Віддали Савченко – взяли у заручники Сущенка

В Україну надійшла чергова прикра новина з Москви: співробітники Федеральної служби безпеки Росії затримали, а тамтешній суд заарештував на два місяці і відправив у сумнозвісне СІЗО “Лефортово” власного кореспондента національної агенції УКРІНФОРМ у Франції Романа Сущенка. Журналіста звинуватили у... шпигунській діяльності.

Наш співвітчизник поповнив список бранців, яких Кремль використовує у своїх брудних політичних ігрищах.

Зі слів близьких Сущенка, Роман, який перебував у відпустці, прилетів до столиці Росії не у службових, редакційних справах, а у приватних. Планував зустрітися з тамтешньою ріднею. Невдовзі по прильоті його і затримали нишпорки ФСБ. Порушуючи міжнародні норми, російська сторона не повідомила про затримання іноземця ні зовнішньополітичне відомство його держави, ні дружину Анжелу. Не надіслала відповідну інформацію і за місцем праці журналіста. Два дні родина і колеги про нього нічого не знали. А згодом у російських ЗМІ здійнялася пропагандистська істерія про спійманого українського шпигуна. Сущенка зображають як кадрового працівника Головного управління розвідки Мін­оборони України, завдання якого начебто виконував у Москві. ФСБ стверджує, що українець “цілеспрямовано збирав відомості про діяльність Збройних сил і військ Національної гвардії РФ, які становлять державну таємницю і просочування яких за кордон могло завдати шкоди обороноздатності держави”.

Шпигуноманія стала однією з нав’язливих хвороб російського керівництва. На початку серпня цього року шпигуном-диверсантом, який начебто планував теракти у Криму, російська ФСБ зробила жителя запорізького Енергодара Євгена Панова (його викрали російські спецслужби і запроторили у СІЗО на окупованому півострові). Ще раніше своїми заручниками російські силовики зробили українців Супруна, Солощенка, Козловського та багатьох інших. У 2014 році з України в Росію примусово вивезли і судили там захопленого у полон бійця добровольчого батальйону “Айдар”, колишню вертолітницю Надію Савченко. Доля цієї полонянки довгий час була козирем Путіна у його діалозі із Заходом. Точніше, у його шантажі.

Схоже, і зараз поповнюючи свої застінки новими заручниками з України, Москва намагається тиснути не тільки на Київ, а й на західний світ, хоче вибити для себе політичні та економічні преференції. Прагне змусити його зняти із себе тягар болючих санкцій. При цьому Кремль хоче і далі тримати Україну на гачку. Якщо не одну підлянку зробить нам, то іншу. Сподівається, що не витерпимо цього пресингу і підемо на поступки...

Як зазначила перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, “всі ці “шпигуни” винні лише в одному — у них український паспорт і вони — українці”. За словами віце-спікера, російська влада діє у стилі сомалійських піратів...

На захист Романа Сущенка виступило керівництво України, міжнародні журналістські, правозахисні організації. Вимагаючи негайного звільнення журналіста, його безперешкодного повернення неушкодженим на Батьківщину, спікер парламенту Андрій Парубій виступив з ініціативою у відповідь на дії Кремля денонсувати міжурядову угоду про безвізовий режим між Росією та Україною.

Політичні експерти солідарні у думці, що “справа українця Сущенка” - чергова спроба скомпрометувати “українську хунту”. А ще цей маневр Путін застосував для відвернення уваги світової спільноти від масштабного злочину, що його вчинила Росія, пославши в Україну зенітно-ракетний комплекс “Бук, який у липні 2014-го збив малайзійський літак із 298 людьми на борту.

Коментар для «ВЗ»

Роман ЦИМБАЛЮК, власний кореспондент агенції УНІАН у Москві

- На момент нашої розмови (“ВЗ” спілкувався з Романом Цимбалюком 3 жовтня о 16 годині. — І. Ф) до Романа Сущенка не допустили жодної особи, хоча з часу його затримання минуло три дні. Генеральний консул України та адвокат Сущенка Марк Фейгін по черзі разом з нами чергують біля СІЗО “Лефортово”, однак не можуть потрапити усередину. На запитання, з чим це пов’язано, Фейгін каже, що на нашого журналіста, очевидно, здійснюють психологічний тиск, аби “вибити” “зізнавальні свідчення”. Хочуть, щоб признався про свою “шпигунську діяльність”. Романа ніхто з наших не бачив, тож не відомо, в якому фізичному, моральному стані він перебуває.

- Відомо, з якою метою власкор УКРІНФОРМУ літав до Москви?

- За словами Марка Фейгіна, це був приватний візит. Якщо не помиляюся, Роман приїжджав до двоюрідного брата. Після прильоту заглянув до родичів, вийшов з під’їзду — і не повернувся...

- Можливо, російська преса солідаризується зі своїм українським колегою?

- Ні! Ці події тут висвітлюють виключно у контексті прес-релізів російських відомств на кшталт ФСБ та представників органів російської влади, прес-секретаря російського президента Пєскова, який назвав це “звичайною роботою спецслужб”.

- Ви довгий час працюєте у Росії. Тавро “шпигуна” вам не пробували причепити?

- Ніколи не стикався з такими спробами, бо мене тут вважають “потомком великих укров”...

- Після інциденту з Сущенком не хотіли би повернутися додому?

- Звичайно, такі неприємні ситуації підсвідомо моделюєш на себе і ставиш собі запитання: чи ти не станеш завтра в уяві тутешніх силовиків якимось “полковником” чи “генералом”? У понеділок ми у скайп-режимі проводили виробничу нараду з керівниками УНІАН. Вони сказали: якщо вважаєш, що час їхати з Москви, то ми готові тебе евакуювати у будь-яку хвилину. Зійшлися на тому, що не можна при першій же небезпеці залишати позиції. Бо якби так діяли українські захисники, які обороняють нашу державу на сході, то російський прапор вже був би над Львовом. Вважаю, кожен має виконувати свою роботу.