Мессі «дістали» навіть в офшорі

В Іспанії найкращого футболіста світу звинуватили в ухилянні від сплати податків

Виявляється, приховувати свої прибутки в офшорних зонах вміють не тільки українські чи російські олігархи, а й закордонні спортсмени. Втім, у випадку з Ліонелем Мессі це ще треба довести. 12 червня іспанські фіскальні власті звинуватили найкращого футболіста планети в несплаті податків на суму понад 4 млн. євро. За версією фіскальних органів, Мессі приховував інформацію про свої доходи з 2006-го по 2009 рік.

Із Мессі можуть стягнути до 25 мільйонів євро

Як кажуть представники іспанської влади, футболіст разом зі своїм батьком Хорхе Орасіо начебто розробив цілу схему передачі прав на свій образ компаніям, що базуються на так званих податкових гаванях — у Белізі та Уругваї. Як наслідок, значний дохід, отриманий за використання образу Мессі з рек-ламною метою, не обкладався податками.

Іспанське законодавство суворе до тих, хто недобросовісно декларує свої доходи. Якщо хтось приховав від держави понад 20 тисяч євро податків, то йому загрожує кримінальна відповідальність. Залежно від суми несплачених податків винний може отримати від 2 до 6 років позбавлення волі. Крім цього, віднедавна податкова інспекція Іспанії може розглядати справи тих, хто заборгував державі, відразу, без будь-якого рішення суду.

Минулої середи скаргу про ухиляння від сплати податків з підписом прокурора подали до суду у Ґабі — багатому районі Барселони, в якому мешкає Мессі. За повідомленням медіа, суд повинен спочатку прий-няти скаргу, тільки після того підозрюваному можуть висунути звинувачення. Штрафні санкції можуть бути застосовані до футболіста у тому випадку, якщо його визнають винним. Крім того, Мессі буде зобов’язаний виплатити ту суму податків, яку він приховав. Загалом із аргентинського нападника можуть стягнути від 8 до 25 мільйонів євро. Сам Ліонель переконує, що ніколи не намагався нічого приховати від іспанської влади і завжди дотримувався рекомендацій своїх фінансових консультантів. «Вони подбають про те, щоб прояснити ситуацію», — йдеться в його заяві.

Мессі займає десяте місце в рейтингу найбільш високоопла-чуваних спортсменів світу. Серед футболістів Мессі третій — поступається тільки Девіду Бекхему і Кріштіану Роналду. За підрахунками, щорічна зарплатня Ліонеля Мессі у «Барселоні» становить близько 16 мільйонів євро, а річний дохід аргентинця оцінюється у 41,3 мільйона доларів.

За податки — годинник і сережки

Інший, не менш відомий аргентинський футболіст, Дієґо Марадона може на власному досвіді підтвердити, що втекти від податків у Європі дуже непросто. В Італії йому пригадали борг навіть після того, як минуло 25 років. Легенда аргентинського футболу не платив податків у 1988-1991 рр., ще коли виступав за «Наполі». Загальна сума боргу Марадони перед державною скарбницею Італії становить 40 мільйонів євро. Причому 36 з 40 мільйонів — це пеня, що встигла набігти за цей час.

Через цей конфілкт із податковою кожен приліт Марадони до Італії супроводжується конфіскацією його прикрас та годинників — як компенсація та часткова сплата боргу. Так, 2006 року, коли футболіст приїхав до Неаполя, аби взяти участь у благодійному матчі, у Марадони було конфісковано два годинники вартістю понад 10 тисяч євро кожен. У вересні 2009 року, коли Марадона перебував на лікуванні у клініці в Мерано, італійські податкові органи конфіскували у легенди футболу діа-мантові сережки вартістю 4 тисячі євро. Сам футболіст каже, що виграв податкову тяганину ще в далекому 1994 році. Але в агенції з державних зборів Неаполя і зараз мають претензії до нього.

Серед спортсменів футболісти — головна цільова аудиторія податкової. Часто фіскальні зміни стосуються найперше гравців провідних футбольних клубів. Але вони можуть протестувати проти нововведень. Саме через це 2011 року чемпіонат Італії розпочався невчасно. Профспілка гравців відмовилася підписати колективну угоду з керівниками клубів Серії А. Тоді головною причиною було небажання футболістів платити так званий податок солідарності, або ж податок на розкіш. Це один із антикризових заходів італійського уряду. Він полягав у тому, що люди з високим рівнем доходів повинні платити додатковий збір до бюджету. Футболісти відмовилися, але пересічні італійці не зрозуміли їхнього протесту. Мовляв, бісяться з жиру, не їм жалітися на життя...

Одні податки і два контракти

На початку січня 2011 року у британських медіа з’явилася інформація про те, що деякі футболісти недобросовісно декларують свої доходи. В ухиленні від сплати податків звинуватили таких гравців, як Вейн Руні, Даррен Флетчер, Джек Вілшир, Ешлі Коул, Гарет Беррі, Ріо Фердінанд, Майкл Оуен та ін. Лише одному нападникові «Манчестер Юнайтеда» Руні приписували заборгованість казні в 600 тисяч фунтів.

У пресі розкривалася навіть схема, за якою футболісти економлять. Начебто вони підписують по два контракти з клубами. Згідно з одним із них футболісти отримують невеликі зарплати, з яких беруть 50% податку, а згідно з іншим вони отримують більшу частину доходів за «іміджеві права», з яких платять 28% податків. Втім, ця інформація не знайшла підтвердження в карних справах проти гравців.

Де живу, там плачу

У європейських країнах, як правило, високі податкові ставки. Наприклад, у Німеччині вони становлять 45%. Інколи це стає причиною того, що відомі спортсмени намагаються обій-ти законодавство, щоб уникнути великих податків. В Європі сплата податків залежить не від громадянства, а від місця проживання. Саме цим і намагаються скористатися ті, хто не хоче ділитися із державою, адже в деяких країнах податкові ставки низькі. На Кіпрі, наприклад, це лише 10%. Чимало спортсменів вдаються до хитрощів. Купують собі вілли чи просто орендують будинок десь, наприклад, на Віргінських островах, у Швейцарії чи Монако і сплачують мінімальні суми у цих країнах.

Вважається, що найчастіше спортсмени тікають від податків до Монако. Тому фіскальним органам доводиться стежити за тим, скільки часу проводить той чи інший атлет у себе вдома. У Німеччині діє правило: живеш більше 183 днів, тобто більше половини року, — плати податки. Саме за цим правилом колись спіймали відомого німецького тенісиста Бориса Беккера. Спортсмен мав апартаменти в Монако, де і сплачував податки. Втім, він не повідомив фінансову службу, що також довго і часто мешкає у Мюнхені. Беккер не був у Мюнхені довше, ніж 183 дні, квартира належала сестрі, оренду оплачували батьки, але в Беккера були ключі. Фінансове відомство дійшло висновку: спортсмен не має однозначного та виняткового місця проживання на Середземномор’ї, тому має сплачувати податки у Німеччині. Зірці це коштувало судового рішення та мільйонів.

«Благодійність»

У Франції теж не жаліють багатих. Підвищене оподаткування надприбутків іронічно називають «податком Депардьє». Навесні цього року уряд Франції намагався ввести 75-відсоткову ставку для тих підприємств, які відраховують оклади своїм співробітникам понад 1 мільйон євро. Такі податкові норми «змусили» відомого актора Жерара Депардьє зректися французького громадянства і прийняти російське.

Спочатку повідомлялося, що не обійдуть високі податки і футболістів. Для того, щоб уникнути проблем з оподаткуванням, Девід Бекхем перестрахувався і вирішив відправляти свою зарплату в одному з найбагатших французьких клубів ПСЖ на благодійність, маючи від роботодавця мінімальну зарплату, яку тільки має право отримувати футболіст-професіонал. Втім, згодом влада цієї країни таки роз’яснила, що ця норма стосуватиметься лише великих підприємств.

Не залишайте машину!

«Поділитися» своїми методами боротьби з несумлінними платниками податків може вітчизняна податкова. Відома українська тенісистка Олена Бондаренко в квітні цього року ледь не позбулася подарованого автомобіля. Кілька років тому 28-річна спортсменка отримала авто як винагороду за перемогу в міжнародному тенісному турнірі в Люксембурзі. Згідно з декларацією, яку подала спортсменка, необхідно було сплатити до бюджету податок із доходів фізичних осіб в сумі 125 тис. грн.

Ображена тенісистка зверталася до судів різних інстанцій про те, що їй не потрібно перераховувати в бюджет задекларований власноруч податок, посилаючись на Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування між урядами України та Великого Герцогства Люксембург. Але Феміда була на боці податківців, оскільки на момент отримання виграшу і подання декларації зазначена угода не була ратифікована Україною... Втім, тенісистка таки відмовилася заплатити. Внаслідок цього виник так званий податковий борг, а на її майно та банківські рахунки було накладено арешт. «А на підтвердження того, що українське законодавство треба поважати, була вилучена улюблена машина, яку Бондаренко залишила на хвилинку, щоби забігти в магазин. Саме в цій ситуації боржниця усвідомила, що справді за несплату податків можна позбутися власного майна, і перерахувала до бюджету всю суму заборгованості, а саме 125 тис. грн.», — зазначили в українській податковій.

Можна сказати, що ситуація з Оленою Бондаренко є типовою. Адже з призових грошей, приміром, у тенісі, податки сплачуються в тій країні, де тенісист грає. І найчастіше тенісисти, отримуючи призові гроші від організаторів турнірів, переконані, що вони чесні перед податковим законодавством, і не перевіряють договору про подвійне оподаткування. Цікаво, що турнір у Люксембурзі Олена виграла у 2006 році, а податкова звернула увагу на це тільки через сім років...