«Міліціонер закрив мені рот і ніс. Я почав задихатися…»

Або що коштувало громадським активістам протистояти корупції на дорогах.

Другий день Кам’янка-Бузька та її округи вирують від обурення. Напругу у районі спричинив скандал, що виник у середу під вечір на дорозі неподалік села Гайок. Закінчився він фізичним насильством міліції щодо громадян, які намагалися встановити справедливість.

У центрі «НП» опинився 46-річний підприємець Роман Олексевич і його 20-річний син Назар. Роман Володимирович торгує на ринку у Кам’янці-Бузькій борошном, цукром, крупами. Є головою вільної профспілки працівників торгівлі та сфери послуг рідного міста. Не раз був жертвою чиновницького свавілля. Через це брав участь у «податковому Майдані». Щоб захищатися від «наїздів» посадовців, вступив до асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу України. З її допомогою не раз добивався правди.

У середу пан Роман збирався на звітні збори своєї профспілки. Як раптом дзвонять знайомі і кажуть: на трасі Львів — Луцьк перед селом Гайок стоять близько 20 машин. Не їдуть через те, що там — свавілля. Поставили електронну вагу, зупиняють транспорт, і в разі встановлення перевищеної ваги… вимагають хабарів. Брали від 100 до 400 грн.

— Якби справді карали за це порушення, виписували штрафи, не пропускали машини, щоб не було «перегрузу» на дорожнє полотно — то я з цим згідний, — пояснює Роман Олексевич. — Але коли від водія вимагають грошей і він з «перегрузом» їде далі — зрозуміти цього не можу…

Підприємець виїхав на місце. Узяв зі собою сина Назара, він навчається у місцевому училищі №71, а заодно є позаштатним кореспондентом «Газети вільних людей», яку видає громадське об’єднання «Край» (Хмельницький), має відповідне посвідчення. На відеокамеру «Нікон» Назар знімав подальші події.

Зі слів Романа Олексевича, приїхавши на місце, він назвався, показав документи, а заодно попросив представитися людей, які обслуговували вагу. А ще — показати сертифікат, дозволи на її встановлення. У відповідь почув, що перевірку проводять представники бродівського відділення «Укравтодору». Документів не показали. Мовляв, це їхня траса, що хочуть, те і роблять. Підійшов представник Кам’янка-Бузької районної держадміністрації і сказав, що це він дозволив встановити вагу.

Син знімав весь цей діалог на відеокамеру. Сказав, що є при виконанні професійних обов’язків.

Роман Олексевич подзвонив у міліцію, щоб вона зафіксувала порушення з боку посадовців, які, була підозра, нелегально робили перевірку, брали гроші у свою кишеню.

Приїхав наряд — два міліціонери у формі і четверо у цивільному. Один назвався заступником начальника міліції підполковником Підгайним. Зі слів пана Романа, саме він дав команду: «Хлопці, починайте пакувати!». Схопив за відеокамеру, почав валити хлопця на землю. Коли батько і син почали кричати про порушення їхніх конституційних прав, Підгайний сказав: «Закрий морду!». Якийсь старший лейтенант вихопив камеру, передав її працівникові ДАІ. А той стукнув нею до машини…

Ось як пригадує ті події Назар Олексевич:

— До мене підбігли міліціонер Данько з іншими, почали штовхати, бити. Данько став мені на ліву ногу і штовхнув мене на землю. Кажу до Данька: віддайте камеру — ви її побили. Це мій речовий доказ! А він пригрозив: підійдеш до мене на крок — застосую вогнепальну зброю!

— Я зрозумів, що вже не маємо задокументованих фактів, як нас били, — розповідає пан Роман. — Тоді почав бігти у бік автозаправної станції, бо там є відеокамери, які могли зафіксувати побоїще. Добігти не встиг, троє мене пов’язали. Силою запхали у вишневу «сімку», поклали головою на підлогу.

Романа Олексевича завезли у районну лікарню, щоб обстежити на вживання алкоголю (стверджували, що був нетверезим). Той відмовився, бо, мовляв, не вчиняв жодного злочину. Лікарі не хотіли робити запис у книзі реєстрації «кримінальних» побоїв (на цьому наполягав потерпілий)...

Олексевич-старший запитав, де його син. Йому відповіли: у райвідділі. Насправді ж насильно утримували у приватній машині працівника ДАІ Данька.

— У машині до мене подзвонила стривожена мама, — згадує Назар. — Я сказав, що мене затримала міліція. Коли поклав трубку, ст. лейтенант Гарасійка вдарив мене кулаком у чоло… Пізніше мама ще раз подзвонила, Гарасійка знову вдарив мене по лиці, почав викручувати руки, забрав телефон… Коли я почув, що батько мене шукає, почав кричати. Гарасійка почав затуляти мені обличчя долонею, закрив ніс і рот. Я не мав чим дихати, почав задихатися, хрипіти — думав, що «вирубаюся». Все ж якось вирвався, крикнув. Люди почули і визволити мене з машини..

Сім’я Олексевичів вважає такі дії правоохоронців свавіллям. Звернулася з відповідною заявою у прокуратуру, у відділ внутрішньої безпеки ГУ МВС у Львівській області, до Уповноваженого з прав людини. Міліція свою вину заперечує.

Петро ЗАМУЛА, голова Кам’янка-Бузької РДА

У нашому районі працював ваговий комплекс для перевірки правил вантажних перевезень. Адже на дорогах існує обмеження щодо тоннажності машин: нормою передбачено 20 тонн, а їздять вагою 37 тонн і більше. Це нищить дороги! Йдеться і про безпеку руху — буряк з-під нашивки на бортах може вилетіти на вітрове скло автомобіля… Ми мали неодноразові скарги про це від депутатів районної і обласної рад, від населення — тому і працювали. Роботу проводили служба автомобільних доріг і облавтодор. Були всі на це документи.

Твердження про хабарництво не відповідає дійсності. А щодо Романа Олексевича… Він протиправно заїхав на вагу власним автомобілем. Є свідчення лікарів, що він був у нетверезому стані.

До речі, пан Олексевич, прикриваючись депутатами, «вільними профспілками», вже тричі перекривав дороги. Але саме він ставив вимогу про те, щоб контролювати вагові перевезення…

Щодо начебто фізичного насилля. Проводиться розслідування, працює міліція, прокуратура. Є відеоматеріали, збираються пояснення працівників. Відслідковуємо, хто звертався до пана Олексевича…

Все було зроблено згідно із законом. Більше того — ці роботи продовжуватимуть далі. Нікому не дамо права псувати дороги!