«Назад у СРСР»: Венесуела будує «соціалізм ХХІ століття»

«Чавіст» Мадуро здобув сумнівну перемогу на президентських виборах. Але соціально-економічна ситуація в країні погіршується...

У Венесуелі понад два тижні триває своя «помаранчева революція». Після смерті від раку 5 березня екс-президента Уго Чавеса

16 квітня там відбулися дострокові президентські вибори між помірковано лівим конкурентом Чавеса Енріке Капрілесом і лівим наступником Чавеса Ніколасом Мадуро. Наступник переміг із різницею 1,83%, або 265 тис. голосів із 15 млн. тих, хто голосував. Капрілес не визнав поразки, і на вулиці Каракаса вийшли тисячі опозиціонерів. На ті ж вулиці вийшли і прихильники Мадуро. У сутичках між ними і поліцією загинуло семеро осіб, 60 поранено. Мадуро поспішив прийняти присягу і оголосити склад нового уряду, на ключових посадах у якому — ті самі люди, що за Чавеса. Капрілес і опозиція не визнають перемоги Мадуро і вимагають перерахунку голосів, чого наступник Чавеса робити не збирається.

Культ Чавеса-Мадуро

Змусити весь світ говорити про себе у Мадуро виходить майже так само чудово, як і у Чавеса. Спочатку, коли у Ватикані вибрали першого Папу з Латинської Америки, Мадуро пояснив успіх аргентинця... заступництвом Чавеса на небесах. Мадуро розуміє, що будувати власний культ найкраще починати зі зміцнення культу вчителя. Через рак бальзамувати Чавеса не вдалося (такі наміри були), тож після кількох тижнів прощань у Музеї революції у Каракасі поставили красиву мармурову труну з Чавесом, — аби усі венесуельці відчули присутність покійного лідера Боліваріанської революції.

Мадуро копіює свого політичного «батька» в усьому — від спортивного костюма до жестів і тривалих промов. За час виборчої кампанії Мадуро публічно згадував покійного Чавеса 7260 разів — майже по 200 разів на день! 38 днів поспіль. Місцеве телебачення показало мультик, в якому команданте Чавес живе по смерті у раю разом з національним героєм Венесуели Симоном Боліваром і революціонером Че Геварою.

Крім нафти, усе імпортне

Мадуро дісталася розколота країна, половина населення якої голосувала за опозиційного кандидата. На додачу, висока інфляція (майже 30%), дефіцит товарів першої необхідності, одна з найвищих у світі злочинність.

Кілька місяців тому в Венесуелі девальвували національну валюту болівар — на 38%. Через встановлені державою ціни на венесуельські продукти полиці в магазинах часто порожні. Ситуація дещо схожа на реалії СРСР... Відвідувати супермаркети у Венесуелі цікаво. За етикетками можна вивчати світову географію — яловичина з Уругваю, курчата з Бразилії, чорні боби з КНР, цукор — з Колумбії, молоко — з Парагваю, кукурудза і пшениця — зі США, банани — з Коста-Рики, ананаси — з Гватемали, яйця — з Белізу... За останні 14 років Венесуела стала більше залежати від імпорту товарів, ніж за попередні 40 років до Чавеса. Націоналізація вбила промисловість і середній клас. Країна нічого не виробляє, лише видобуває нафту, гроші від продажу якої потрапляють на рахунки влади. Попри непримиренну конфронтацію Чавеса зі США, 87% продукції, яку споживає Венесуела, завозять зі Штатів.

Понад 90% надходжень у бюджет Венесуели забезпечують за рахунок продажу нафти. Завдяки нафтодоларам багато венесуельців зуміли виборсатися зі злиднів: кількість бідних скоротилася до 30% населення. Уряд реалізує національні проекти для бідних у сфері медицини та освіти. Було побудовано й безкоштовно роздано бідним 240 тис. будинків. Але, попри багатомільярдні прибутки від продажу нафти і соціальні успіхи, господарка Венесуели — на межі катастрофи. «Державна модель Чавеса — вкрай неефективна. Це гранично корумпована напівдержавна економіка, що безнадійно сидить на «нафтовій голці». Крім перерозподілу доходів, отриманих від продажу нафти, в економіці Чавес нічого путнього не запропонував», — каже російський оглядач Георгій Бовт.

Капрілес уступив, аби не було крові

За опитуваннями, котрі провели фінансовані не Каракасом служби, протягом останніх двох тижнів популярність Капрілеса перевершила підтримку Мадуро на 5—10%. Але Капрілесу відмовили у перерахунку голосів, і він фактично змирився з фальсифікацією, — аби не допустити подальшого кровопролиття. Капрілес каже, що на акції опозиції приходять провокатори, які починають сутички, в яких гинуть невинні люди.

Оглядачі кажуть, правляча група, яка залишилася після смерті Чавеса, багато втратила б, якби у Венесуелі змінилася влада. Можновладців могли б притягнути до відповідальності за незаконний обіг наркотиків, відмивання грошей, розтрати держмайна і численні порушення прав людини. За останні 14 років при Чавесі продали нафти майже на 1,3 трлн. дол. Скільки грошей із цієї суми осіло в кишенях чиновників? Мадуро і провладна партія, що стоїть за ним, повністю контролюють армію, служби безпеки і парламент (101 зі 165 місць). Оглядачі побою-ються, що Мадуро може підштовхнути націю до громадянської війни, — аби відвернути увагу від соціально-економічних проблем і встановити жорсткішу диктатуру...

Від водія — до президента

Ніколас Мадуро народився у 1962-му в Каракасі, в родині з середніми статками. Під час навчання в ліцеї вступив до лав маоїстської партії Соціалістична ліга. Мадуро не здобув вищої освіти. Натомість захопився профспілковою діяльністю. Сім років працював водієм автобуса в Каракасі.

З Уго Чавесом познайомився в 1992-му. Подруга Мадуро, адвокат за фахом, захищала Чавеса, затриманого за організацію державного заколоту. Мадуро — один із засновників політсили Чавеса — Об’єднаної соціалістичної партії Венесуели. Він співавтор нової конституції країни. У серпні 2006-го Чавес призначив його главою МЗС. Мадуро називають «кубинцем». Саме брати Кастро нібито підказали Чавесу призначити наступником Мадуро. У 2012-му Чавес призначив Мадуро на ключову посаду країни — віце-президента. А через два місяці важко хворий команданте заявив, що бачить Мадуро своїм наступником.