Вілла д’Есте біля Рима – «Найкрасивіший парк Європи»

Плануєте подорож до Рима? Гріх не відвідати розкішні вілли на його околиці. Особливо віллу д’Есте. Це один з найзнаменитіших італійських комплексів XVI століття, який занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Славу цій віллі приніс насамперед не палац, а сад із фонтанами. Саме ними колись був настільки вражений російський імператор

Петро І, що після візиту вирішив розпочати будівництво Петергофа й відтворити унікальні водограї у своєму палацово-парковому ансамблі.

Парк зберігає красу протягом п’яти століть!

Тіволі — стародавнє місто, древніше навіть за Рим. Воно було засноване у ХІІІ столітті до н.е. і називалося тоді Тібур. Саме тому дорога, що веде з Рима до Тіволі, називається Тібуртіна.

Це місто ще з античних часів привертало до себе увагу вельмож — любили там бувати й навіть будували маєтки. Але на весь світ прославив місто кардинал Іпполіто II д’Есте, який був призначений губернатором Тіволі 1550 року. Це він розпорядився збудувати тут унікальний замок і запросив архітектора Пірро Лігоріо та інженера Альберто Гальвані.

Губернаторський палац звели за кілька років. Він був прикрашений фламандськими гобеленами та розкішною ліпниною. Високі стелі потопали у фресках, стіни мали зображення потаємних дверей та інше цікаве декорування. У залах стояли античні статуї. Одне слово, суцільна розкіш! А з вікон і терас відкривався захопливий пейзаж.

Проте унікальна колекція скульптур зникла. Та й сам сад біля підніжжя палацу у первозданному вигляді до наших днів не дійшов (хоча на одній з фресок палацу можна побачити його таким, яким він був за часів Іпполіто II д’Есте). Бо вже у XVIII столітті вілла пережила занепад. Останнім її власником перед Першою світовою війною був ерцгерцог Франц Фердинанд (Франц Фердинанд Карл Людвіг Йозеф фон Габсбург ерцгерцог д’Есте, із 1896-го — спадкоємець престолу Австро-Угорської монархії). Після його вбивства, з початком війни, ці володіння стали власністю держави.

У роки Другої світової війни вілла дуже постраждала від бомбардування, і лише згодом була здійснена масштабна реставрація. Тож сьогодні турист знову може бачити її у пишному вигляді, майже як 500 років тому.

Кардинал присвятив комплекс своєму прародичу… Гераклу

Віллу д’Есте справедливо називають шедевром італійського Відродження. Тут все було створено з глибоким філософським змістом. Скажімо, сад задумувався як сад німф Гесперид, присвячений Гераклові — міфічному прародичеві роду д’Есте. Від Геракла вели дві символічні дороги — Чеснот та Гріха. Центральною також була фігура Венери — як втілення любові земної та небесної. І всюди мелодійно «співали» фонтани.

Із розмахом була оформлена «Алея ста фонтанів» — кожному з них відповідав барельєф на теми з поеми Овідія «Метаморфози». Скульптура вигулькувала із оксамитової зелені і робила місце ще більш містичнішим. Цікавий фонтан «Ла Рометта»

(у перекладі — «Маленький Рим»), в якому символічно поєднано сім пагорбів Рима і його найбільші пам’ятки. Довго можна милуватися фонтанами «Драконів», «Достатку», «Овальним» й багатьма іншими.

Усього вілла д’Есте поєднує близько півтисячі водограїв! Усі вони абсолютно різні, і кожен викликає захоплення.

Вода видуває органну музику!

Та особливо захоплює чи не наймузичніший водограй у світі — «Фонтан гідравлічного органа».

О, це справді шедевр! Коли спускаєшся сходами з палацу в парк, неодмінно ловиш себе на думці, що чуєш дивну мелодію. Ніби хтось грає на потужному інструменті, схожому на… орган. Тільки де йому взятися серед пагорбів, на природі? Мимоволі йдеш на той звук і, минувши лабіринти зелені та кипарисів, виходиш на дивовижної краси фонтан. Це і є знаменитий «Фонтан гідравлічного органа». Він збудований у формі велетенського духово-клавішного інструмента. Більше того, вода на поверхню пробивається трубами, подібно до того, як виходить повітря під час гри на органі. І саме водні потоки, примушуючи вібрувати у тих трубках повітря, грають ту дивовижну, унікальну мелодію, яку чути на віддалі.

У 1867-1882 роках у Тіволі гостював угорський композитор та піаніст-віртуоз Ференц Ліст. Він дав тут один зі своїх заключних концертів. Віллі д’Есте Ліст присвятив три свої музичні твори. А пізніше, згадуючи свій візит у цей комплекс, написав: «Я спробував передати свою розмову з кипарисами на нотному папері! Ах! Як сухо і невиразно звучать на фортепіано і навіть в оркестрі скорбота і жаль всемогутньої природи!».

П’ять століть вілла д’Есте дивує та вражає. Її називають не лише прообразом російського Петергофа, а й праматір’ю кращих європейських парків з античною скульптурою і водними комплексами — таких, як французький Версаль і австрійський Шенбрун. Відреставрована вілла д’Есте 2007 року отримала премію як «Найкрасивіший парк Європи».

Як доїхати?

Від римської станції метро Ponte Mamolo кожні 10-15 хвилин курсує автобус. Вартість дороги в один бік — близько 2 євро. Їхати в межах години (якщо не потрапите у затор — тому це ідеальний варіант для подорожей не у «високий сезон»). Турагенції пропонують мандрівку вдесятеро дорожче… Можна добиратися до Тіволі потягом з іншої станції метро за щонайменше 3,6 євро в один бік. Але тоді розрахуватися зможете лише кредитною карткою.

За кілька зупинок від вілли д’Есте в один та інший бік можна потрапити ще на два досить відомі туристичні місця — віллу Адріана та віллу Григоріана в Тіволі. Перша була побудована у

II столітті й належала імператору Адріану. Колись тут, крім головного палацу, розташовувалися театри, храми, бібліотека… Пізніше вілла занепала, і люди почали її розтягувати на будматеріали для своїх будинків. Зараз тут фактично залишилися одні руїни.

Вілла Григоріана — це ландшафтний парк з гротами, водоспадами і тунелями, створений у XIX столітті під керівництвом папи Григорія XVI. Там є 120-мет­ровий водоспад, тунель, прорубаний у скелях, й багато інших цікавих об’єктів.

Фото автора

Тіволі, Італія