Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Популістська революція» у Країні тюльпанів?

Лідер ультраправої партії Вілдерс погрожує «Нексітом». Але шансів очолити уряд Нідерландів практично не має      

Наступного тижня, 15 березня, у Нідерландах відбудуться вибори: жителі Країни тюльпанів визначать новий склад нижньої палати парламенту. За прогнозами соціологів, депутатами можуть стати представники аж... 14 партій! У Голландії немає виборчого порога, тож один депутатський мандат “коштує” лише 0,67% голосів виборців. Не дивно, що до парламенту хотіли балотуватися понад 80 угруповань. Урешті-решт, необхідну кількість підписів зібрали “лише” 28 політичних сил. Зокрема, партія пенсіонерів 50 Plus, партія захисників тварин, партія “Ісус живий” і партія “тих, які не голосують”...

Як і в сусідній Франції, у Нідерландах велику увагу медіа прикуто під час виборчої кампанії до лідера ультраправої партії. У ролі голландської Марін Ле пен виступає лідер Партії за свободу (PVV) Герт Вілдерс. Тривалий час ця політична сила була лідером передвиборних рейтингів, але напередодні голосування її наздогнала ліберальна Народна партія за свободу й демократію (VVD) нинішнього прем’єр-міністра Марка Рютте. За кожну з цих партій, стверджують соціологи, хочуть голосувати близько 16% виборців. Серед фаворитів також християнські демократи (CDA), центристи (D 66) і “Зелена лівиця”. За кожну з цих сил голосуватимуть по 11% виборців.

Ймовірний успіх партії Вілдерса європейські ЗМІ називають “черговим актом популістської революції у західних демократіях” (після перемоги Трампа у США і “Брексіту” в Об’єднаному Королівстві). Аби здобути популярність у виборців, Вілдерс дипломатичних слів не добирає. Головний “коник” голландського популіста - антиісламський і антиіммігрантський. Серед гасел лідера PVV, зокрема, внесення Корану до списку забороненої літератури, ліквідація збудованих у Нідерландах мечетей, закриття кордонів... Утім, навіть якщо Партія за свободу здобуде відносну більшість голосів, шанси Вілдерса очолити новий уряд - практично нульові. Цей уряд буде коаліційним, а усі партії, які матимуть у новому парламенті Нідерландів помітну кількість голосів, категорично виключають майбутню коаліційну співпрацю з Партією за свободу. Заперечив таку можливість і теперішній прем’єр Рютте, попри те, що свій перший уряд (2010-2012) він створив саме у коаліції з партією Вілдерса.

Найімовірніше, після виборів нову коаліцію намагатиметься сколотити також Рютте. Зробити це йому буде тим важче, чим більше голосів набере партія Вілдерса. У разі успіху ультраправих жоден із потенційних партнерів партії Рютте не матиме достатньо мандатів, аби створити коаліцію з VVD. І тоді партії нинішнього прем’єра доведеться домовлятися відразу з трьома-чотирма партіями різної політичної орієнтації... Можливі труднощі при формуванні нового уряду можуть вплинути і на долю Угоди про асоціацію України з ЄС, процес ратифікації якої Нідерландами ще не завершено.

Після того, як голландці на референдумі проголосували проти Угоди, ЄС ухвалив додатковий документ, який мав би заспокоїти жителів Краї­ни тюльпанів. Там, зокрема, йдеться про те, що Угода не є кроком до повноправного членства України в ЄС (в Угоді, щоправда, про таке членство жодного слова не було). Після цього нижня палата голландського парламенту Угоду про асоціацію ратифікувала. Тепер це мають зробити верхня палата, сенат. З одного боку, оскільки склад сенату 15 березня не переобирають, і з його членами прем'єр Рютте попередньо про ратифікацію домовився, сенат мав би нашу Угоду підтримати. З іншого боку, більшості у сенаті Рютте не має і не матиме. Тож усе залежатиме від персональних домовленостей з фракціями у сенаті, і навіть з окремими членами сенату. Може так статися, що в процесі формування нової урядової коаліції якась із партій, на голоси якої у верхній палаті розраховує Рютте, почуватиметься обділеною. Тоді, не виключено, члени сенату від цієї партії проголосують щодо Угоди про асоціацію України з ЄС не так, як раніше домовлялися з прем’єр-міністром...

Схожі новини