Передплатити Підтримати

«Це бюджет поліцейської держави!»

Кабмін пропонує урізати фінансування медицини та оборони. Натомість на міліцію та внутрішні війська хочуть дати на 2,3 мільярда більше

Зустрічати Новий рік без бюджету для України — не вперше. Утім, ще не відомо, що гірше — не мати бюджету взагалі, чи мати такий бюджет, який Кабмін подав до Верховної Ради. Взятий зі стелі показник зростання ВВП, нереальні плани зі збору податків, а відтак проблеми з Держказначейством, затримки зарплат бюджетникам, виплат на дітей, безробітних, лікарняних... Усі ці проблеми, які ми мали цього року через незбалансований бюджет, чекають нас і в наступному. Однак якщо 2012 року грошей на зарплати перестало вистачати у листопаді, у 2013 — у вересні, то наступного року перебої можуть початись уже в червні...

Макробрехня у макропоказниках

Навіть коли абсолютно усім зрозуміло, що економіка не має шансів на зростання, в бюджеті малюють 3-4% зростання. За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, у бюджеті на цей рік прогнозували 3,4% зростання ВВП та 4,7% інфляції. Спираючись на ці показники, і рахували дохідну частину бюджету, хоча наперед було зрозуміло, що вони завищені. Фактично ВВП падав три квартали поспіль, інфляція — близька до нуля. Тому, хоч як податкова не трясла бізнес, виконати плани зборів не змогла. У бюджеті на 2014 рік — знов ті самі граблі. Зростання ВВП прогнозують у 3% (спочатку прогнозували 3,5%), інфляцію — 4,3%. А завищена інфляція — це завищений номінальний ВВП (той, що рахують у гривнях, а не у відсотках). Причому ці 3% зростання рахували від теоретичного показника ВВП за 2013 рік, хоча реально цього року матимемо значно нижчу цифру.

Олігарх Дмитро Фірташ, який очолює Федерацію роботодавців, навіть скликав спеціальні збори, на яких вирішили скерувати до уряду пропозиції по бюджету. Одна з них — перегляд макропоказників, адже закладений прогноз зростання економіки, на думку Фірташа, нереальний. Більше того, у ФРУ порахували: аби виконати цей бюджет, треба, щоб економіка зросла більше ніж на 10%. Зокрема, номінальний ВВП у 2014 році оцінюють у 1,653 трлн. гривень, спираючись на те, що за підсумками цього року номінальний ВВП — 1,576 трлн. грн. Реально ж номінальний показник ВВП не перевищить 1,46-1,48 трлн. грн.

Пенсійна реформа провалилась

“Проблема в тому, що Азаров разом з Королевською формують у людей надто завищені очікування від цього бюджету, називаючи його соціальним, — каже член комітету соцполітики й праці Верховної Ради Павло Розенко. — Брехня перша — вони розповідають, що наступного року прожитковий мінімум, а отже і різні соцвиплати, на розмір яких він впливає, підвищуватимуть тричі. З 1 січня, з 1 липня та з 1 жовтня. Насправді з1 січня не передбачено жодного підвищення соціальних стандартів — залишається той прожитковий мінімум, який діє з 1 грудня цього року. Перше підвищення буде лише з 1 липня. Брехня друга — пенсії та зарплати зростуть. Насправді зростання буде настільки мізерним, що люди його не відчують. Адже ціни на продукти харчування також не стоятимуть на місці. Так, за увесь рік пенсії зростуть лише на 65 гривень, зарплати — на 83 гривні. Це менше, ніж на 10%. Це антисоціальний бюджет. Я б його назвав бюджетом злиднів”.

Ще одна “родзинка” проекту бюджету — трансферти Пенсійному фонду. Кабмін радісно повідомляє, що у 2014 з Державного бюджету перерахують 87,4 мільярда гривень у Пенсійний фонд, а це на 4,1 мільярда більше (на 5%), ніж було у 2013 році. Стоп. А для чого тоді була Пенсійна реформа? Адже українцям на 10 років збільшили вимоги до обов’язкового стажу, а жінок змусили працювати довше саме для збалансування бюджету Пенсійного фонду!

“Цей проект бюджету — ще один доказ, що Пенсійна реформа, як і інші реформи цієї влади, провалилась. Адже мета реформи була у тому, аби зменшити дефіцит бюджету ПФ. Натомість він за три роки не лише не скоротився, а збільшився. При цьому про достойний розмір пенсій говорити не доводиться”, — каже Павло Розенко.

Лікарі працюватимуть без зарплати?

Видатки на центральні органи влади у бюджеті-2014 дещо скоротили. Так, утримання Верховної Ради обійдеться платникам податків у 920 мільйонів гривень (на 15 мільйонів менше, ніж торік). Державне управління справами (забезпечує діяльність адміністрації президента) коштуватиме — 1,28 мільярда (на 20 мільйонів менше), Секретаріат Кабінету міністрів — 293 мільйони. Але на владі можна було більше зекономити! Півмільярда гривень зекономили на енергетиці, стільки ж — на здискредитованій Держагенції з інвестицій та управління державними проектами (відомству Каськіва лишили менш як 10% цьогорічного фінансування). Але якщо те, що урізали фінансування МЗС, ще якось можна зрозуміти (не мусять робити такі пишні дипломатичні прийоми), то скорочення видатків на Міністерство охорони здоров’я пояснити важко. У цьому році на медицину припадало трохи більше як 10 мільярдів гривень.

Але при цьому половині медиків довелось побувати у відпустках за власний рахунок, бо не вистачало грошей не зарплату, не кажучи вже про закупівлю ліків та медобладнання. А цього року медикам зробили “обрізання” ще на 20 мільйонів. Так що тепер у державну лікарню доведеться йти не лише зі своїми медикаментами і постіллю, а ще й зі своїм лікарем! Утім, може, у Кабміні вважають, що лікарям взагалі зарплати не треба?

Ще один абсурд проекту бюджету — фінансування Національного агентства з питань підготовки та проведення... Євро-2012. Хоча за логікою це відомство мали ліквідувати відразу по завершенні футбольного чемпіонату, насправді у цьому році на нього витратили мільярд гривень! А на 2014 фінансування збільшили ще на 600 мільйонів — до 1,6 мільярда гривень. Це стільки ж, як на Міністерство молоді та спорту та Міністерство агрополітики разом взяті.

Їхня міліція їх береже

Відколи при владі Віктор Янукович, щороку збільшують видатки на міліцію. У 2011 році на МВС припадало 13,85 мільярда бюджетних видатків, у 2012 — 14,43 млрд., у 2013 — 16,06 млрд., а у 2014 їм планують виділити аж 18,38 мільярда. Зокрема, фінансування Внутрішніх військ збільшать до 1,56 мільярда. При таких видатках на міліцію рівень злочинності лише зростає, а міліції довіряє менше ніж 1% українців. Це найнижчий показник у світі.

Збільшуючи фінансування МВС, влада поволі знищує армію. Фінансування Міністерства оборони у 2014 році планують знизити з 15,3 мільярда до 14,5 млрд. Тобто на армію дадуть на два мільярди менше, ніж на міліцію. При цьому на розвиток озброєння та військової техніки фінансування урізають відразу вдвічі ( з 919 до 463 мільйонів). Росія нас може брати голими руками?

“Проект закону про бюджет на 2014 рік можу охарактеризувати лише одним словом. Страшний, — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Соціальним цей бюджет не назвеш. Логічно, якщо він не соціальний, то мав би бути бюджетом розвитку. Але коли дивимось на статті, які мали б забезпечувати цей розвиток, розуміємо — про розвиток не йдеться. Скажімо, якщо брати космічну галузь (ми входимо в десятку країн, які мають повний цикл виробництва у цій галузі), то на цю галузь передбачено 2,3 млрд. гривень. Натомість на Генпрокуратуру — 3,2 млрд. грн. Бюджет МВС збільшили на 20%, порівняно з 2013 роком. Це понад 18 мільярдів. Більш як 3,3 млрд. — на СБУ. Це бюджет поліцейської держави”.

На кожного українця —15 тисяч боргів

Найбільша проблема цього бюджету — його дефіцит. У проекті бюджету передбачено дефіцит у розмірі 3,6% від ВВП, тобто 59,5 мільярда гривень. Це ті гроші, які доведеться позичити. Утім, вже зараз зрозуміло, що реальний дефіцит буде значно більшим. Бюджет на цей рік приймали з дефіцитом у 35 мільярдів, а до кінця року збільшили вдвічі. На думку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, реальний дефіцит буде близько 100 млрд. грн. Впродовж року доведеться панічно позичати величезні суми грошей. І обіцяні мільярди доларів від Росії не вирішують, а лише створюють додаткові проблеми.

“Російський кредит надзвичайно небезпечний, бо непрогнозований, — каже Андрій Новак. — Непрогнозовані надходження — російська сторона уже заявила, що це будуть окремі транші. І залежатимуть від лояльності влади. Друге — непрогнозованим є покриття цього кредиту українською стороною. Угоду складено так, що Росія практично у будь-який момент може вимагати погашення основної суми. Тобто графік надходження та витрат на обслуговування боргу є непрогнозованим. При цьому бюджет є гіперцентралізованим. Адже 80% доходів йде у центральний бюджет, а 20% — залишається усім місцевим бюджетам разом взятим. Уже цього року місцеві органи влади не витримали, і почали кричати, що у них нема ресурсів навіть на елементарні господарські функції... Нема гарантії, що той же російський кредит не доведеться повертати за рахунок коштів, які мали йти на соцвидатки.