Нам везуть м’ясні відходи з-за океану

Українські ковбасні заводи купують м’ясо, яке кілька років пролежало у резервах інших країн

З року в рік у нас говорять про клятий імпорт, який не дає розвиватись вітчизняним виробникам. Проте якби раптом у нас перекрили кордони, ми ходили б голі, босі і... голодні. Називаючи себе житницею Європи, Україна імпортує все більше продуктів харчування з ЄС. А м’ясо нам везуть аж з-за океану. За інформацією FAS USDA, в січні-червні 2012 року Бразилія поставила в Україну 64,1 тисячі тонн свинини. Це у 3,6 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Саме Україна стала цього року найбільшим споживачем бразильського м’яса. Тим часом вітчизняні тваринні ферми суттєво скоротили виробництво. Від початку року виробництво яловичини скоротилось на 10%, а свинини — на 7,2%.

“У Бразилії м’ясо дешеве з кількох причин. По-перше, там нема дрібних господарств — лише великотоварне виробництво. Крім того, там влада зробила ставку на аграрний сектор, тому аграрні підприємства отримують пільгові кредити, їх звільнили від деяких податків. На руку їхнім виробникам зіграла і девальвація реала. У нас же немає політики стимулювання виробництва, тому воно й скорочується, — каже керівник агенції “ПроАгро” Микола Верницький. — Не треба думати, що з Бразилії нам везуть лише туші та напівтуші. Значна частина імпорту — це тример (обрізки), субпродукти, які використовують для виробництва фаршу та ковбас”.

Зрештою, обрізки до нас везуть не лише з Бразилії чи Аргентини. На спеціалізованому сайті, де представники агробізнесу вивішують свої оголошення про купівлю-продаж сировини, можна знайти пропозиції м’ясної сировини і з Німеччини, і з Голландії. Тим часом заготівельники скаржаться, що їм все важче збувати свиней чи телят м’ясокомбінатам. “Якщо говорити про заводи, що виробляють ковбасу, то вони на 98% сидять на імпорті. У нас м’яса не беруть, лише жир, — зізнається “ВЗ” заготівельник, який і сам вирощує, і скуповує свинину у селян та дрібних фермерів уже майже двадцять років. — Кожна країна формує свій аграрний резерв з різних продуктів. У тому числі й м’яса. Ось те м’ясо заморожене пролежало там три-чотири роки, потім резерв оновлюють, а те м’ясо продають за копійки в Україну та інші бідні країни. Охолоджене м’ясо нормальної якості до нас іде хіба що з Польщі чи з Німеччини. По-перше, менші витрати на дороги, ніж з Бразилії чи Аргентини, по-друге, там менша собівартість м’яса, бо фермери отримують величезні дотації. Але й звідти до нас йдуть або уже готові м’ясопродукти, або знову ж таки обрізки, шкіри, навіть мелені кістки та ратиці. Жоден м’ясокомбінат не пустить на переробку вирізку чи полядвицю”.

За словами заготівельника, зараз свиней закуповують по 21-23 гривні за кілограм живої ваги. Але через те, що селянам практично не дають дотацій, а щоб вигодувати свиню на натуральних харчах (без преміксів), треба щонайменше дев’ять місяців, люди практично перестають здавати м’ясо. Тримають лише по одній-дві свині для власного споживання. Фермери ж, крім витрат на комбікорми, племінне потомство, якщо й вибивають якісь дотації, то частину мусять повернути відкатами.