Передплатити Підтримати

«За хвилину до виходу шукаю шкарпетки...»

Щоб не спізнюватися на роботу, психологи радять вести щоденник і лягати спати до 22.00

Зранку встигаєте все: прийняти душ, зробити зарядку, приготувати сніданок, “перерити” шафу у пошуках чистої і випрасуваної речі. А от вчасно прийти на роботу — не виходить. Уже й встаєте на півгодини раніше, і снідаєте однією кавою. Результат — той самий.

Психологи кажуть: спізнюється та людина, яка не може правильно спланувати свій час (тобто особа недисциплінована, неорганізована і розсіяна). Як із цим боротися, адже систематичні спізнення можуть мати негативні наслідки для працівника? Його можуть звільнити або позбавити премій...

«Штат у мене великий — бухгалтерія, склад, відділ роздрібної торгівлі, відділ співпраці з дистриб’юторами... За усіма не прослідкуєш. Тому вирішив запровадити систему перепусток. Кожен працівник отримав іменну електронну картку. Аби потрапити на роботу, мусить провести її через спеціальний зчитувач на прохідній, який фіксує час його приходу. Те ж — на виході. Цей метод виявився дієвим — половина тих, хто запізнювався, почав приходити на роботу вчасно, — розповідає підприємець Василь Бистрин. — Решті довелося виписати кілька доган та зняти гроші зі зарплати (за кожні п’ять хвилин спізнення — 20 гривень). Але окремим “екземплярам” не допомогло і це — довелося звільнити. Підлеглих треба тримати “в узді”. Якщо хтось не кориться загальноприйнятим правилам, підриває авторитет керівництва та подає поганий приклад іншим».

На деяких людей не діє навіть загроза опинитися без засобів для існування. Запізнюються, куди би не йшли: на ділові зустрічі, на посиденьки з друзями, у спортзал, на концерт, у кіно. Вони запізнювалися навіть на важливі співбесіди, тому працюють не на тій роботі, про яку мріяли, а на тій, де їх терплять...

“Може, для початку варто спробувати нормально виспатися? Не народилися “жайворонками” чи “совами” — можемо з легкістю скоригувати свій режим дня. Якщо 21 день поспіль (а стільки часу треба, щоб виробилася звичка) будете лягати до 22.00, а вставати о 6.00, зранку почуватиметеся сповненим сил, — каже менеджер з персоналу, бізнес-тренер, психолог Наталія Гаріна. — Важливо навчитися будувати плани. Спершу стратегічні. Це добре робити напередодні Нового року. Запитайте самі себе, чого хочете досягти у цьому році. А далі — будуйте тактичні плани (що вам потрібно робити кожного дня, аби досягти своєї мети). Таке планування дозволить правильно підійти до заповнення свого часу. Домогосподарка може цілий день тільки писати лист: півдня буде шукати ручку і аркуш паперу, півдня проведе на пошті. Людина зайнята впорається із цим завданням за 10-15 хвилин, а на пошту — “заскочить” по дорозі. Якщо у вас є мета, плани, не будете “плавати” по квартирі, а потім за хвилину до виходу панічно шукати шкарпетки. Щоб себе мобілізувати, ведіть щоденник. Не відволікайтеся на сторонні справи (т. зв. пожирачі часу). Навчіться сортувати завдання (на першорядні, другорядні тощо). Керівникам раджу запровадити жорсткі графіки роботи (наприклад, з 9.00 до 18.00). Коли немає фіксованого робочого часу, важко пояснити працівнику, чому він має відпрацювати 10 “пропущених” хвилин. Завжди знайде що відповісти (“А я затримався вчора на півгодини!”). Розраховувати на те, що підлеглі стануть більш дисциплінованими й організованими тільки тому, що ви їх про це попросили, не варто”...

“Завжди була непунктуальною. Аж поки мені не доручили відмикати аптеку, — ділиться своїм досвідом провізор Ірина Соловйова. — А це було взимку. Знала: якщо спізнюся, дівчата стоятимуть на морозі. Відтоді завжди приходжу вчасно і навіть із запасом (до 5-10 хвилин)”.

“Часто доводилося добиратися на роботу на таксі — година у мене йшла на те, щоб... поснідати. Одного дня вирішила, що з мене досить, — розповідає лікар-фтизіатр Наталія Білик. — Випила горнятко кави і побігла на роботу. Того дня не спізнилася. І у наступні дні також, бо відтоді почала снідати виключно на роботі (після п’ятихвилинки мала ще 10-15 вільних хвилин, які колись витрачала на балачки з колегами)”.

“Система штрафів та подарунків — один зі способів, як можна привчитися до самодисципліни, — каже психолог, спеціаліст з фобій, страхів, тривожних розладів та депресій Валентина Парубій. — Якщо ви не запізнилися, потіште себе цукеркою. Або накопичуйте бали — 10 разів вчасно прийшли на роботу, сходіть на вихідних у кіно. За кожне спізнення “виписуйте” собі штраф. Наприклад, відмовтеся від десерту або віддайте його колезі. Але спершу з’ясуйте причину: чому спізнюєтеся? У такий спосіб можна висловлювати свою неповагу (наприклад, коли студент спізнюється на лекцію до викладача, якого недолюблює), демонструвати владу (“шеф не спізнюється — шеф затримується”), віддавати данину традиції (дівчата зумисне спізнюються на побачення. Посилають хлопцю повідомлення: “Якщо ти мене любиш — зачекаєш!”). Можливо, вам бракує відчуття часу. На одному з тренінгів запропонувала учасникам наповнити коробку м’якими поролоновими кубиками. Як вони не старалися, а втиснути усі кубики у коробку їм не вдалося. Сприймайте час як простір. Не запхаєте у шафу усі речі, якщо їх у вас багато. Складіть хронограму на тиждень: що робите кожного дня і скільки це у вас займає часу? Будьте готові, що чимось доведеться пожертвувати. Дійте згідно зі складеним планом (чистка зубів — 5 хвилин, нанесення макіяжу — від 5 до 45 хвилин). Але не тримайте його у голові (це не діє), а запишіть на папері. Переведення годинника на 15 хвилин назад результату не дасть. Звикнете, що у запасі маєте чверть години і перестанете реагувати на звичайні годинники. А це тільки загострить існуючу проблему”.