавно прооперували. «У понеділок після роботи вирішив піти подивитися, що там робиться на Грушевського, — пригадує. — Потрапив у перші ряди перед кордоном. Раптом чую вигук: «Граната». Я різко присів, накрив голову руками, та граната впала просто перед моїм обличчям і розірвалася. Далі — «швидка», лікарня, операція. Око, слава Богу, залишилося, але доведеться ще довго лікуватися».

P.S. Коли верстався цей номер, журналісту «ВЗ» зателефонував колега з «Віс­тей» і повідомив, що в лікарню прийшли міліціонери і «поставили всіх на вуха». Медперсонал плаче. Одного важкопораненого міліція примусово забрала невідомо куди. Інші пацієнти тікали, хто куди міг...

Фото автора