Чому Перемишль – файкарська столиця?

У Перемишлі я не вперше. Але щоразу натрапляю тут на щось цікаве. Цього разу під час відвідин Підкарпатського воєводства на запрошення маршалка воєводства Владислава Ортиля була вражена єдиним у Польщі музеєм дзвонів і люльок для куріння, що “оселився” у колишній дзвіниці - бароковій вежі ХVІІІ століття у самісінькому центрі Перемишля.

Висота вежі з діючим старовинним годинником — близько сорока метрів. Коли мене попередили, що маю подолати вгору майже 200 сходинок, стало лячно. Так високо і без ліфта?! Забігаючи наперед, скажу: наші зусилля того вартували.

На перший погляд у музеї зібрали непоєднувані речі — величезні і маленькі дзвони та люльки для куріння. Тут зібрані експонати, що були вироблені у Польщі у минулому столітті і які й досі виробляють на цих теренах. Була заскочена, коли екскурсовод сказав, що зараз у маленькому Перемишлі файки роблять аж одинадцять майстрів! Через це Перемишль ще називають файкарською столицею.

На другому поверсі музею — оригінальні старовинні люльки, датовані ХІХ століттям, виконані з дерева, глини, кераміки, кокосового горіха, бамбука, оздоблені кісткою або латунню. Є навіть експонати, зроблені з... морської піни. Однією з найцікавіших є люлька з летючим конем з колекції Збігнєва Вєжбицького. Є люльки з порцеляни, привезені з Німеччини.

Деякі старовинні файки виготовлені з акцентом на певну тематику. Наприклад, одна з них, мисливська, яку привезли з Чехії, з гумором “розповідає” про мисливця, який полює за птахом і справляє фізіологічну потребу. Вона виготовлена з багатьох матеріалів — дерева, глини, порцеляни та гіпсу. У музеї можна придбати файку від 120 злотих (900 грн.) і до 250 і більше злотих.

Наступні поверхи музею презентують дзвони. На найнижчому “дзвоновому” поверсі показано технологію відливання дзвону. Про кожен з них можна розповідати годинами, оскільки процес виготовлення тривалий і трудомісткий. Найскладніше у цьому процесі — його звук. Головне, щоб не був фальшивим. Однак техніка, яку започаткували ще у середньовіччі, не змінилася й досі.

В експозиції є документи, які свідчать про те, що найбільші дзвони було відлито у майстерні родини Фельчинських, які свою першу дзвонарню відкрили у ХІХ столітті у Калуші, що поблизу Станіславова (Івано-Франківськ). У Перемишлі про Фельчинських стало відомо лише у 1916 році. У дзвонарнях цієї родини було відлито понад десять тисяч дзвонів для церков і костелів усього світу. Найбільший дзвін з цієї колекції, що важить 11600 кілограмів, залишився у Польщі.

Подорож музеєм завершується оглядовим майданчиком на вершечку годинникової вежі. Звідси можна побачити панораму Перемишля, де навколо старовинної архітектури, як грибочки, повиростали новобудови.

Редакція газети “Високий Замок” дякує Львівській ОДА за організацію цікавої подорожі.

Фото автора

Підкарпатське воєводство Польщі