Чому Катар, а не ОАЕ?!

Сучасного мандрівника вже важко чимось вразити. Проте маленька країна Перської затоки, яку не відразу й помітиш на мапі поруч із визнаним лідером туристичної індустрії, ОАЕ, напрочуд швидко заявила про себе — і вже мало чим поступається своєму могутньому сусіду.

Катар — незвичайна країна. Дуже маленька. Об’їхати її усю можна за 2-3 години. Її історичне минуле не примітне визначними подіями, але річ в іншому — це найбагатша країна арабського світу, що розвивається шаленими темпами завдяки покладам газу, які почали розробляти лише наприкінці минулого століття. У Катарі лише одне місто, Доха, воно ж — столиця.

Аби знайти львів’янина, який відвідав Катар, довелося добряче понишпорити серед друзів і колег. І пошуки увінчалися успіхом. Тарас Антонів — експерт із сімейного відпочинку з дітьми, активний мандрівник (45 країн) і засновник «Фейсбук»-спільноти «Палаючі путівки Антоніва», кілька тижнів тому повернувся із мандрів цією країною.

— Завдяки стрімкому фінансовому розвитку держава забезпечує корінним катарцям багате існування й дозволяє відпочивати з ранку до ночі, — розповів Тарас Антонів. — Це неймовірно, але вони можуть собі дозволити не працювати! Але відразу хочу застерегти — іноземцям отримати громадянство тут практично неможливо. Навіть заміжжя не дає права на отримання громадянства (усміхається).

Населення Дохи — 1 мільйон 300 тисяч осіб, це 70% населення Катару, з них місцеві — близько 300 тисяч, інші ж здебільшого вихідці з бідних держав Південно-Східної Азії. Саме вони за мізерні зарплати будують сучасну арабську казку.

— Якими є переваги для туриста, який замість Еміратів вирішив відвідати Катар?

— Катарські авіалінії вигідно відрізняються від звичних для нас лоукостерів. Це чудовий варіант для довгих перельотів — багато місця, багато фільмів, смачні закуски, всюди комфорт. Вражає міжнародне летовище Катару — «Хамад» (Hamad International Airport). Це, фактично, безкоштовний музей, з реальними шедеврами, авторами яких є майстри зі світовими іменами! Довкола суцільний сюрреалізм, доповнений сучасними технічними засобами... Створити «вау-ефект» для пасажирів їм вдалося на славу. Це своєрідний прорив за межі традиційного сприйняття музеїв. Можна навіть замовити окрему екскурсію аеропортом. Безліч зон відпочинку, є навіть з басейном, дитячі ігрові зони, найрізноманітніші технічні зручності — усе це дозволяє розпочати відпочинок на найсучаснішому курорті світу вже в аеропорту. Чим і користаються безліч транзитних пасажирів.

— У чому ще Катар обігнав Емірати?

— У мене склалося враження, що місцевий шейх поступово перевершує ОАЕ в усьому. Навіть штучні «пальмові» острови поблизу Дохи, столиці Катару, також є — Pearl-Qatar («Перлина Катару»). Враховуючи цілеспрямованість арабських шейхів, слід очікувати, що після завершення будівництва Перлина в Досі перевершить Пальму в Дубаї. Уже сьогодні можна замовити екскурсію в Pearl-Qatar, прогулятись набережними, насолодитись виглядом затишних бухт, дорогих яхт і неймовірних хмарочосів. Скрізь обладнані тренажерами спортивні майданчики, і вони безкоштовні! Зарядити телефон можна просто на вулиці біля спеціального пристрою — також задарма.

Ще один символ процвітання Катару — набережна Корніш. Це 7,5 кілометра узбережжя Перської затоки — з парками, зонами відпочинку, атракціонами, театральними і спортивними майданчиками, закладами харчування. Найцікавіше починається ввечері, коли вмикається ілюмінація. Усе починає світитися, як у Нью-Йорку. Нам розповідали, що катарському шейху страшенно сподобався Гонконг з його хмарочосами, тож він наказав відтворити щось подібне у себе вдома. Захотів — зробив.

— Чи має Доха якісь визначні пам’ятки?

— На набережній Корніш розташований Музей ісламського мистецтва. Вхід безкоштовний. Заходь, дивися, роби світлини, ще й аудіогід із кількома європейськими мовами до твоїх послуг — безоплатно також. Будівля музею оточена водою, фонтанами, пальмами, його архітектура витримана в ісламському стилі. Здається, що це палац арабського шейха, а не музей, де зібрано велику кількість артефактів, стародавніх рукописів, ювелірних виробів та картин. Головними цінностями музею вважаються каліграфічні тексти та древній Коран. Ісламську літературу тут можна взяти абсолютно безкоштовно. Це один із прийомів пропаганди ісламу. Приймеш іслам — дадуть гроші, вмовиш ще когось іслам прийняти — теж заробиш. Загалом, у Катарі усі охочі можуть безкоштовно вивчати арабську мову та знайомитися з ісламом.

— Якими є розваги у столиці?

— Сучасна Доха може похвалитися розкішними торговельними центрами із захмарними цінами, а також колоритним ринком — Сук Вакіф (Souq Waqif). Це типовий арабський ринок, де все стилізовано під Середньовіччя. Знайти там можна практично все — золото і прикраси в арабському стилі, з очима-оберегами, дішдаші й паранджі на будь-який смак, спеції і східні солодощі, пашміни, перли, пахощі, парфуми. Але більшість місцевих приходять сюди здебільшого не на шопінг, а посидіти в кальянній або скуштувати страви ліванської, турецької, сирійської та інших кухонь світу. У ресторанах, скільки б ви не шукали, спеціальної катарської кухні не знайдете. Проте інші кухні світу представлені у величезній кількості і ціновому розмаїтті.

Золотий ринок — це частина ринку Сук Вакіф. Асортимент вражає розкішшю, але ще більше вражають ціни, не за грам, а за виріб. Ось що справді варто купувати в Катарі — то це парфуми. Вибір величезний, усе на натуральній олійній основі. Жодного спирту, ні краплі... І пляшки великі. Ціни на парфуми дуже різні, все залежить від антуражу магазину і гучної назви фірми. Але якісно всюди. Можна скласти навіть свої власні парфуми за ексклюзивним, тільки вам і продавцю відомим рецептом.

— Ця арабська країна має свої правила поведінки?

— На атракціони, яких тут багато, дозволено заходити лише сім’ям та поодинці — жінкам. Чоловікам без супутниць і дітей вхід заборонено. Кажуть, це з міркувань здорового глузду, щоб самотні чоловіки не бентежили дівчат своїми поглядами... У магазини з жіночим одягом та в салони краси самотніх чоловіків також не пускають. Проте є ресторани, куди жінок взагалі не пускають, навіть із супутником. Така ось несправедливість...

Місцеві чоловіки жіночу стрункість не цінують зовсім. І, за моїми спостереженнями, місцеві пані поголовно відповідають їхнім уявленням про красу. Якби катарська пані сіла на дієту, то чоловік би, напевно, образився: «Що ж я буду обіймати?». З відкритим обличчям дозволяється з’являтись на людях тільки неодруженим дівчатам. Щоправда, це правило не поширюється на іноземців. Тож можна сміливо їхати в цю країну. Загалом, Катар із усіх країн Перської затоки найменш консервативний.

— Знамениті арабські скакуни і Катар мають щось спільне?

— Історію та велике майбутнє! Особисто мене в цьому переконали впродовж перших двох днів перебування у цій країні. Адже коней у Катарі по-справжньому цінують і люблять. За особистої підтримки шейха Катару арабських скакунів розводять, доглядають і тренують в кінному клубі Аль-Шакаб (Al Shaqab). Це такий собі «невеликий» клуб на площі близько мільйона квадратних метрів. Сам клуб збудований у формі підкови невипадково, і коні в ньому — справжні красені! Такий розмах і фундаментальність там у всьому. Тому і не дивно, що «центр арабського світу» невпинно зміщується з ОАЕ до Катару.

Фото з архіву Тараса Антоніва.