«Кишеньковий» Ватикан

Треба лише дістатися до центральної частини Рима, пройти через рамку металошукача — і ви вже на території Ватикану! Правда, якщо вбралися у коротку спідницю чи шорти, доведеться обмежитися прогулянкою по площі Святого Петра і надсиланням листівок з місцевої пошти (улюблена розвага туристів і життєва необхідність італійців, які своїй пошті не довіряють). Ні у Собор, ні у Сади Ватикану, ні у музеї, де зберігаються найбільш цінні мистецькі колекції, охоронці не впустять.

Селфі з охоронцем Папи

Понад п’ять століть Папу, папські апартаменти та ворота міста-держави Ватикан охороняє Швейцарська гвардія. Гвардійцем може стати лише неодружений громадянин Швейцарії католицького віросповідання віком від 19 до 30 років, зі зростом не менш ніж 1,74 м. Потенційний кандидат повинен також мати рекомендаційний лист від парафіяльного священика. Відслужити мусить не менше двох років. Фотографуються солдати неохоче — ще б пак, щодня з ними намагаються зробити селфі тисячі людей. Гвардійці вбрані у старовинні жовто-синьо-червоні мундири кольору дому Медичі. Вважається, що таку незвичну форму для них створив Мікеланджело.

3D-ефекти Сикстинської капели

У музеях Ватикану — 1400 експозиційних залів. Можете побувати тут хоч 10 разів — щоразу будете бачити щось нове, адже експонати грандіозної колекції постійно міняють.

Квитки бажано купувати заздалегідь, через Інтернет — тоді не доведеться стояти у черзі по 3-4 години. Повний квиток коштує 16 євро (майже 500 гривень). Пільговий (для дітей до 18 років включно) — 8. Дітям до шести — вхід безкоштовний. При бронюванні онлайн потрібно буде доплатити 4 євро (ще 125 гривень). Якщо вистачить терпіння і час не буде підтискати, музеї Ватикану можна відвідати безкоштовно в останню неділю кожного місяця (якщо на цей день не припадає Великдень, Різдво або День святих Петра і Павла) та у Всесвітній день туризму (27 вересня). Чергу охочі помилуватися шедеврами світового мистецтва займають зі сьомої ранку.

Відразу біля кас продають сувеніри. За рік Ватикан заробляє на них сотні мільйонів доларів.

Що мріє побачити кожен турист і паломник — то це Сикстинську капелу, названу на честь Папи Римського Сикста IV,

яку розписував, зокрема, Мікеланджело. Будівлю можна побачити у фільмі “Янголи і демони” (правда, знімальну групу у Ватикан не впустили, тож необхідні декорації довелося малювати на комп’ютері). Ззовні виглядає скромно, а от коли заходиш всередину — можна дар мови втратити. Розписані стіни та стелю, здається, можна розглядати вічно, особливо масштабну фреску, на якій зображено Страшний суд. Мікеланджело присвятив їй чотири роки свого життя. Під час реставрації Сикстинської капели мистецтвознавці виявили, що фреска розділена на фрагменти (квадрати, які Мікеланджело розписував за один день), і таких квадратів нарахували 450! Кажуть, Папа Павло ІІІ, побачивши роботу великого майстра, впав на коліна і почав гаряче молитися. І справді — Ісус, Богородиця, вісники Апокаліпсису, святі мученики, праведники, що піднімаються у небо, та грішники, що спускаються у пекло, виглядають наче живі! Це тепер 3D-ефектом нікого не здивуєш.

Своїх героїв великий майстер зобразив оголеними, а свого найбільшого критика Б’яджо да Чезене увічнив у вигляді Міноса, царя підземель. На стегна повісив йому змію, яка поглинула чоловіче достоїнство поборника моралі.

Однак цензура таки добралася до творіння Мікеланджело. Доводив “до пуття” фреску Даніеле да Вольтера, якого через це прозвали “Штанописцем”. Згодом з деяких героїв реставратори познімали “вбрання”.

У капелі — справжня тиснява, хоча й впускають сюди відвіду­вачів “порціями” (за рік капелу відвідує понад 4 млн. туристів). Кожен норовить дістати з кишені смартфон чи фотоапарат і зробити знімок на пам’ять, однак фотографуватися тут заборонено. Охоронці постійно роблять зауваження і просять зберігати тишу, бо гул у залі стоїть як у вулику.

У Сикстинській капелі традиційно проводять конклав — збори, на яких кардинали вибирають нового Папу. Цієї традиції дотримуються вже понад п’ять століть. Ніхто не має права покидати залу, допоки не стане відомо, хто посяде Святий престол. Про обрання нового Папи сповіщає білий дим із димаря Сикстинської капели. Цій звістці радіє понад 1 млрд. людей у світі, що сповідують католицизм.

Таємниці Ватикану

Відомо, що у Ватикані зберігаються цінні архівні документи. Деякі експерти припускають, що тут також старанно ховають... еротичну літературу Давнього Риму та найбільшу збірку окультних книжок. А ще — матеріали, які підтверджують земне існування Ісуса Христа. Подейкують, саме тут зберігаються найбільші реліквії християнства, зокрема Ковчег Завіту та Священний Грааль. Так це чи ні, можна тільки гадати. Священики заспокоюють вірян: “Церква нерозривно пов’язана з таємницями, але тільки з такими, що служать правді, тож боятися не варто”.

Місце, де похований апостол Петро

Щонеділі опівдні Папа Римський визирає з вікна на площу Святого Петра, де збираються віряни (площа може вмістити 400 тис. людей), читає молитву “Ангел Господній” та благословляє присутніх. Триває це дійство не більше 10 хвилин, але позитивні враження залишаються надовго — побачити і послухати Папу приїжджають паломники з усього світу, деякі — навіть на милицях та інвалідних візках.

Кожен після цього поспішає на приватну молитву до Собору Святого Петра — найбільшої християнської церкви у світі, яку зводили 120 років і над оздобленням якої працювали Рафаель та Мікеланджело. На місці поховання апостола Петра височіє ківорій — надбудова над престолом, що підтримується колонами, — 29 м заввишки! У криптах Cобору поховані 164 Папи Римські. Також тут знайшли останній спочинок кардинали і глави держав, зокрема королева Швеції Христина та імператор Священної Римської імперії Оттон ІІ.

За 6 євро (185 гривень) можна піднятися на купол Собору, звідки відкривається дивовижна панорама на Вічне місто (за традицією, жодна з будівель Рима не може бути вищою за Собор Святого Петра). Однак зауважте, що доведеться подолати пішки 551 сходинку. За 8 євро (250 гривень) — 320 сходинок, решта — на ліфті.

Автор дякує за організацію мандрівки Паломницькому центру Матері Божої Неустанної помочі.

Фото автора та Андрія ГЕЛИЯ