Вибори після виборів?

Історію з бронетранспортерами і водометами під Центрвиборчкомом Україна вже проходила — на президентських виборах 2004-го.

Минуло вісім років, і будівля ЦВК знову ощетинилася зловісною бронею — касками та щитами «беркутівців». Численні автобуси зі спецпризначенцями стягнули під стіни головного виборчкому, щойно опозиція заявила про те, що переносить битву за результати парламентських виборів з округів на площу біля ЦВК.

Перед тим, як оголосити збір під Центрвиборчкомом усіх небайдужих, в опозиції оприлюднили попередній план дій. Проти владного лому, яким у скандальних округах нахабно «викорчували» перемогу опозиційних кандидатів на користь «регіоналів» чи підконтро-льних самовисуванців, опозиціонери пригрозили застосувати юридичний бойкот. Заявили, що готові обнулити свої виборчі списки і не переступати поріг Верховної Ради, щоб домогтися перевиборів. «Протестні тези» оформили рішенням ради Об’єднаної опозиції, закликавши опозиційні сили і їхніх прихильників до масової акції під стінами ЦВК. Серед озвучених вимог — визнання перемоги опозиційних кандидатів у проблемних округах (де, попри очевидні результати, підтверджені протоколами з мокрими печатками, були спроби підтасувати цифри на користь провладних висуванців) та притягнення до відповідальності членів виборчкомів й інших фігурантів виборчих махінацій. «Якщо влада негайно не зупинить фальсифікацію виборчого процесу і незаконне привласнення мандатів, отриманих опозиційними кандидатами, Об’єднана опозиція готова визнати Верховну Раду наступного скликання неповноважною і наполягати на проведенні дострокових президентських і парламентських виборів», — заявили у «Батьківщині». «УДАР» і «Свобода» відгукнулися згодою, оголосивши, що у разі одностайності дій в опозиційному таборі готові пожертвувати своїми парламентськими мандатами заради перевиборів.

Вже наступного ранку прапори «Батьківщини», «УДАРу» і «Свободи» змішалися у вирі протесту під будівлею Центрвиборчкому, а лідери цих політичних сил зібралися на одній трибуні. Після виступів перед учасниками вуличного мітингу (ближче до опівдня під ЦВК зібралося близько трьох тисяч протестувальників) очільники опозиції взяли десятихвилинку для переговорів й ухвалення спільного меморандуму. Коли ж оголосили результати домовленостей, пункту про готовність до обнулення виборчих списків не прозвучало. «Наші вимоги до Януковича і ЦВК — визнати результати перемоги опозиційних сил, притягнути до відповідальності всіх, хто переписував протоколи і крав результати виборів», — заявив після експромт-переговорів голова ради Об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк. Додавши, що опозиція готова до повторних виборів у тих округах, де документи, які засвідчили реальне волевиявлення виборців, просто знищили.

Поки одні розмірковували, що означає раптова опозиційна мовчанка про обнулення виборчих списків (невже, мовляв, передумали?), інші зважували можливі наслідки «бойкотного» сценарію і шанси на його реалізацію. У Партії регіонів заяви опозиції про перевибори назвали блефом. Хіба вистачить, кажуть, аргументів, щоб переконати опозиціонерів-мажоритарників, які витратили на виборчу кампанію чималі кошти, добровільно відмовитися від мандата? Та й обнулити виборчі списки до того, як запрацює новообрана Верховна Рада, мовляв, нереально. Оскільки офіційно оголошених результатів виборів немає, виборчий процес не завершений. Це означає, що будь-які зміни у виборчих списках підпадають під норми закону про вибори. А за цим законом, усі терміни для коректив у списках давно минули (ще за 12 днів до голосування). «Обнуляти списки до того, як ти став народним депутатом, — дурна ідея, — заявив очільник фракції «Регіонів» у нинішньому парламенті Олександр Єфремов. — І нашим колегам треба порадитися з юристами. Якщо ж вони стануть депутатами, а потім напишуть заяви (про складення повноважень. — «ВЗ»), треба буде дивитися по ситуації. Якщо залишиться дві третини людей у парламенті, то питань взагалі ніяких немає». Що мав на увазі Єфремов, говорячи про парламентський залишок у 300 штиків? Статтю Конституції, за якою Верховна Рада вважається повноважною «за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу». Якщо оперувати попередніми результатами виборів, то для узаконення парламенту сьомого скликання достатньо, щоб присягу склали «регіонали», комуністи, кишенькові самовисуванці і три десятки обранців від опозиції.

Можливості домогтися позачергових виборів вже у новій Верховній Раді є, але теж — без жодних гарантій. Якщо опозиції вдасться паралізувати роботу парламенту на місяць, президент матиме право розпустити ВР (за Конституцією, неможливість розпочати пленарні засідання упродовж 30 днів чергової сесії є підставою для припинення повноважень ВР). Але хто сказав, що Янукович скористається цим правом?..

Переспавши з думкою про обнулення виборчих списків, в опозиції, схоже, усвідомили нереальність своїх намірів (якщо, звісно, заяви про такий сценарій з самого початку не були лише психологічною «обманкою»). Вже по обіді понеділка, відповідаючи на запитання журналістів, керівник фракції «БЮТ-«Батьківщина» Андрій Кожем’якін заявив, що остаточне рішення щодо обнулення списків буде ухвалено після офіційного оголошення результатів виборів. А до остаточного вердикту ЦВК (який виборчком має оголосити не пізніше як 12 листопада) в опозиції, мовляв, є шанси повернути перемогу своїх мажоритарників там, де її переписали на провладних кандидатів.

Роль рефері опозиціонери довірили Центрвиборчкому, наполягаючи, щоб той самостійно встановив переможців у 13 проблемних округах. Свою вимогу лідери опозиційної трійки озвучили на зустрічі з головою ЦВК Володимиром Шаповалом. «Вимагаємо прийняти документи з цих округів і встановити результати виборів без окружкомів та суддів, які за гроші фальсифікували там вибори і передали перемогу провладним кандидатам. Якщо неможливо встановити результат виборів, вимагаємо перевиборів», — заявив Арсеній Яценюк.

У разі, якщо ЦВК проігнорує звернення, опозиція обіцяє безстрокові акції протесту. І не лише під стінами Центрвибочкому.

Коментар для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог

— Заяви опозиції про можливе обнулення списків були, вочевидь, розраховані на підрив суспільної легітимності нинішньої влади, у тому числі й в очах міжнародної спільноти. Але рівень легітимності влади і так надзвичайно низький, тому підривати його особливого сенсу немає. Як немає і механізму обнулення списків. Це швидше — як засіб певного психологічного тиску, демонстрація опозицією, що вона готова до серйозної боротьби, а не лише до розмов. Але сама по собі ідея неефективна.

— Як, по-вашому, мала б діяти у цьому разі опозиція ?

— Необхідно постійно нарощувати свою активність. Не потрібно було говорити, що ми тут влаштуємо безстроковий пікет під ЦВК — усі знаємо, на що перетворюються такі пікети. Треба було сказати, що, наприклад, у четвер буде черговий масовий мітинг із залученням представників регіонів, і ці люди рушать вулицями Києва до президентської Адміністрації. Це було б ефективніше і добряче попсувало б нервові клітини владі, яка зараз панічно боїться будь-якої суспільної активності.

— Владні нерви попсувало б, але чи вирішило б проблеми опозиції з украденою перемогою у мажоритарних округах?

— Принаймні, посприяло б. Коли влада побачить, що опозиція налаштована серйозно і має підтримку у суспільстві, це може мати певний вплив. Опозиції не варто складати свої мандати — краще використовувати їх для боротьби.

— Чи можна сказати, що ймовірність позачергових парламентських виборів у нинішній ситуації дорівнює нулю?

— Сказав би, що вона коливається між нулем і п’ятьма відсотками. Бо зовсім виключати нічого не можна.

А тим часом...

У понеділок ввечері Центрвиборчком одностайно ухвалив постанову про неможливість встановити достовірні результати виборів у п’яти одномандатних округах: №94 (Київська область, попередньо перемогу присудили висуваниці від ПР Тетяні Засусі), №132 (Миколаївщина, переможцем оголосили «регіонала» Віталія Травянка), №194 (Черкаська область, перемогу зарахували кандидату від «Батьківщини» Миколі Булатецькому), №197 (Черкащина, перемогу «присудили» самовисуванцю Богдану Губському) та №223 (Київ, першість — за «свободівцем» Юрієм Левченком). ЦВК пропонує провести у цих округах повторні вибори, звернувшись по відповідне рішення до Верховної Ради.