Хрест на єврейській могилі

В «Іванковому лісі», що неподалік перехрестя доріг на Стрий і Трускавець, з’явився незвичний пам’ятний знак – хрест, а на ньому срібляста табличка із зіркою Давида і написом: «Тут спочивають жителі сіл Пісочна, Рудники єврейської національності, розстріляні у серпні 1942 року німецькими окупантами. Вічна пам’ять».

Миколаївський район, Львівська область

Цей знак за власної ініціативи і сприяння пісочнянського війта Андрія Коса поставив житель села Черниці Іван Кахнич, за фахом — інженер-конструктор, він же — краєзнавець, дослідник минувшини на цих теренах.

Події тих страшних часів пам’ятає 87-річна жителька Рудників Софія Мороз (Дмитровська), що живе неподалік цього місця. У дитинстві її сусідами була єврейська сім’я Данілька. Займалася пресуванням у тюки сіна і його продажем.

— З Данільковими дітьми ми дружили, разом спускалися з копиць сіна, бавилися у хованки, — пригадує пані Софія. — Пам’ятаю імена Вольцьо, Мілько. Та й із дорослих ніхто нікому кривди не робив. Один з них нерідко гостював у нашій хаті на Різдво і Великдень. Коли євреїв переслідували німці, вони прибігали до нас грітися, мама їсти їм давала… А того літнього дня через наше подвір’я німецькі конвоїри з автоматами повели колону євреїв в ліс — чоловік з тридцять, були серед них діти. Йшли і молилися. Казали: «Наш час прийшов…».

Через сімдесят років після тієї трагедії досліджувати її взявся Іван Кахнич. Зібрав і опублікував свідчення очевидців, дізнався точне місце розстрілу євреїв і вирішив його впорядкувати. Вирубав чагарники, щоби був підхід, вигріб листя. У Стрию виготовив табличку з «нержавійки», у Пісочній на фірмі «Монтажник» допомогли зробити металевий хрест, дали машину, щоб відвезти його у ліс. Війт виділив цементу, сусіди дали дощок на опалубку, щебеню для бетонної основи. Кілька днів тому на це місце прийшла і Софія Мороз. У пам’ять про убієнних односельців-євреїв запалила лампадку, змовила молитву...

Іван Кахнич — відомий в окрузі активіст. Написав історію сіл Гірського, Пісочної, Черниці, разом із дослідником Миколаївщини Романом Сколоздрою готує книгу про сусідні Надітичі. У Черниці створив парк-меморіал борцям за волю України, розробив проект і керував тут будівництвом дзвіниці. У Пісочній допоміг упорядкувати братську могилу воїнам УПА. Віднайшов у Гірському місце останнього спочинку жертв радянських загонів «смерш», де закатовано півсотні краян, — і там подбає про належне їх вшанування…

Про увічнення пам’яті загиблих односельців-євреїв Іван Якович каже:

— Вони жили на наших теренах разом з українцями — у мирі і злагоді. Чимало євреїв було в Українській Повстанській Армії — працювали лікарями, шевцями, воювали проти фашистів. Недалеко від нашого села, у Белецькому лісі, є велике поховання представників різних національностей. Серед них покоїться колишній рабин зі Стрия, який мав радіостанцію і допомагав українським партизанам тримати зв’язок між собою...

А тим часом…

У Тернополі на заклик центрального проводу ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери відбулося засідання ініціативної групи, яка планує встановити у місті пам’ятник Соломону Ляйнбергу, поручнику Української Галицької Армії, командиру сформованого у червні 1919 року «Жидівського пробоєвого куреня» — самостійного оперативного військового підрозділу 1-го корпусу УГА. До оргкомітету увійшли науковці, представники духовенства, громадсько-політичні діячі, підприємці Тернополя, Києва, Львова, Одеси, Дніпродзержинська, Дрогобича, Чернівців. Пам’ятник Ляйнбергу планують встановити в історичній частині Тернополя.