«Бузувіри» відсвяткували ювілей

Спортивно-оздоровчому клубу ветеранів бадмінтону виповнилося 20 років!

«Ми, ентузіасти і поціновувачі бадмінтону, молоді роки яких залишилися у минулому, уже не могли брати участі у спортивних змаганнях. Однак відмовлятися від активного способу життя не хотіли, — розповів професійний гімнаст у минулому, а сьогодні затятий гравець у бадмінтон, президент клубу «Бузувіри» В’ячеслав Афонін. — Тому збиралися на базі «Політехніки», де двічі на тиждень на півтори години нам виділяли шматочок зали. Навколо себе та своєї улюбленої гри нас згуртував Володимир Панін — першопроходець львівського бадмінтону. У далекому 1959-му він разом з групкою таких самих фанатів гри у волан першим серйозно почав грати у бадмінтон».

До того часу ця гра у СРСР була майже невідома, волан через сітку перекидали лишень у Москві та Санкт-Петербурзі. У 60-ті у Львові у бадмінтон грали вже скрізь. Техніку львівським майстрам допомагали удосконалювати… азійські студенти. «Бекхенд» зверху, для прикладу, львів’янам показав студент «Політехніки» Уй Пік Х’ян з Індонезії, який у 1996-му став чемпіоном Львова. У перші десять років існування львівського бадмінтону наші земляки постійно входили до трійки найкращих команд України та тішили своїх уболівальників медалями індивідуальних першостей.

«Якось на одному з наших тренувань Панін сказав: «А давайте організуємо свій клуб любителів бадмінтону — для тих, скажімо, кому за 40», — згадує В’ячеслав Афонін. — Та в ті часи створити спортивну організацію на громадських засадах було не так просто: оформлення документів вимагало спеціальних знань і чимало часу. Нам на допомогу прийшов колишній мер Львова — прихильник бадмінтону і активний член нашого клубу Василь Шпіцер. На початках клуб налічував не більше десяти осіб, включаючи нас, засновників. Ми запровадили членські внески, на які орендували зал для тренувань».

З часом «Бузувірам» уже міг позаздрити будь-який інший спортивний клуб. «У нас є власна емблема та прапор, а також гімн, слова до якого написав Володимир Гайдук, голова профкому «Львівської політехніки», а музику — викладач кафедри музичного мистецтва Львівського університету імені Івана Франка Валерій Кайсін — наші віддані «бузувіри», — усміхається один із засновників львівського бадмінтону та старійшина «Бузувірів» Віктор Погорілий. — Тепер до себе приймаємо не лише тих, кому за 40. У Львові є багато спраглих цієї гри, кому виповнилося лише 30. Однак до 40-річного ювілею навіть найбільш вправні молоді майстри залишаються кандидатами у члени клубу. Під час церемонії посвячення у члени клубу новому «бузувіру» вручають гуцульську сокиру та клубний значок. 50-літній «бузувір» за указом Вищої Гетьманської ради клубу стає «гетьманом» і одержує булаву та медаль «За чоловічу доблесть». На 60 років подарунком є іменна зброя, шабля або гвинтівка, а також іменна ювілейна медаль. 70-річним аксакалам на шию вішають «Гетьманський ланцюг», до якого додається Почесна грамота Львівського міськвиконкому з підписом мера міста. І, звичайно, на честь кожного ювіляра організовуємо окремий турнір».

«У нашому клубі немало відомих у Львові особистостей, — веде далі В’ячеслав Афонін. — Викладачі багатьох університетів міста, банкіри, музиканти й інженери, а також колишні спортсмени, громадські діячі. Після роботи вони проводять повноцінні тренування, не шкодуючи сил. А як інакше? Двічі на першості України серед ветеранів наш клуб виборював «бронзу» у командному турнірі, ми маємо своїх чемпіонів та призерів і в особистих першостях. Тож опускати планку не маємо права». Більш того, п’ять років тому «бузувіри» організували власний турнір з бадмінтону серед ветеранів, який уже набув статусу міжнародного — «Кубок Галичини». Ініціатором став проректор «Львівської політехніки» Юрій Рашкевич. Його дітище швидко набуло популярності: торік у Львові ракетки схрестило близько 150 любителів та професіоналів з 16-ти регіонів України, а також Молдови і Росії».

Серед оригінальних ветеранських турнірів — «Березневі коти», «Веселий волан», «Дві шістки» (коли якомусь із членів клубу виповниться 66 років) чи «Закручена цифра» (69 років), «Рогатий квітень», «Травневі хрущі», «Золота середина» тощо. Такі змагання проводять у парному розряді. Пари складаються за знаками Зодіаку, професіями чи приналежності до тієї чи іншої альма-матер — винахідництва «бузувірам» не позичати. Особливого значення старійшини клубу надають Новорічному турніру. Почати новий рік вони воліють з ракеткою у руці — щоб одержувати насолоду від бадмінтону весь наступний сезон. А після змагань переможці і переможені одержують подарунки, серед яких обов’язковий атрибут — фірмовий напій «Бузувірка».