Володимир Великий — біля... Володимира малого

У столиці Росії, за кількасот метрів від Кремля, “стахановськими” темпами монтують пам’ятник... київському князеві (правив у 979-1015 роках), хрестителю Київської Русі (988 рік) Володимиру Святославовичу, якого за його заслуги нарекли Володимиром Великим. Відкриття монументальної споруди (висота без постаменту 17,5 м) заплановано на 4 листопада, коли у Росії відзначатимуть “День народної єдності”. Російська влада використовує цю подію як пропагандистський захід - для згуртування електорату довкола ідеї “собіранія ісконно русскіх зємєль”. На берегах Дніпра її коментують як намір “переплюнути” величний пам’ятник цьому державникові на Володимирській гірці у Києві (висота без п’єдесталу 4,4 м), розцінюють як спробу зазіхнути на історію України та її знакових постатей.

Як пишуть московські ЗМІ, ідею пам’ятника правителю Київської Русі кілька років тому запропонувало Російське військово-історичне товариство. Із 10 проектів зупинилися на роботі Салавата Щербакова, відомого, зокрема, тим, що створив пам’ятник імператору Олександру І. Бронзову статую заввишки 24 метри, вагою 330 тонн (з кошторисом понад 400 млн. рублів) планували змонтувати на Воробйових горах, де її бачили б у різних куточках Москви. Проте громадськість збунтувалася, вважаючи, що такий громіздкий об’єкт спричинить зсув заповідної гори. Під тиском москвичів проект переробили, зменшивши параметри. Знайшли інше місце. Ним (начебто в результаті віртуального голосування) стала Боровицька площа, яка прилягає до Боровицьких воріт Кремля. У народі поповзли чутки, що таку пропозицію розміщення “Володимира Великого” підкинув... “Володимир малий”, як образно, через невисокий зріст, називають російського президента Путіна. Прес-служба Кремля поквапилася спростувати таку “крамолу”. Однак москвичі залишаються при своїй думці і пояснюють це, зокрема, тим, що в ініціативну групу було включено близького друга ВВП — одіозного лідера байкерського руху “Нічні вовки” Олександра Залдостанова на кличку “Хірург”, який розвозить по світу ідею “русского міра”...

Організатори відмовилися вкривати пам’ятник Володимиру Великому полотном. Бояться, що при відкритті воно зачепиться за якусь деталь і спричинить нові кпини на адресу його (аж ніяк не легендарного) тезка...

Коментарі для «ВЗ»

Цим пам’ятником Путін хоче сказати: «Київ — наш!»

Олександр ПАЛІЙ, історик, політолог

«Таке “пошанування” з боку російської влади сприймаю як абсурдне. Насправді Москва ставить пам’ятник нинішньому своєму Володимиру...

Якби у Кремлі знали історію (чи хотіли б її знати), вони б розуміли, що Володимир Великий був не російським князем у сучасному його розумінні, а українським. На той час територія майбутньої Московії називалася Заліссям, а ніякою не Руссю...

Князь Володимир відомий тим, що двічі розгромив племена в’ятичів, що жили у середній течії Оки та Москви-ріки, і наклав на них данину “від рала”, тобто від плуга. Його воєвода Вовчий Хвіст у 984 році легко розбив предків московитів - радимичів на річці Піщаній, після чого кияни потішалися, що “піщанці від вовчого хвоста втікають”. Підкорив Києву частину Криму - Корсунь, де розташований сучасний Севастополь. На території сучасної Росії князь Володимир був певний час лише у Новгороді. Новгород — земля, яка була повністю спустошена московитами, знищена геноцидом Івана Лютого (Грозного), тож нічого новгородського там не залишилося...

Володимир, звичайно, наш князь. Його ім’я скрізь у літописах пишеться по-українськи — Володимир чи Володимер, але аж ніяк не Владімір. І навіть місто Владимир у Росії, засноване Мономахом, до XVII століття називалося як Володимер.

Князь народився в Україні, у Києві. Його батько Святослав мав чуба-оселедця, вуса, сережку у вусі, як козаки. Мати походила з Любеча Чернігівської області. Грошима князя була гривня, гербом - тризуб, нині - Державний герб України. Цікаво було б знати, чи буде присутній цей символ князівської влади на московському пам’ятнику?

Спорудження пам’ятника князю Володимиру у Москві виглядає як тупе підлабузництво російських клерків до сучасного їхнього правителя, а не як апеляція до минулого. Тим більше, з християнством, яке запровадив Володимир, поведінка нинішньої Росії немає нічого спільного. Християнські заповіді наказують: не вбий! не вкради! не побажай дому і поля свого ближнього! Всі ці настанови московити порушують раз за разом.

Християнізація Росії була слабенькою. У 1130-х роках на території Росії жили язичники, які ловили ченців-проповідників Києво-Печерської лаври. Відомого святого Кукшу Печерського замучили згадувані в’ятичі...

Володимир закладав підвалини держави, яку розбудовував його син Ярослав Мудрий. Він споруджував на південь від Києва міста-фортеці, тим самим захищаючи столицю від набігів степовиків. Дбав про школи, церкви, монастирі. Християнські принципи втілював на ділі, коли підводами розвозив по Києву своє майно для хворих. У його вчинках бачимо прояви соціальної політики. Це була розумна, наполеглива, можна сказати, підприємлива людина з швидкою реакцією. У ній поєднувався талант воєначальника і державника. Завдяки цьому втримався на троні більше тридцяти років.

Попри все, мав свої слабинки. З літописів відомо, що у нього було 800 наложниць і 12 дружин. Коли охрестився, залишив собі одну дружину, а гарем розпустив, дівчата одружилися...

Для чого Путіну возвеличувати людину, яка стояла біля витоків української державності? Російський президент хоче сказати: “Київ — наш!”. Пам’ятник планували, коли Путін товкмачив імперську тезу про “єдіний народ”. Росіяни у соціальних мережах уже називають цей пам’ятник “іспуганним укром” - через дивне його “страдницьке” обличчя, яке не відповідає психотипу князя Володимира.

Пам’ятник Володимиру Великому поставили неподалік Боровицьких воріт Кремля, бо Путін тією дорогою їздить на роботу. Свита хотіла зробити йому приємне...»

У Москві не шукають духовних цінностей Київської Русі

Мирослав МАРИНОВИЧ, філософ

«Якби пам’ятник київському князю Володимиру ставили у Москві для того, щоб підкреслити причетність Росії до великої цивілізації — Київської Русі, щоб запозичити з тієї цивілізації якісь духовні цінності - то нехай! Але пам’ятник споруджують не для того, щоб шукати ці цінності. Навпаки... Пригадую, як Путін на одній з виставок робіт відомого художника Іллі Глазунова, побачивши в експозиції зображення святих Бориса і Гліба, сказав: «Нет, этот пример не для нас!». А йшлося ж про перших святих Київської Русі! Путін не сприймав цінностей, які виросли у Києві... Російський президент хоче ставити пам’ятник князю Володимиру для утвердження ідеї “русского міра”. За цим проектом стоїть імперіальний принцип, але не духовний. Це звичайна імперська політика російських правителів щодо України...»

А тим часом...

У російському Орлі відкрито пам’ятник царю Івану Грозному, відомому своїм деспотичним характером, масовими репресіями (за деякими даними, ще й нетрадиційною сексуальною орієнтацією). Більшість жителів міста, опозиційні партії, журналісти були категорично проти. Однак влада вирішила по-своєму. За словами міністра культури РФ Володимира Мединського, “встановлення монумента Івану Грозному - це не тільки данина пам’яті царю і воїну, а й визнання спадкоємності всіх етапів російської історії”.

Фото ТАСС