«Путін вже на шляху до суду в Гаазі. Допоможемо йому дійти туди швидше…»

Що означають для України перші рішення Міжнародного суду ООН.

Двояке враження залишилося в українців від рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі, який розглядав позов України до Росії. Київ подав його у середині січня цього року, вимагаючи від Росії припинити фінансування тероризму на Донбасі і расову дискримінацію українців і кримських татар у Криму. 20 квітня прозвучав проміжний вердикт. Незважаючи на представлені Україною аргументи, міжнародна Феміда взяла до уваги лише частину їх.

У другому питанні Суд ООН став на бік України. Він визнав, що по відношенню до національних менших в окупованому Криму тамтешня російська влада чинить дискримінації, грубо порушуючи міжнародну Конвенцію з цієї проблеми. Російську Федерацію зобов’язали зняти заборону на функціонування Меджлісу кримськотатарського народу, відновити навчання українців і кримських татар їхньою рідною мовою, гарантувати інші права та свободи національних меншин на півострові

Водночас Міжнародний суд ООН відмовив Україні у вжитті тимчасових заходів проти РФ за Конвенцією щодо заборони фінансування тероризму. На думку Суду, позивач не надав переконливих фактів того, що Росія переказує кошти на закупівлю зброї для так званих “ДНР”, “ЛНР”, яку застосовують проти цивільного населення, і що зроблено це умисно. Дивно було чути це пояснення на голландській землі, де живуть родичі жертв малайзійського “Боїнга”, який у липні 2014 року збили російською ракетою “Бук”…

Секретар РНБОУ Олександр Турчинов висловив незадоволення цим рішенням Міжнародного суду ООН. А от президент Петро Порошенко вважає його “багатообіцяючим”, таким, що відкриває перспективи для покарання керівництва Росії за його розбої. Такої ж думки і у вітчизняному МЗС, де кажуть, що всі головні події у судовому процесі над Росією ще попереду, що  юридична перемога у ньому буде за Україною.

У Кремлі ж, навпаки, тріумфують після рішення Міжнародного суду ООН.  Вважають, що він виправдав Росію в очах світової спільноти, зняв з неї звинувачення у пособництві тероризму, яке, мовляв, приписувала йому “київська хунта”.

Експерт з міжнародних питань Сергій Сидоренко щодо новини з Гааги висловився так: “Перемоги не вийшло, але зради — також. Десь на половині… Щодо Криму Суд ООН ухвалив навіть більше, ніж сподівалися…”.

Думка з приводу

Ірина ГЕРАЩЕНКО, перший віце-спікер Верховної Ради України

Відразу зазначу — зради немає, а Лана Зеркаль (заступник глави МЗС, яка представляла у Міжнародному суді ООН інтереси України) — молодець! Тепер ВСІ силові структури і всі причетні компетентні органи зобов’язані потроїти зусилля, аби допомогти нашим представникам у суді в ході процесу дотиснути РФ як країну, що фінансує тероризм.

Щодо самого рішення. Ми отримали перший судовий вердикт, яким визнано безчинства РФ у Криму. Ми отримали вимогу негайно дозволити діяльність Меджлісу. А також вимогу дозволити вільне використання української мови, а отже — українських ЗМІ і шкіл.

Щодо тероризму. Суд ООН закликав РФ виконувати Мінські угоди. І тепер у наступних засіданнях суду українська сторона надасть всю інформацію про щоденне порушення режиму тиші, про поставки зброї і техніки (і це не вдасться списати на “гумконвої”, як би Кремль не намагався). Ми розкажемо про кожного незаконно утримуваного заручника, про вбитих і закатованих, про всіх “моторол” і “гіві” з російськими паспортами, що тероризували і тероризують український Донбас.

Це рішення є проміжним. Важливим в ньому є наступне:

— вдалося переконати суд підтримати українську позицію, що події на Донбасі підпадають під Конвенцію про заборону фінансування тероризму. Це надважливо для всіх подальших слухань по цій справі! На жаль, цього свого часу не вдалося Грузії.

Щодо рішення Суду про недостатність доказів, то тут Суд визначив, що на цій стадії процедури Україна не надала Суду доказів, які б визначили остаточне рішення. Суд очікує від сторін роботи над повним виконанням Мінського пакета заходів.

Суд зазначив, яких додаткових доказів потребує, і які українська сторона надаватиме протягом слухань. У тому числі, і в першу чергу — щодо порушення Мінських угод (ви тільки уявіть, якби у нас не було  цих Угод, на що б ми зараз посилалися, на порушення яких пунктів?). Так що попереду велика непроста робота — довести Путіна до Гааги. Він уже на шляху до неї. Допоможемо йому дійти швидше!