Лицарі-іоаніти викупили Лагув за кілька сотень срібняків

Маленьке польське містечко у Любуському воєводстві стало Меккою для туристів.

За кілька століть замок іоанітів пережив кілька перебудов.

Якщо вам випаде нагода побувати у Зеленій Гурі, знайдіть час, щоб відвідати містечко Лагув. Місцевість, що розляглася за 46 кілометрів від столиці Любуського воєводства, відома не лише живописним озером і стародавнім замком іоанітів. У Лагуві, де проживає лише 5 тисяч осіб, щороку в амфітеатрі на березі озера проводять кінофестиваль “Любуське кіноліто”! Пофестивалити з’їжджаються знаменитості з усієї Польщі. Кінофест припадає щороку на останню декаду червня. Селебріті тут не “вишивають” червоною доріжкою у вечірніх сукнях і чорних смокінгах, а п’ють запашну каву у маленьких ресторанчиках і кафешках та спілкуються з місцевим населенням.

Містечко Лагув – унікальне. Воно ніби побудоване на острівку, який став кордоном для двох лагувських озер. Більша частина земної поверхні оповита лісами. Сюди приїжджають шанувальники зеленого туризму. Навколо озер – велосипедні доріжки, промчати з вітерцем якими приїжджають цілими родинами. А ще тут рай для рибалок і мисливців. Вода в озерах кришталево чиста, у ній водиться форель.

У Лагуві нас зустрів екскурсовод, що нагадував одного з лицарів-іоанітів у довжелезному чорному халаті, підперезаний грубим шнурком, на якому висіла сокира. Видно було, що чоловік пишається своїм містечком, розповідав натхненно безліч легенд.

У ХІ столітті, коли з’явилися перші згадки про Лагув, ця місцевість мала статус села. Містом Лагув став лише у ХV столітті, коли представники ордену іоанітів збудували тут замок.

Складна доля випала містечкові. Його прибирала до рук то одна, то інша держава. Спочатку Лагув вважався польським містом, яке входило до Любуського воєводства, потім лапу на нього наклала Австрія. У ХІХ столітті загарбала Російська імперія. І лише після підписання Варшавського договору землі Лагува знову увійшли до складу Польщі.

Цікава історія побудови замку іоанітів. У 1347 році маркграф Людвіг, у якого було чимало боргів, заклав поселення Лагув лицарям ордену Святого Іоана. Лицарі заплатили 100 срібних монет особисто маркграфу і 300 срібних монет його кредитору Людвігу фон Бахерну. Договір оренди було підписано на три роки. Коли минув договірний час, лицарі-іоаніти отримали на Лагув акт власності з правом побудови на цих землях цегляної фортеці.

За кілька століть замок іоані­тів пережив кілька перебудов. У наші дні перетворився на комфортабельний готель на 126 спальних місць.

На першому поверсі є великий зал-подвір’я, у якому зазвичай проводять весілля. Це внутрішній ренесансний двір замку, який використовують, як бальну залу. Стіни і аркадні галереї двору сховані за зеленими рослинами, а скляний дах двору дає ще більше світла і створює ефект відкритого неба над головою. Коли ми проходили залом, офіціанти саме застеляли столи білими обрусами і готували фуршетні столи. За словами офіціантки, щоб відгуляти весілля у замку іоанітів, треба записуватися у чергу на рік наперед. І це попри те, що ціни тут – космос. За одне місце нареченим або батькам молодят треба заплатити 250 злотих (1750 грн.). У цю суму не входить алкоголь. До цього ще треба додати музику. Музиканти, які грають у польських замках на весіллі, як на мене, деруть три шкури. Хлопці, які розставляли апаратуру у замку іоанітів, сказали, що їхня робота коштує… 2 тисячі євро.

Редакція газети “Високий Замок” дякує Львівській облдержадміністрації за організацію цікавої подорожі.

Фото автора

Польща