Борис ГРЕБЕНЩИКОВ: «За кожну пісню відповідаю перед Богом»

Легендарний російський гурт “Акваріум” святкує сорокаріччя. Незмінний лідер, душа і серце групи Борис Гребенщиков вирішив святкувати таку поважну дату разом із шанувальниками своєї творчості й вирушив у ювілейний тур “4000 років: продовження”.

Об’їхавши всю Росію, він завітав і до України. У понеділок, 17 грудня, знаменитий БГ і його “Акваріум” виступить на сцені Львівської опери. Напередодні концерту кореспондент “ВЗ” розпитала у Гребенщикова про Львів, творчість і гастролі.

— Ви не раз виступали у Львові. Як вам це місто і його публіка?

— Дуже і дуже люблю середньовічні європейські міста. Слава Богу, у Львові збереглося старе місто, і моїй душі у ньому затишно.

— Цього разу з вами разом до Львова приїжджає ваш син. Що йому будете показувати?

— Він працює у колективі, і, боюся, часу гуляти у нього небагато. Коли може, ходить по кожному місту своїми шляхами. І це скоріше я буду у нього розпитувати, що він тут виявив, аніж розповідати щось йому.

— Як часто ваші близькі бувають на ваших концертах, їздять разом з вами на гастролі?

— Ніколи. Концерт у кожному місті — подія, що вимагає повної концентрації: якщо хочеш, щоб він вийшов, з раннього ранку до ночі ні про що інше думати неможливо. Якщо хочеться погуляти по місту з близькими людьми, потрібно приїжджати туди без концерту.

— Читала, що зараз «Акваріум» дає близько 200 концертів на рік по всьому світу, це справді так? І як ви і ваша команда витримуєте такий графік?

— 200 — це перебільшення. Зазвичай граємо 10-12 концертів на місяць. І те, що граємо, — ніколи не повторюється. Чим більше граємо, тим більше нам хочеться, щоб усі мали змогу це почути. Хочеться заграти скрізь, і питання «як» просто не постає. Це наше життя.

— «Акваріуму» цьогоріч виповнилося 40 років. У вас надзвичайно “різношерста” аудиторія слухачів — за віком, стилем... Думаєте про своїх слухачів, коли пишете ту чи іншу пісню?

— Створення будь-якої пісні не припускає думок про слухачів. Пісня пишеться, щоб сказати невимовлену досі правду, і відлік йде тільки від цього — наскільки ці слова і музика правдиві. Тут не до слухачів. За кожну пісню відповідаєш перед Богом. Саме тому нас і слухають, що не «граємо перед публікою». Ми є те, що ми є: робимо те, що робимо, і не дбаємо про наслідки.

— Склад групи не раз змінювався, рахували, скільки людей брали участь у створенні 40-річної епохи «Акваріума»?

— Коли довго граєш з кимось разом, ця людина стає частиною тебе самого, це в чомусь ближче, ніж сім’я. Їх не злічити по головах, вони живими залишаються в серці, навіть коли вмирають.