Обережно, реклама!

У цьому році реклама витягне з наших кишень 10 мільярдів гривень

Вісімдесят гривень за кілограм звичайного печива. Хто б платив такі гроші, якщо в середньому печиво коштує по 20-35 гривень за кілограм? Але якщо це печиво загорнути у яскраву упаковку, зробити потужну рекламну кампанію, у якій розказати, яке воно суперкорисне, особливо на сніданок, то люди починають його купувати.

За ОЦІНКОЮ Всеукраїнської рекламної коаліції, торік український ринок реклами становив 9,47 мільярда гривень. На цей рік прогнозують зростання до 10,5 мільярда! Звісно, ці кошти закладуть у ціну товарів та послуг, які прорекламували. Тобто ми самі платимо за те, що рекламні блоки не дають спокійно додивитись улюблений фільм.

“Звичайно, потужні рекламні компанії позначаються на кінцевій вартості продукту. У деяких товарах, особливо якщо йдеться про товари не першої необхідності, витрати на виробництво становлять не більш як 30% ціни. Решта — яскрава упаковка (розробка дизайну обходиться недешево), логістика, просування товару на ринок, виробництво брендованих полиць, бонуси для торгових агентів тощо, — каже маркетолог Максим Брильов. — Як це не парадоксально звучить, але саме потужна рекламна кампанія часто... здешевшує товар. Реклама дозволяє продавати новий продукт відразу у великих обсягах, а що більшими партіями його випускають, то меншою є його собівартість. Якщо ринок вийшов новий товар, про який покупці нічого не знають, то його продажі будуть мізерні. Як наслідок, витрати на виробництво та логістику будуть вищими. Тому за ціною не зможе конкурувати з відомим брендом, продажі якого у кілька разів більші. Звичайно, це спрацьовує не в усіх випадках. Адже є “емоційні” товари, купуючи які, ми платимо не за товар, а за емоцію”.

На жаль, часто реклама змушує нас купувати не просто непотрібні товари, а відверто неякісні. Черкаське відділення Антимонопольного комітету оштрафувало компанію “Студіо Модерна”, яка є офіційним дилером продукції торгової марки Dormeo, та компанію “Фоззі-Фуд” (власник мережі супермаркетів “Сільпо”) на 89 тисяч гривень за поширення неправдивої інформації. Замість ковдр та подушок, наповнених натуральними бамбуковими волокнами, покупцям продавали звичайну поліестерову постіль — целюлозне волокно містилося тільки в наповненні наволочки і становило 30%. В АМК встановили, що така рекламна інформація вводила споживачів в оману. Цю постіль не просто продавали — у торговій мережі була спеціальна акція, за якою постійні покупці, які назбирували певну кількість марок, могли придбати товар за зниженою ціною.

Чи не найбільше порушень, пов’язаних з оманливою рекламою, фіксують у сфері лікарських засобів. Фармацевтичні компанії платять шалені суми за рекламу, у якій розповідають про унікальність, нешкідливість та інші переваги лікарських засобів, яких насправді немає. Скажімо, в АМКУ були зауваження до реклами “Еспумізану” (компанія «Berlin-Chemie AG (Menarini Group). Людей переконували, що «Еспумізан — унікальний препарат з Німеччини». Розслідування показало, що основна діюча речовина препарату — «симетикон» — міститься у принаймні дванадцяти інших лікарських засобах, які впливають на систему травлення та метаболізм. Тому ніякий він не унікальний. Найважче з ліками для підтримки імунітету. У рекламі розповідають, що той чи інший препарат захистить вас від вірусів, вбереже нерви чи убезпечить від ламкості кісток. Перевірити, чи людина не захворіла завдяки препарату, чи у неї від природи хороше здоров’я — нереально.

Що робити,якщо у рекламі обіцяли одне, а виявилось інше

Якщо реклама спонукала вас придбати товар, а він виявився далеким від обіцяного, треба скаржитись у Держспоживінспекцію. Щоправда, українці вміють скаржитись лише друзям, а не туди, куди треба. “Самостійно не можемо робити перевірок, лише за поданнями міської ради чи зверненнями громадян. Жодного звернення щодо реклами продуктів чи ліків ми не отримували. Була лише скарга на неправдиво вказані відсотки за банківським вкладом, — каже завідувач відділу контролю за рекламною діяльністю Олександра Штибель. — Звернення мають бути у письмовій формі, людина має мати чеки чи інші документи, які підтверджують покупку. Зміст реклами перевірятиме спеціальна експертна комісія. У випадку встановлення порушення рекламодавець зобов’язаний спростувати неправдиву інформацію. Коли доведено, що у рекламі були порушення, тоді споживач, який придбав товар, керуючись рекламою, може подавати до суду щодо відшкодування збитків”.