Пенсійний фонд треба ліквідувати?

Реформа по-українськи: жінок змусили працювати довше, а діра у ПФ збільшилась!

Рівно рік тому в Україні почала діяти так звана пенсійна реформа. З 3 жовтня 2011 року українцям почали нараховувати пенсії за новим законом. Півроку жінки практично не виходили на пенсію. Ті, кому виповнилось 55 до 30 вересня, ще встигли подати документи, аби оформити пенсію за старим законом, а ті, хто народився на кілька днів пізніше, вже мусили чекати, поки їм виповниться 55 з половиною. Торкнулись зміни і чоловіків — замість 25 років стажу їм тепер треба мати щонайменше 35 (жінкам — 30), а це означає, що доплати за понаднормовий стаж менші. Та, виявляється, усі ці жертви були ні до чого — дефіцит Пенсійного фонду все одно зріс.

«Нове пенсійне законодавство — ніяка не реформа, усі нововведення зводяться лише до обмеження прав окремих категорій громадян. Те, що ці заходи не дадуть ефекту, було зрозуміло уже тоді, коли цей закон приймали. І ми про це говорили — але ж ніхто не слухав. Таке враження, що закон приймався лише для МВФ. У вимогах МВФ був пункт про підвищення пенсійного віку для жінок — прийняли, була вимога підвищити вимоги до стажу — підвищили. Реформу, яка б вирішила проблеми у пенсійній системі, ніхто й не намагався зробити, — каже екс-заступник міністра соцполітики Павло Розенко. — Через рік бачимо, що реформу провалили. Обіцяного підвищення пенсії не відбулося. Ті 100 гривень, які додали пенсіонерам, — ніяке не підвищення, а подачка. Це банальна купівля голосів. Сергій Тігіпко говорив, що вже до кінця 2012 року Україна вийде практично на бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду. Що маємо? Торік з бюджету виділили 57 мільярдів гривень дотацій, цього року — уже майже 65. А раз йде збільшення дефіциту ПФ, то про введення накопичувальної системи можна забути. Фактично маємо дві пенсійні системи. Перша — для простих українців (вчителів, лікарів, робітників), пенсія не перевищує 45% від зарплати. Тому 90% пенсіонерів отримують в середньому 1300 гривень на місяць. Інша система — для елітних пенсіонерів. Вони мають 80% від зарплати. Судді отримують 7,5 тисячі гривень пенсії, митники — 4,5, а народні депутати 15,5 тисячі. Тепер зрозуміло, куди йдуть кошти, зекономлені на підвищенні пенсійного віку для жінок».

Утім, експерт заспокоює: навіть з таким гігантським дефіцитом Пенсійний фонд не лусне — цього не допустить жодна влада. Пенсії платитимуть, просто вони будуть щоразу менші і менші. Як наслідок, матимемо тотальне зубожіння людей, яким понад 65 років. Зрештою, ці люди і нині не розкошують.

“Не можна провести пенсійну реформу без податкової, бюджетної. А у нас окремо прийняли податковий кодекс, окремо бюджетний, і ці кодекси між собою не стикуються. Реформи треба проводити комплексно, — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Чому у нас зростає дефіцит ПФ? Тому що після податкового кодексу значна частина бізнесу пішла в тінь, зменшилась зарплатна база, а отже, і надходження до Пенсійного фонду. Тобто виходить, що доходи ПФ зменшуються, а видатки зростають. І доводиться дофінансовувати ПФ з бюджету. Вважаю, що треба ліквідувати Пенсійний фонд як такий. Якщо гроші на пенсії все одно дають з бюджету, навіщо нам ця паразитуюча структура? Давайте відразу будемо платити пенсійні внески до бюджету. Навіщо нам зайвий посередник?”.

На думку Андрія Новака, в Україні має бути не дворівнева, а трирівнева пенсійна система. «Перший рівень — солідарна система, яка б забезпечувала державну пенсію на рівні прожиткового мінімуму усім, незалежно від їхнього стажу та заробітку. Другий рівень — індивідуальний рахунок, на який сплачує внески роботодавець. Третій рівень — індивідуальний рахунок, на який людина сама собі відкладає, скільки вважає за потрібне. Таким чином людина може бути впевнена, що її пенсію не з’їсть інфляція, бо індивідуальні рахунки будуть у банках і на них нараховуватимуть відсотки. Ще одна перевага — банки нарешті отримали б «довгі» гроші, яких їм так бракує для кредитування економіки».