100 тисяч поляків вийшли на демонстрації проти судової реформи

Після ухвалення Сеймом країни суперечливого закону про Верховний суд в рамках проведення судової реформи.

Про це повідомляє Wyborcza.

Найбільша демонстрація проходила у Варшаві, мерія повідомила, що на вулицях зібралися близько 50 тисяч осіб. Поліція навела значно менші цифри — 14 тисяч.

Акції протесту відбувалися також у Познані, Вроцлаві, Лодзі, Кракові, Щецині і в десятках інших міст по всій країні. Загалом у протестах взяли участь понад 100 тисяч осіб.

Учасники демонстрацій вимагали від президента країни Анджея Дуди ветувати ухвалений Сеймом законопроект, який передбачає звільнення усіх нинішніх суддів Верховного суду та призначення міністром юстиції виконувачів обов'язків на їхнє місце.

Законопроект ще має ухвалити Сенат (верхня палата парламенту), не виключено, що голосування відбудеться вже сьогодні.

Згідно з пропонованою реформою, Верховний суд країни підпорядковуватиметься Міністерству юстиції. Глава Мін’юсту зможе самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів, без консультацій з представниками органів правосуддя.

Також закон надає депутатам роль у виборі членів Національної судової ради — органу, який призначає суддів.

Туск: «Пропонована владою судова реформа підриває репутацію Польщі»

Останні дії польської влади, зокрема, пропонована судова реформа, ставлять репутацію Польщі під загрозу.

Про це йдеться у заяві президента Європейської ради, екс-прем’єра Польщі Дональда Туска, опублікованій на сайті Європейської ради.

За його словами, він запропонував президенту Польщі Анджею Дуді провести зустріч, на якій обговорити політичну кризу в країні.

«Ми по-різному оцінюємо те, що пропонує керівна партія. На моє переконання, останні її дії суперечать європейським цінностям і стандартам та наражають нашу репутацію на небезпеку» — заявив Туск.

«Ці дії переносять нас у часі і просторі – в минуле і на Схід» — додав він.

За його словами, вже давно про Польщу не говорили на Заході так довго і так погано.

«Ми можемо зупинити цю небезпечну тенденцію, але це потребує діалогу, готовності до розмови і швидких рішень» — йдеться у заяві.

«Підпорядкування судів керівній партії у спосіб,я к то пропонує „Право і справедливість“ зруйнує і без того підмочену репутацію польської демократії» — зазначив Туск.

Сейм Польщі остаточно ухвалив суперечливий закон про судоустрій

Сейм Польщі у третьому остаточному читанні попри протести прийняв закон про Верховний суд.

Про це повідомляє RMF24.

За прийняття закону проголосували 235 депутатів, проти — 192, ще 23 утрималися.

Наступним етапом прийняття документа стане голосування в Сенаті, потім – підписання президентом.

Повідомляється. Що документ вже сьогодні розгляне комісія Сенату з прав людини, верховенства права і петицій, а вже завтра може бути голосування.

Опозиція обіцяє, що спробує заблокувати закон у Сенаті.

Бурхливе обговорення законопроекту тривало в Сеймі кілька днів до глибокої ночі. Опозиція вважає документ «замахом на демократію» в країні. Його прийняття супроджувалося масовими протестами. Документ зустрів критику і за кордоном.

Згідно з ним, Верховний суд країни підпорядковуватиметься міністерству юстиції. Глава мін’юсту зможе самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів, без консультацій з представниками органів правосуддя. Також закон надає депутатам роль у виборі членів Національної судової ради — органу, який призначає суддів.

Польща вважає, що ЄС необґрунтовано критикує судову реформу

Міністерство закордонних справ Польщі вважає передчасною критику віце-президента Єврокомісії Франса Тіммерманса на адресу польської судової реформи.

Про це ідеться у заяві МЗС Польщі, опублікованій на сайті 19 липня.

У середу Франс Тіммерманс пригрозив розпочати процедуру притягнення до відповідальності за порушення законодавства ЄС, якщо судова реформа буде впроваджена в її нинішньому вигляді.

«Така реакція є необґрунтованою і невиправданою, оскільки процес реформування польської судової системи тільки почався. Ця дія є передчасною», — ідеться у заяві польського МЗС.

Міністерство стверджує, що Польща упродовж багатьох місяців веде діалог з міжнародними організаціями у справі змін у судовій системі.

«Польща готова вести діалог з Європейською комісією, дотримуючись принципів суверенітету держави-члена ЄС», — наголосили в дипвідомстві.

Однак, вважають у польському МЗС, такому діалогу не сприяє вказування Єврокомісією із ким з уряду вона хоче розмовляти та висування ультимативних термінів слухання конституційних міністрів у Брюсселі".

Судова реформа вилилася у протести: Польща йде на загострення конфлікту з ЄС

Масові протести знову повернулися до Польщі.

Тепер причиною обурення опозиції та чималої частини суспільства став проект судової реформи, який розглядають польські парламентарі.

Проект передбачає принципову зміну принципів призначення і відправлення у відставку голів судів. Якщо зараз суддів призначає Національна судова рада, то пропонується віддати ці повноваження міністру юстиції (віднедавна він також виконує повноваження генерального прокурора).

Але й це не все. Пропонується встановити політичний контроль за діяльністю Національної судової ради. Зокрема, призначення членів цієї ради може відійти до депутатів Сейму. Звичайно, що у нинішній ситуації, коли правляча партія «Право та справедливість» має більшість у парламенті, такі зміни означають повний контроль правлячої партії за судовою системою країни.

На такі ініціативи вже відреагували у Єврокомісії: Польщу закликали відкласти проведення судової реформи, пригрозивши можливим покаранням. «Ці закони значно підвищують системні загрози для верховенства права… Вони знищать незалежність судів та поставлять судову систему під повний політичний контроль уряду», – заявив перший віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс.

Однак більш важливим є те, що такі зміни знов обурили чималу частину суспільства.

Якщо раніше польські експерти припускали, що протестні настрої у країні суттєво зменшились, а головне – не варто очікувати масових акцій як мінімум до осені, то атака на незалежність судової влади все змінила.

Протести почалися з минулих вихідних – ще у неділю у центрі Варшави мітингували близько 5 тис. осіб. Попри очікування, протестувальники не розійшлися – наразі намети встановлено під Сеймом, де йде обговорення судової реформи.

Варто визнати: за два роки правління ПіС вже були прецеденти, коли влада була вимушена йти на поступки. Наприклад, восени минулого року плани уряду остаточно заборонити аборти та ввести за них кримінальну відповідальність вилилися у масштабні протести, що отримали назву #CzarnyProtest.

Як наслідок, ця ініціатива була відкликана на подальше доопрацювання і наразі про її повернення у Сейм не йдеться.

Та чи вдасться зараз повторити минулорічний успіх? Перш за все, ініціатива ПіС вже викликала стійке несприйняття у Брюсселі. Атака на незалежність судової влади – виклик, змиритися з яким у ЄС аж ніяк не зможуть.

Тим більше, що такі плани критикують і всередині країни. З тих самих причин.

Гострі дискусії, що останніми днями відбувалися у Сеймі, показують: у правлячої партії поступово здають нерви. Показовий момент – істеричний спіч президента ПіС Ярослава Качинського. У відповідь на тезу, що подібні норми не просували навіть за часів покійного президента Леха Качинського, його брат відповів: «Не витирайте своїх зрадницьких морд прізвищем мого святої пам’яті брата. Ви його нищили, убили, ви канальї!!».

Однак важливішим є інший показник. У середу президент Польщі Анджей Дуда раптом заявив, що не буде підписувати такий законопроект. Він вимагає його корегування, щоб зробити реформу більш демократичною.

Втім, польський президент не має репутації самостійного політика. Тому його ініціативи варто розглядати у контексті маневрів правлячої коаліції, яка шукає можливості подолати спротив своїм ініціативам.

Тим більше, що президентські тези аж ніяк не виглядають відступом. Швидше, спробою протягнути реформу, поступившись незначними змінами.

Анджей Дуда пропонує альтернативний проект закону. Ключова різниця – за ним члени Національної судової ради мають обиратися не простою більшістю, а 3/5 депутатських голосів. На думку Дуди, така система вже не дозволить говорити про монополію влади, адже жодна парламентська фракція не матиме достатньої кількості голосів, щоб самостійно голосувати за призначення суддів.

Всі інші ініціативи, у тому числі щодо нового механізму призначення суддів, залишаються незмінними.

Противники судової реформи вважають, що ПіС цілком здатний залучити необхідну кількість голосів. Сама правляча партія наразі має 234 «багнети», тоді як для призначення суддів за новою схемою потрібно 276 голосів.

Ще 32 голоси ПіС може отримати, залучивши депутатів праворадикальної партії Kukiz '15. Залишається ще 10 депутатських голосів, але їх можна знайти як серед позафракційних, так і знайшовши «союзників» серед окремих депутатів опозиційних сил.

А отже, запропоновані президентом Дудою зміни дещо ускладнюють контроль за судовою владою, але не вирішують самої проблеми.

Тим більше, подібні зміни можуть мати довгострокові наслідки. У тому числі – й для України.

Річ у тім, що ініціатива суттєво збільшує вартість «золотої акції», що має Kukiz '15.

Депутати цієї фракції вже давно розглядалися ПіС в якості потенційних союзників. Однак є питання: якою буде ціна цього союзу?

Програма Kukiz '15 більш популістська, ніж ПіС, а головне – більш недружня до України. Якщо у самій ПіС є різні погляди на майбутнє відносин із Україною, то будь-який альянс із Kukiz '15 зміцнює позиції крайніх правих. Тих самих, які виставляють Україні історичні рахунки та погрожують не пускати її в ЄС із Бандерою.

Якщо у ПіС це одна з позицій, то у Kukiz'15 – мейнстрім.

А відповідно, курс Польщі вже незабаром може стати ще більш недружнім до України.

Втім, реалістичність такого сценарію зараз вирішується як на вулицях Варшави, так і в коридорах Брюсселя.

Чи буде ЄС принциповим до ініціатив польської влади, які вони вже назвали антидемократичними? Чи здатний ЄС прийняти непросте рішення про покарання Польщі?

Останнє буде нелегко зробити, адже таке рішення можуть блокувати інші східноєвропейські країни, наприклад Угорщина, побоюючись, що вони будуть наступними у черзі на санкції.

І найголовніше – чи зможе опозиція пояснити суспільству важливість захисту незалежної судової влади?

Не виключено, що події наступних днів стануть ключовими у цьому протистоянні.

Джерело: Європейська правда