На Корейському півострові усе гарячіше

У відповідь на запуск КНДР міжконтинентальної ракети США розмістили у Південній Кореї стратегічні бомбардувальники.

Запуск міжконтинентальної ракети лідер КНДР Кім Чен Ин назвав “подарунком для американських покидьків на їхній День незалежності”.
Запуск міжконтинентальної ракети лідер КНДР Кім Чен Ин назвав “подарунком для американських покидьків на їхній День незалежності”.

  Державні медіа комуністичної КНДР назвали  прибуття до Південної Кореї двох американських літаків В-1В “легковажною провокацією”. США, вважає Пхеньян, “бавляться з вогнем, сидячи на діжці з порохом”… Утім, хіба чергові випробування балістичної ракети, проведені КНДР, не є такою “забавою”? У Вашингтоні кажуть, воєнного варіанта вирішення проблеми не виключають. Водночас США сподіваються, що з ракетно-ядерною програмою Пхеньяна вдасться впоратися дипломатичним шляхом. Столиця Південної Кореї Сеул — зовсім поруч з кордоном з КНДР. Завдати Сеулові значних руйнувань артилерія комуністів може і без ядерної зброї…

Два стратегічні бомбардувальники B-1B Lancer прибули до Південної Кореї через кілька днів після того, як Північна Корея провела успішні випробування міжконтинентальної балістичної ракети. (Як написала північнокорейська газета “Родон Сінмун”, це випробування стало відповіддю на “атомну загрозу” з боку Вашингтона). Бомбардувальники пролетіли над Японським морем і наблизилися до кордону між двома корейськими державами, після чого до В-1В приєдналися південнокорейські винищувачі F-16. Під час спільних маневрів відбулася імітація повітряної атаки на найважливіші військові об’єкти КНДР.

Отже, воєнне рішення північнокорейської проблеми справді на порядку денному? Принаймні, загрозу з боку Пхеньяна у Вашингтоні схильні вважати серйозною. Ракета, запущена комуністичним режимом Кім Чен Ина 4 липня (якраз на День незалежності США), пролетіла 933 км, впавши в океан у виключній економічній зоні Японії. Тож така ракета, очевидно, може уразити американську військову базу на Японських островах. А як вважають військові Південної Кореї, запущена КНДР ракета свідчить про те, що Пхеньян ось-ось зможе зробити іншу, ще потужнішу. Яка зможе доставити ядерний заряд не лише на американські Гавайські острови, а й на тихоокеанське узбережжя Сполучених Штатів.

Північнокорейський лідер Кім Чен Ин назвав останній запуск балістичної ракети “подарунком для американських покидьків на їхній День незалежності”. І додав: “Треба їм час від часу надсилати презенти, аби не сумували…”. Звідки у Кіма така зухвалість? По-перше, він не вірить у те, що США наважаться завдати удару по його ракетних шахтах і ядерних об’єктах. Адже, як кажуть навіть американські експерти, не можна дати сто відсотків гарантії, що такий удар не залишить “живою” бодай одну ядерну боєголовку. А доставити її до Сеула можна й пострілом із гаубиці…  По-друге, Кім Чен Ин сподівається на допомогу Китаю, який багато років по суті утримує потворний режим  КНДР. Пекін вважає, що в разі падіння на Півночі комуністів вона невдовзі об’єднається з Півднем в одну Корейську державу. А появи у себе під боком іще одного, поряд із Японією, виразно проамериканського гравця Китай не хоче.

Утім, у США з Китаєм — своє “весілля”. Не виключено, що Кім Чен Ин помиляється. Ризикувати заради КНДР вигідною для себе торгівлею з Америкою Китай не захоче. Особливо на тлі перспективи опинитися зовсім поруч від ядерного конфлікту… Пекін уже обмірковує, припускають деякі  оглядачі, варіант власного воєнного втручання в ситуацію. Наприклад, окупації КНДР китайською армією і заміни тамтешнього режиму на менш агресивний… Але так само дружній Пекіну.