Передплатити Підтримати

Могили на схилі

На Голосківському цвинтарі є поле, де ховають майже на крутій гірці

Знайома розповіла, як нещодавно побувала на Голосківському цвинтарі і жахнулася від того, що там побачила. На полі № 50-а ховають майже на вертикальному схилі! Кореспондент «Леополіса» побувала на Голосківському кладовищі, щоб на власні очі побачити такі “новації”.

100 грн. на день — на квітах, вінках, свічках...

Не один рік говорять, що у Львові немає де ховати померлих, але нової земельної ділянки під кладовище не виділяють. Голосківський цвинтар — єдиний діючий у місті. Площа цього кладовища величезна — 90 га, нещодавно міська рада прийняла ухвалу, яка дозволяє розширити цвинтар ще на 16 га.

Доїхати до цвинтаря можна від СШ №53 (початок пр.Чорновола) маршруткою №1003. Їхати півгодини, автобус невеликий, десять місць для сидіння. Квиток — дві гривні.

Біля центрального входу — море квітів, вінків, лампадок... За вазон живих хризантем просять 5 грн. (три саджанці —

15 грн.), ціни на вінки — від 15 грн. Невеликий кошик штучних квітів — 20 грн., більший — 70. Штучні квіти привозять у тюках з Хмельницького; аби їх випрямити, кожну тримають над парою. Вартість лампадок — від 2 до 60 грн.

Побачила і своєрідне ноу-хау: кришки на свіжу могилу, які імітують кришку труни, але зроблені зі штучної ялинки. Коштують від 300 до 500 грн. Квітникарі кажуть, якщо їх покласти на могилу, бур’ян менше росте і могила не западається.

З лівого боку від входу — магазин, де можна замовити пам’ятник (майстерня — на території кладовища). Вартість надгробка з граніту разом з роботою «під ключ»

12 тис. грн. Є і за 20-24 тис. грн., наприклад, у формі серця. З крихти — дешевше: 3500 грн. Чим більше граніту, тим надгробок дорожчий. «Працюємо понад 15 років, — нахвалює ритуальний товар продавець. — Наші пам’ятники стоять навіть на полі 50-а, і не падають, а це поле — вертикальне».

Біля центрального входу бригада чоловіків будує з бетону гробівці (родинні склепи) на заздалегідь виділених ділянках. «Скільки коштує такий?» — цікавлюся. «33 тис. грн., без облицювання (потім бетон можна обкласти плиткою чи іншим матеріалом. — Авт.), — каже молодик. — Там є ще одне місце, в прольоті — за 25 тисяч грн.». «Це офіційно?». «Так, з документами, з номером, все як на хату. Торік ми п’ять чи шість гробівців збудували, а цього року за місяць уже штук десять зробили. І всі уже продані. За два роки цвинтар закриють. Ви подивіться, що там на горі робиться, скільки поховань!» — кажуть майстри. Про те, що “за два роки цвинтар закриють”, чую вперше. Адже нещодавно міська влада вирішила його розширювати. Здається, поширюючи такі чутки, майстри стимулюють містян “запасатися” ділянками та гробівцями...

«Вертикальне» поле

Здалеку видно сумнозвісне поле 50-а — майже вертикальне (!). Усі могили у свіжих вінках (більшість поховань — 2012-2013 років). Під ногами — глина, жодна могила не закрита гранітним надгробком, багато поховань — майже знищені. Ця частина цвинтаря виглядає як картопляне поле... Всюди — страшний безлад, валяються старі дерев’яні хрести, вінки. За першої-ліпшої зливи це “поле” просто змиє! Навпроти — теж гірка, там не менш моторошна картина: “земляні” поховання поміж зрубаних дерев у лісі. Ліс фактично забирають під цвинтар. Проходжу повз яблуню — листя на ній вже облетіло, виділяються яскраво-жовті плоди. Гнилі яблука розсипані по могилах. Колись тут були дачі. Бачу дачний будиночок без вікон та дверей і поруч з ним — могили. Ледь вдається пройти між похованнями — могила на могилі...

У вічі впадає пам’ятник бізнесмену Богдану Федоришину. Поруч — стіл, лавочка, на стелі напис: «Неси людям добро і житимеш вічно». Йду далі, бачу біля однієї могили двох чоловіків. Запитую, скільки за місце заплатили. Чоловік, який місяць тому поховав брата, з обуренням розповідає: «Коли ми прийшли без грошей, нас хотіли відправити у долину (найгірше місце для поховань — у ямі, на “вертикальному полі” тощо. — Авт.). Довелося заплатити за ці два місця чотири з половиною тисячі гривень. За те, що працівники ритуальної служби винесли гріб з каплички, з нас здерли 440 грн...».

Василь ГЛОВА, директор ЛКП

«Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг»

— Чому поле №50-а, яке є “вертикальним”, обрали для поховань? Чи існує затверджений проект, де саме ховати померлих на цвинтарі?

— Ніякого проекту ніхто не виготовляє, є поле — там і ховаємо. Є акт на землю, розчищається територія, робляться сектори... Плануємо збільшити територію кладовища на 16 га, але для цього потрібно виготовити чимало технічної документації. Має відбутися сесія міської ради. Зараз ця земля належить місту (на цій території — яри, до Брюховицького лісу жодного відношення не маємо). Коли цю землю долучать до цвинтаря, будемо ховати в інших місцях.

— Розумію, що про закриття Голосківського цвинтаря не йдеться. Колись говорили, що в одному з районів виділять для поховань нову земельну ділянку. Чи ведуться переговори у цьому напрямі?

— Якщо цвинтар закриють, то де ховати людей? Сільські ради на сьогодні хочуть 60 млн. грн. за земельну ділянку під поховання.

Фото автора