Польща вимагатиме від Німеччини… 840 мільярдів євро!

Репарації за шкоду, заподіяну під час Другої світової війни.

Під час ліквідації Варшавського повстання нацисти практично повністю зруйнували польську столицю
Під час ліквідації Варшавського повстання нацисти практично повністю зруйнували польську столицю

840 мільярдів євро! Саме стільки, за словами глави польського МЗС Вітольда Ващиковського, повинна заплатити Польщі Німеччина – як репарації за шкоду, заподіяну під час ІІ Світової війни. Звідки взялася ця цифра? Після війни, повідомило у своїй доповіді Аналітичне бюро Сейму (BAS), завдану Польщі нацистським рейхом шкоду оцінили у 258 мільярдів довоєнних злотих, або ж 48,8 мільярда тодішніх доларів США. А в теперішніх “баксах” це вже понад трильйон…

«Німецька держава повинна компенсувати польській державі збитки, пов’язані з періодом ІІ Світової війни», – зробило висновок BAS, що підготувало свою доповідь після запиту депутата від правлячої партії “Право і Справедливість” (ПіС) Аркадіуша Мулярчика. BAS посилається, зокрема, на матеріали Потсдамської конференції 1945 року. У них, зокрема, сказано таке: “Німеччина буде змушена якомога більшою мірою компенсувати завдані Об’єднаним Націям збитки й страждання”, і “німецька нація не може ухилитися від відповідальності”. Але щодо Польщі, впевнені автори доповіді, це рішення Потсдамської конференції досі не виконано. А коли 1946 року в Парижі визначали обсяг німецьких репарацій краї­нам Західної і Східної Європи, Азії і Африки, то про Польщу не згадали. 600 мільйонів марок, які ФРН виплатила після ІІ Світової громадянам Польщі, підрахувало Бюро, – це менше 1% суми, яку німецький уряд виплатив у післявоєнний період громадянам Західної Європи, США та Ізраїлю.

Що на це все кажуть у Берліні? “Німеччина виплатила великі репарації за спричинену під час ІІ Світової війни шкоду, зокрема Польщі, – заявила речник німецького уряду Ульріке Деммер. – У минулому це питання було остаточно врегульоване. 1953 року Польща… відмовилася від подальших репараційних вимог до Німеччини, і пізніше неодноразово це підтверджувала”. У Варшаві з такими аргументами Берліна не погоджуються. За словами глави польського МЗС Вітольда Ващиковського, говорити про те, що у 50-х роках минулого століття Польща відмовилася від німецьких репарацій, не можна, – адже Польська Народна Республіка не була повністю суверенною. Мовляв, заявити про відмову від німецьких виплат Варшаву тоді змусила Москва, при цьому, згідно з протоколом засідання Ради міністрів ПНР від 19 серпня 1953-го, рішення тодішнього уряду стосувалося не цілої Німеччини, а тільки Німецької Демократичної Республіки (НДР), яка разом із ПНР входила до “соціалістичного табору”.

Наміри польського уряду висунути Берліну офіційну вимогу щодо виплати багатомільярдних репарацій критикує опозиція. “Найбільше шкоди Польщі приніс Потоп, – іронізує у соц­мережах депутат Сейму від ліберальної “Громадянської платформи” Рафал Тшасковський. – Хіба не мусимо вимагати репарацій від шведів? Тільки спочатку повідомте Стокгольм”. У відповідь урядовці й депутати від ПіС звинувачують опозицію у підривній роботі на користь Німеччини…

Невже у ПіС справді вірять у те, що німці погодяться заплатити понад 800 мільярдів євро? Гадаю, ні. Але щось, можливо, виторгувати сподіваються… А по-друге, і це найголовніше, ура-патріотична гра у репарації допомагає правлячій партії залишатися нагорі. Близько 70% поляків, свідчать дані соц­опитувань, вважають, що Німеччина повинна заплатити Польщі за скоєні під час ІІ Світової злочини. Дві третини опитаних упевнені, що Німеччина має платити за завдані нею матеріальні збитки. Тож не дивно, що ПіС і надалі є безумовним лідером польської політичної сцени. Підтримка партії Ярослава Качинського – на рівні 38%! Якби вибори до Сейму відбулися сьогодні, ПіС знову би сформував одноосібний уряд.