Передплатити Підтримати

«Не вчіть нас жити, краще поможіть матеріально...»

У Китаї Янукович не підписав жодного кредитного договору. У Росії його радо прийняли, але грошей також не дали

Поки українці мітингують, президент Віктор Янукович мотається по світу з простягнутою рукою. Його офіційний візит у Китай був запланований ще задовго до Вільнюського саміту. Візит мав бути суто економічний, і планувалось, що під час цього візиту підпишуть понад два десятки договорів про співпрацю в економічній сфері. Та, виявилось, навіть у комуністичному Китаї скоригували свої плани щодо України після того, як Віктор Янукович в останній момент відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, а в країні почались масові акції протесту.

Якщо вірити Януковичу, то візит у Піднебесну був надзвичайно вдалим і гаранту вдалося напідписувати угод, завдяки яким українська економіка отримає 8-12 мільярдів доларів китайських інвестицій. Однак насправді документи, які урочисто підписував Віктор Федорович у Пекіні, — переважно декларації, які нікого ні до чого не зобов’язують. Скажімо, підписали “Договір про дружбу та співпрацю”. Кілька угод з китайцями все ж підписали, але це угоди між комерційними компаніями. Зокрема, «Мотор Січ» спільно з конструкторським бюро «Івченко-Прогрес» підписали договір з китайською корпорацією AVIC, «Донецьксталь» підписала контракт про будівництво нової шахти з компанією Minmetals Engineering. «Київгідроінвест» та китайська BICIM підписали договір про будівництво глибоководного порту на Чорному морі... Усе це важливо, але Янукович літав у Китай за “живими” грошима, а не за інвестиціями в конкретні проекти. Напередодні візиту у владі озвучували чималі суми (від п’яти до восьми мільярдів доларів), які Китай може надати Україні як товарний кредит. Ці гроші мали б піти на покриття зовнішніх боргів України. Адже якщо у грудні та січні за державним боргом доведеться сплатити відносно невеликі суми (100 та 400 мільйонів доларів), то уже в лютому треба сплатити майже мільярд доларів. Всього наступного року, за оцінками аналітиків, Україні необхідно виплатити кредиторам 8,2 млрд. дол. США. З них зобов’язання перед МВФ — 3,67 млрд. дол. США. І це не враховуючи мільярдів гривень, яких бракує на зарплати бюджетникам та соціальні виплати всередині країни.

Утім, на думку аналітиків, помилка оточення Януковича була в тому, що вони вважали співпрацю з Китаєм альтернативою співпраці з ЄС. Натомість для Китаю Украї­на як країна, що має зону вільної торгівлі з ЄС, була значно цікавішим партнером, ніж Україна — потенційний член Митного союзу. “Початок практичної реалізації зони вільної торгівлі з ЄС міг стати стимулом для активізації китайських інвестицій в Україну. При активному розширенні торгового співробітництва України та ЄС Китай може бути зацікавлений у створенні на території України виробничої бази для подальшого експорту на територію ЄС. За нашими даними, китайці розглядають південні області України як найбільш перспективні для створення виробництва”, — вважають аналітики групи Da Vinci. Подейкують, влада готова була навіть здати китайцям в оренду на 50 років з правом викупу кілька тисяч га у цьому регіоні, — аби тільки дали кредит.

Очевидно, саме через те, що отримати вкрай необхідну позику у Китаї не вдалося, просто з Пекіна Янукович полетів у Сочі, до Путіна. Попередньо, після візиту у Китай президент мав відбути з офіційним візитом на Мальту, а вже потім — у РФ. Мальтійські зустрічі скасували, зате візит у Сочі пришвидшили. Чим завершились “президентські ігри в Сочі”, до кінця не зрозуміло. Прес-служби обох сторін обмежуються загальними фразами. Начебто домовились про відстрочку платежів за газ до весни. У середовищі Партії регіонів ходять чутки про 15 мільярдів доларів, які РФ начебто може надати Україні. Питання тільки, в обмін на що така щедрість? Утім, навіть якщо реальна сума у кілька разів менша, виникають питання, що цього разу “здав” Янукович. Адже досвід українсько-російської співпраці показує, що російські кредити для України не лише обходяться дорого в плані відсотків. Їх видають, як правило, в обмін на щось.

Коментар для «ВЗ»

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру

Україна уже мала підписану угоду про експортний кредит з Китаєм. Ми отримали гроші, але повертаємо товарами впродовж кількох років. Скажімо, зараз в рамках цього кредиту відвантажують у Китай кукурудзу. Йшлося про те, що цю угоду можуть розширити до п’яти мільярдів, а потім, можливо, на ще більшу суму. Поки що вдалося домовитись лише про розширення переліку товарів. Тобто наступного року Україна зможе постачати не лише кукурудзу, а й ячмінь, пшеницю, сою. Такий товарний кредит — вигідний для України, адже він збільшує експорт. Крім того, підписали домовленість, за якою українські та китайські банки можуть брати позики один в одного. Важливою є угода про постачання двигунів у Китай — це суттєво збільшить наш експортний потенціал та матиме позитивний вплив на платіжний баланс. Щодо фінансування державного боргу, то нещодавно Україна отримала 300 мільйонів доларів від Світового банку. Хоча СБ висуває чіткі умови щодо того, як ці кошти можна використати. Все ще є надія на МВФ. За останньою інформацією, начебто вдалося досягти компромісу. МВФ не відмовився від своєї вимоги підвищити тарифи на газ для населення, але погодився розтягнути це в часі. Тобто ціни зростуть не відразу на 40%, а поступово.

Щодо Росії, то вони надають позики через ВТБ лише для “Нафтогазу”- з умовою, що ці кошти будуть спрямовані на закупівлю природного газу. Зрештою, це теж добре, адже НАК не змушений закуповувати долари.

Золотовалютні резерви впали нижче критичної межі!

За місяць резерви Нацбанку впали майже на два мільярди. Станом на 1 грудня міжнародні золотовалютні резерви становили 18,79 мільярда доларів, що на 8,93% менше, ніж станом на 1 листопада цього року, повідомляє НБУ. Тобто резерви країни перетнули критичну межу — вони уже покривають лише 2,5 місяця імпорту, тоді як безпечним вважається розмір резервів, який покриває щонайменше тримісячний імпорт країни.

«На динаміку міжнародних резервів впродовж листопада вплинули виплати за облігаціями державної позики на 578 млн. доларів та останній у цьому році платіж МВФ за програмою stand-by в еквіваленті 955 млн. доларів, а також валютні інтервенції НБУ, які проводили для згладження курсових коливань на міжбанківському валютному ринку», — пояснюють у Національному банку.

Тим часом міжнародні рейтингові агенції прогнозують подальше зниження резервів України. Зокрема, Fitch прогнозує, що до кінця наступного року золотовалютні резерви НБУ скоротяться до 12,6 мільярда доларів. Цифра вказує на те, що агенція не вірить у те, що українська влада зможе залучити кредит МВФ чи будь-яку іншу велику позику. До речі, навіть у кризовому 2009 році у резервах країни було понад 26 мільярдів доларів. А на середину 2010-го, коли країною почали керувати Янукович з Азаровим, Нацбанк мав понад 30 мільярдів доларів резервів.