«Пізнати Рим за тиждень неможливо! На це потрібно кілька місяців»

Вічне місто Рим. впродовж тисячоліть дивує, захоплює, вражає. Хто побував тут раз — неодмінно потрапляє у полон його чарів. Рим має грандіозну культурно-історичну спадщину і стільки релігійних шедеврів, що інколи забуваєшся, чи ти, бува, не у Єрусалимі… Власне, майже усі святині сюди були звезені зі Святої землі. Навіть каміння, з якого будували храми.

Попросив, щоб його розіп’яли... головою вниз

Моїм гідом по Риму був львів’янин, уродженець Борислава отець Павло Василів. Знає серце Італії як свої п’ять пальців. За кожної нагоди наголошує: «Пізнати Рим за тиждень — неможливо! Треба кілька місяців…». годинами водить від одного унікального місця до іншого й розповідає, розповідає, розповідає. Його знання — справді енциклопедичні! Не дивно, що працює викладачем в одному з італійських вузів. А ще є працівником Ватикану — найменшої держави у світі.

Власне, через Ватикан щоразу пролягав наш шлях, бо мешкала я у жіночому монастирі неподалік. Щоранку й щовечора милувалася банями одного з головних християнських храмів — собору святого Петра. Історія його побудови вражає.

Після смерті Христа апостоли кинули жереб і розійшлися по континентах проповідувати слово Боже. Апостол Петро пішов у Рим. Саме його вважають засновником християнської церкви. Проповіді цього святого були настільки сильними, що після них хрестилися тисячі язичників! За наказом імператора Нерона у 67-му році Петро був розіп’ятий. Вважаючи, що недостойний померти, як Христос, попросив, щоб його розіп’яли… головою вниз.

Собор Святого Петра у Ватикані є найбільшою християнською церквою у світі. входить у десятку найвищих храмів та є однією із чотирьох патріарших базилік Рима. Баня собору — чи не найголовніший символ Вічного міста. Та перша базиліка на цьому місці не була такою помпезною. Її звели за правління імператора Костянтина Великого у ІІІ столітті на місці садів цирку Нерона, де розіп’яли та поховали апостола Петра. Невдовзі тут почали проходити папські коронації. Пізніше базиліка була зруйнована, відбудовувалася, і сучасного вигляду набула у Середньовіччя.

Будівництво цього помпезного храму тривало 120 років — його курирували двадцять пап! У роботах брав участь живописець Рафаель, а Мікеланджело присвятив собору останні 17 років свого життя. його школа й завершувала будівництво.

«Краса потребує жертв»

Великий скульптор та архітектор докорінно змінив дизайн будівлі, початої попередниками. Саме під час роботи над цим творчим проектом Мікеланджело сказав свою знамениту фразу «Краса потребує жертв». І пов’язана вона була не з жіночою красою... Мікеланджело був неперевершеним майстром. Папа йому замовив для собору Петра П’єту (скульптуру) із зображенням Діви Марії, яка плаче над мертвим Христом. Натурники — чоловік та жінка — терпеливо позували, але маестро все був невдоволений. Йому бракувало емоцій, дратувався, що не може правдиво передати м’язи неживого Христа. Нарешті Мікеланджело… вбив натурника. Жінка, в якої на руках той лежав, залилася слізьми. І маестро створив свій шедевр. Коли скульптора запитали, навіщо так зробив, відповів: «Краса потребує жертв!».

У соборі Святого Петра - 164 поховання римських пап і, звісно, могила самого апостола Петра. На ній вирізьблені подяки від людей - за зцілення.

На фасаді собору розміщено дев’ять лоджій. Центральна називається «Лоджією Благословення», з неї Папа Римський звертається із благословенням до всіх християн на Різдво, Великдень та у день пам’яті святих Петра і Павла, а також виходить до людей двічі на тиждень — у середу та неділю.

Побувати у Римі й отримати прощення всіх гріхів!

Базиліка Святого Павла за мурами — теж одна з чотирьох патріарших базилік Рима. Вона внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Назва базиліки походить від місця її розташування — за античним муром, який зберігся до сьогодні. Первісний храм над гробом апостола Павла збудували теж за часів імператора Костянтина. Це єдина антична церква, яка добре збереглася аж до 1823 року. Однак тоді дуже постраждала під час пожежі. При відновленні базиліки використали частини попередньої будівлі.

Тут зображено портрети усіх 285 пап в історії Католицької церкви. У тому числі нинішнього Франциска (цей єдиний підсвічується). Поряд — порожні «віконечка» для інших пап. Італійці впевнені: коли останнє заповниться — настане кінець світу…

Ще два патріарші храми у Римі — базиліка святого Івана в Латерано та базиліка Санта-Марія-Маджоре. Хто побуває в усіх чотирьох й посповідається в одній з них (у храмах є україномовні священики), зможе отримати відпущення усіх гріхів!

Також ми зайшли у музей Ватикану. «Падре» (так люб’язно ми називали свого провідника) розповів історію всесвітньо відомої «Сикстинської капели», до якої з’їжджаються туристи з усього світу. Просто перед нами Папа показував її американському президенту Дональду Трампу, який саме був в Італії з візитом — початок роботи капели затримали на цілу годину. Розписував капелу Мікеланджело. Папа просив якнайшвидше закінчити роботу, майстру нагору подавали їжу, він не сходив додолу навіть тоді, коли хотів у туалет, тож справляв потребу просто у… фарби. Тепер створені цілі інститути, які розгадують секрет тих фарб. Бо «Страшний суд» майстра не втрачає барв уже впродовж сотень літ...

Колізей будували з каміння Стіни плачу?

Та неможливо побувати у Римі й не побачити історичних реліквій. І одна з них — Колізей. Його було зведено у 80 році нашої ери. Кажуть, при будівництві використовували каміння з розібраної єврейської Стіни плачу… Дві тисячі літ тому Колізей вміщав близько 50 тисяч глядачів! З нагоди відкриття цього амфітеатру імператор влаштував стоденні ігрища, що коштували життя сотням гладіаторів і тисячам тварин. Є думка, що саме в Колізеї страчували перших християн.

Біля Колізею проходить либонь найдревніша у світі дорога з твердим покриттям — її звели в часи будівництва цього знаменитого «цирку». Вона бачила кроки гладіаторів — тепер нею проходять мільйони туристів, що прямують з Колізею на Форум, який теж зберіг античні руїни.

Я побувала і в «храмі науки» — базиліці Санта Марія дельї Анджелі е деї Мартірі. Тут працював Галілео Галілей. Спостерігав за небесними тілами і «проклав» меридіан, за яким Рим до 1846 року звіряв свої годинники! Рівно о 12.15 промінь сонця через спеціальне віконечко проникає в базиліку і «йде» рівно по меридіану, показуючи день календаря. Ця бронзова лінія, вмонтована в білий мармур на підлозі, вабить науковців. Я була свідком того, як чоловік з якимись картами і вимірювальними приладами навколішки повзав біля того меридіану. Потім вигукнув фразу, яку отець Павло переклав: «Все вірно!». Також у цьому храмі зберігається перший у світі маятниковий годинник.

«Замок Ангелів» боронила швейцарська гвардія

Свою цікаву історію має «Замок Ангелів», збудований неподалік собору святого Петра. Коли ворог нападав і «брав» цю базиліку, Папа сідав на колісницю і мчав у фортецю, названу «Замком Ангелів». Вона вважалася неприступною. Хоча відомо, що захопити її вдалося Наполеону. Тоді майже усе військо, що охороняло Папу, здалося. До останнього стояли, не зрадивши, лише 300 швейцарців. Відтоді у Ватикані пішла традиція - для охорони пап наймати виключно швейцарську гвардію.

А які у Вічному місті площі та фонтани! Туристи люблять тут гуляти, робити селфі. Влада Рима подбала, аби гості не померли від спраги — в усіх історичних куточках розміщені фонтанчики з питною водою. Біля Колізею є навіть безкоштовна газована вода. А ще Рим — місто безпечне. Тут всюди «патрулюють» карабінери з автоматами, а подекуди і з бронетехнікою.

Ціни на продукти в місті цілком прийнятні, а на фрукти — взагалі смішні. За один євро можна придбати гору ароматної смакоти. Стільки ж заважить і невеликий ананас, смак якого абсолютно відмінний від «українських». У піцеріях можна непогано поїсти за 5-6 євро. Ще стільки ж доведеться заплатити за пляшку доброго сухого вина. До честі наших хороших піцерій, їхня піца зовсім не гірша від справді італійської!

Скільки коштує міський транспорт, дізнатися не довелося. Отець Павло — спец саме по пішохідних екскурсіях. У перший день ми намотали… 22 кілометри, у всі інші не набагато менше. Коли він проводжав нас на літак, все бідкався: «Я ще стільки всього не встиг вам показати!». І взяв обіцянку, що зустрінемося у Римі знову.

Фото автора

Рим - Луцьк