Володимир ЯРИНИЧ: «Найвеселіше було шити для Вірастюка. Без примірок!»

Молодий дизайнер Володимир Яринич (на фото) одягає і зірок вітчизняного шоу-бізнесу, і відомих спортсменів, і на друзях встигає «креативити»

Костюми від Яринича зручні, функціональні, при цьому елегантні та яскраві. Чи легко працювати з примхливими знаменитостями? Про курйозні випадки та вміння прикрашати життя розмовляла з Володимиром у його львівській студії.

«Працював у театрі танцю, тому розумію основний принцип моделювання одягу: вбрання повинно бути не лише красивим, а й зручним. Створюю костюми для великих шоу-проектів та наших гімнастів, танцюристів і навіть бодібілдерів. До мене звертаються, бо знають, що вбрання буде зроблено оперативно, якісно, і сісти в костюмі на шпагат чи ногу підняти — не проблема», — сміється Володимир.

25-річний дизайнер встиг попрацювати й з театром танцю MADRIN, пол-денс-студією Caramel, музикантами гурту «Друга ріка», «Дзідзьо». «Із зірками працюється чудово, — запевняє. — Це професіонали з чіткими правилами та вимогами. Капризують якраз ті, чий творчий шлях лише починається — ось тут істерики і зміна вимог до сукні в останній момент...».

«Найвеселіше було шити костюм для стронгмена Вірастюка. Без примірок! Каже, мовляв, я вам параметри по телефону скажу, а приміряю перед виходом на сцену. Продиктував параметри, а я розумію, що пропорції нереальні… Довелось покладатись на інтуїцію — вона мене ще жодного разу не підвела. І цього разу усе склалось чудово. Костюм сів ідеально, і Василь Ярославович відстрибав у ньому півконцерту «Дзідзя» на Арені Львів».

Володимир Яринич каже, що працювати з Михайлом Хомою («Дзідзьо») — суцільне задоволення, це завжди креативна робота у стислі терміни. «Якось виготовляв костюм для поросяти Мейсона. Знав тільки розмір поросяти. Довго вигадував, яким має бути одяг, щоб тваринка в ньому вільно рухалась. У Мейсона були штани, курточка… Зробив з нього наймодніше порося країни», — сміється дизайнер.

Лілі Кіш — сукню, міс «ВЗ» Соломії Слепич — купальник.

Володимир каже, найкраще йому вдається створювати чоловічий одяг, керується при цьому власними смаками та побажаннями. Сам модельєр часто одягає речі зі своїх колекцій. До стилю унісекс ставиться критично. Використовує його лише в аксесуарах, наприклад, виготовляючи важкі шкіряні сумки, доречні і для чоловіка, і для жінки. «Жіночий гардероб повинен відповідати віку і статусу. Жахливо, коли солідна жінка одягається як підліток, або, навпаки — вбрання додає дівчині років. Сконструювати фігуру, приховати недоліки і підкреслити красиві жіночні лінії — це і є мої основні вимоги до жіночого вбрання. Жінки знають, як зробити одяг красивим, а чоловік-дизайнер вміє зробити жіночий образ звабливим», — переконаний Володимир.

Дизайнер любить експериментувати зі складно поєднуваними матеріалами: шкірою та шовком, мереживом і металом. А ще має невеличку колекцію фурнітури, каже, неякісна фурнітура — справжня біда українського дизайну. «Коли буваю за кордоном, завжди привожу звідти ґудзики, заклепки, пряжки, замки, — Володимир відкриває пластикові бокси, показує фурнітуру, придбану за кордоном і у нас. — Там мені траплялися справжні шедеври, як ось ці ґудзики зі знаками зодіаку. В Україні ж на деталі уваги не звертають — у продажу пряжки трьох кольорів». Зараз Володимир Яринич збирає постійну команду помічників-однодумців, котрі ставитимуться до роботи настільки ж фанатично, як і він сам. «Не всі витримують мій ритм роботи — працюю вдень і вночі, поки не завершу проект. У моїй студії одяг не затримується. От за годину завершую шкіряний костюм, і київська клієнтка його одразу забирає. Одяг, котрий наразі ще в студії, роблю для друзів. Робота не термінова, тож дозволяю собі експериментувати на повну. На вішаках у мене нічого не затримується — одяг створюю для людей, тож приємно, коли його носять, коли вбрання робить когось щасливішим».