Передплатити Підтримати

Звідки соя у суцільному шматку м’яса?

Перевіривши буженину в лабораторії, знайшли там і крохмаль, і загущувачі, і навіть… сою

Замість купувати невідомо з чого зроблену ковбасу, багато хто воліє брати шинку, або буженину. Хоч і коштує вона переважно дорожче, зате це суцільний шматок м’яса, без всілякої там сої, перемелених шкір та кісткового борошна, яке додають у ковбасний фарш. Та, виявляється, теперішня буженина не краща за ковбасу! У цьому переконались експерти Незалежного центру споживчих експертиз «Тест», які перевірили вісім зразків різних торгових марок. Своїми знахідками експерти були, м’яко кажучи, здивовані.

Відповідно до державного стандарту, для виробництва буженини повинні використовувати тазостегнову частину свинячої туші, без кісток та хрящів з салом, не товстішим за 2 см. М’ясо маринують сіллю, сумішшю перцю та часнику. Але це, якщо готувати за ДСТУ. Втім, в Україні виробники можуть користуватись не загальним стандартом, а технічними умовами, які дають їм простір для маневрів. Як стверджують у «Тесті», лише прочитавши склад, зазначений на етикетці, захотілось заплакати. Лише у двох зразків був мінімальний набір складників — м’ясо, сіль, перець, часник та фосфати. Решта дивували багатством рецептури. Скажімо, важко зрозуміти, для чого у буженині загущувач, якщо вона повинна бути з суцільного шматка м’яса? В одному зі зразків виявили і соєвий білок, і пшеничну клітковину. Зрештою, якщо добре придивитись до супермаркетівської буженини у розрізі, то видно, що це не суцільний шматок м’яса, а спресовані докупи кілька обрізків, порожнини між якими заповнені якоюсь речовиною під колір м’яса.

Ось перелік складників однієї торгової марки: картопляний крохмаль, соєвий ізолят, декстроза, загущувач каррагінан, антиоксидант ізоаскорбат натрію, посилювач смаку та аромату глутамат натрію, фіксатор кольору нітрит натрію. В іншому зразку виробник не посоромився вказати, що м’ясо становить лише 80%, 20% — розсіл. За чесність варто похвалити, але ж покупці платять гроші за м’ясо, а не за воду. Хоча, мабуть, кожному траплялась «мокра» буженина, з якої, коли її ріжеш, сік аж витікає...

Лабораторна перевірка показала, що не все, що пишуть на етикетках, насправді є у продукті. Скажімо, в одному зі зразків виявили сою, яку виробник не вказав у складі, ще в одному соя була заявлена, але її чомусь не виявили. Вологість буженини не нормується, але якщо м’ясо надто вологе, виникає підо-зра, що його шпигували розсолом, аби збільшити масу. Заявлена жирність також далеко не завжди відповідає справжній. Тішить, що ні ГМО, ні кишкової палички не виявили у жодному зі зразків. Хоча яка кишкова паличка при такій кількості «хімії»?

Отже, купуючи товар, уважно читайте склад. Якщо перелік добавок займає кілька рядків, то, може, краще купити шматок м’яса, спецій і запекти самому?