В Україні можуть з’явитися загони озброєних штурмовиків

Набуття законної сили прийнятим Верховною Радою Закону “Про охоронну діяльність” майже збіглося з розстрілом у київському торговому центрі “Караван” охоронців.

Після пострілів Ярослава Мазурка, який вкоротив життя трьом охоронцям, чимало пересічних громадян, як це не парадоксально, ледь не схвалили дії безжалісного кілера. Обговорюючи страшну подію, люди зазначають, що охоронці супермаркетів іноді так чіпляються до покупців, що рука сама тягнеться до зброї. Підлив олії у вогонь і четвертий охоронець “Каравану”, якому вдалося вижити. На допиті він зізнався, що охоронці “Каравану” постійно обкладали поборами людей, які вчинили дрібні крадіжки або просто забули “пробити” якусь дрібну покупку. З таких охорона здирала гроші та клала їх у власні кишені. Закон ”Про охоронну діяльність” дозволив приватним охоронцям застосовувати травматичну зброю, нацьковувати на людей собак. Ці “привілеї” так налякали пересічних громадян, що чимало з них шепочуться: “Тепер у супермаркети навіть заходити страшно...”.

Охоронні послуги та шпигунство

Насправді Закон “Про охоронну діяльність” найменше стосується охоронців супермаркетів. Зустрічатиме покупця на виході з торгової зали озброєний чи неозброєний охоронець, прав громадян не позбавляє. У ст. 12 прийнятого закону чітко зазначається, що проводити огляд речей фізичних осіб, транспортних засобів приватні охоронці можуть лише за добровільною згодою громадян. Якщо такої згоди немає, охоронці мають викликати на місце події міліцію.

До того ж більшість торгових закладів наймають для охорони власних працівників, які і надалі не матимуть права застосовувати травматичну зброю. “Рядовим охоронцям супермаркетів, які не представляють ліцензовані охоронні структури, — пояснив норми закону член Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Василь Грицак,— травматична зброя та спецзасоби видаватися не будуть”.

Новий закон серйозно загрожує не бабцям із торбами, а підприємцям. У реалії вітчизняного бізнесу давно увійшли рейдерські захоплення об’єктів та підприємств, під час яких використовувалася груба фізична сила. Напередодні Євро-2012, наприклад, з таким рейдерством зіткнувся мій знайомий приватний підприємець, який мав автостоянку на території Львівського аеропорту. Одного дня новопризначена адміністрація аеропорту наказала йому забиратися геть, не пропонуючи нічого в обмін на згортання бізнесу. Підприємець показав усі дозвільні документи на облаштування автостоянки та пригрозив судом. А наступного ранку, коли прийшов до стоянки, побачив, що її оточили бійці однієї відомої приватної охоронної фірми, які не дозволяли автомобілістам користатися стоянкою.

Відтепер приватні охоронці, яких використовують для залагодження подібних конфліктів, можуть і стріляти з “травматики”, і нацьковувати на працівників якогось захопленого підприємства собак. Не треба ходити до ворожки, щоб передбачити, що незабаром в Україні з’являться цілі армії озброєних до зубів приватних охоронців. І саме ці загони, а не суди вирішуватимуть господарські суперечки.

Бодігарди

Закон “Про охоронну діяльність” дозволив застосування травматичної зброї й бодігардам — приватним охоронцям фізичних осіб. Наразі заможні люди, що турбуються за власне життя, вдаються до послуг професійних бодігардів — офіцерів Державної служби охорони (ДСО) міліції. Наразі лише їм дозволено під час охорони особи користуватися вогнепальною зброєю. Та внутрішні інструкції ДСО забороняють міліції надавати такі послуги особам із сумнівною біографією чи бізнесом. Натомість приватні охоронці, які охороняли й охороняють, скажімо, кримінального авторитета Вову Морду, відтепер озброяться пістолетами, що стріляють гумовими кулями. А ці кулі з відстані трьох-п’яти метрів здатні і вбити людину.

Охоронців ДСО професійно готують у бодігарди у спеціальних “учебках” — у Рівному та Вінниці. Більше жодних закладів з підготовки охоронців в Україні немає! То де цього ремесла вчитимуть приватних бодігардів? У прийнятому законі зазначено, що підготовка охоронців має проходити “у навчальних закладах різних форм власності”. А навчальні програми для цих специфічних шкіл мають бути надані, зазначається в законі.., “спеціальним уповноваженим цент­ральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки, молоді та спорту”. Тобто готувати охоронців законом доручили освітянам, які наразі відповідають за підготовку вчителів загальноосвітніх шкіл!

На практиці працювати в приватні охоронні структури йдуть “люди з вулиці” — колишні спортсмени та військовослужбовці. Зрозуміло, що ці люди не мають елементарної юридичної підготовки. І давати таким людям зброю...

Усміхайтеся, вас «пишуть»

Ще одна небезпека нового закону — надання дозволу приватним структурам “використовувати в охоронній діяльності технічні засоби охоронного призначення”. До цих засобів, пояснили “ВЗ” фахівці з контррозвідувальної діяльності, належать не лише камери відеоспостереження, а й пристрої для прослуховування, “клопи”, та інша “шпигунська” техніка, необхідна для проведення заходів з безпеки бізнесу. То хто дасть гарантію, що на замовлення якогось бізнесмена начальник його охорони не застосує усі ці “жучки” та “клопи”, скажімо, проти журналіста? Пояснюючи при цьому, що робить це заради збереження комерційної таємниці. Тобто на законних підставах.

Коментарі "ЗА"

Володимир Олійник, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоох оронної діяльності:

— Звичайним громадянам нескладно придбати “травматику”. То чому охоронні структури не можуть користатися травматичною зброєю? Відповідно до цього закону буде не так легко отримати право на володіння “травматикою”. Для цього буде необхідна ліцензія, підтвердження кваліфікації. МВС чинитиме зі свого боку суворий контроль. Будь-яка заява громадянина про те, що проти нього була неправомірно застосована зброя чи його лякали зброєю, приведе до розслідування таких фактів прокуратурою та МВС. Отож керівництво охоронних фірм буде пильно стежити за своїми співробітниками.

Віталій Ярема, екс-керівник ГУ МВС м. Києва

— Не бачу загроз для громадської безпеки чи життя громадян, пов’язаних з дією Закону “Про охоронну діяльність”. Більше того, я переконаний, що сьогодні охоронну діяльність у міліції слід забрати. Всю охоронну діяльність, зокрема приватних осіб, квартир та майна, слід передати приватним структурам. Нехай вони заробляють гроші, а міліція займається своїми безпосередніми обов’язками.

Коментарі "Проти"

Валерій Бевз, голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією

— У нас сьогодні 400 тисяч правоохоронців плюс 800 тисяч представників приватних охоронних структур. Це 1 млн. 200 тис. осіб. Якщо кожному дати зброю — це дещо небезпечно. Уявіть собі, скільки це повноцінних розгорнутих дивізій!

Нам слід перевірити спроможність охоронного персоналу виконувати свої функції, зокрема психологічний стан охоронця. Окрім того, буде необхідно переглянути всі вже видані ліцензії на право займатися приватною охоронною діяльністю. І взагалі, зброя — не найголовніше, що потрібно для охорони. Найголовніший для них — професійний рівень.

Геннадій Москаль, народний депутат, екс-заступник міністра внутрішніх справ

— Зброя не врятує жодного охоронця. А те, що він може наробити... Подивіться, хто наразі йде у приватні охоронці. Покажіть мені хоча б одну школу, де у нас готують охоронців, вчать їх елементарної культури, показують, як зброю застосовувати... В охоронці набирають з вулиці. І в багатьох випадках люди скаржаться на їхню не зовсім адекватну, а часом і хамську поведінку.