У тихій Австрії правий радикал водиться...  

Коли 2000 року австрійська праворадикальна Партія свободи увійшла за підсумками виборів до урядової коаліції, у Євросоюзі був страшенний скандал. Лідером Партії свободи Йоргом Гайдером у Європі ледь не дітей лякали, і Брюссель навіть застосував до Відня дипломатичні санкції... Але все тече, усе змінюється. І ось 2016-го кандидат від Партії свободи Норберт Гофер переміг в Австрії у першому турі президентських виборів. Іще й з величезною перевагою, набравши понад 36% голосів виборців. Причина успіху правого радикала очевидна. Партія свободи завжди виступала проти “засилля” іммігрантів. Зараз австрійці так налякані біженцями-мусульманами, що ведуться саме на такі гасла…

До другого туру, який відбудеться 22 травня, разом із Гофером вийшов колишній лідер Партії зелених Олександр Ван дер Беллен (20,4%). Третій результат у першому турі показала незалежна кандидатка, екс-голова Верховного суду Австрії Ірмґард Ґрісс (18,5%). Ван дер Беллен є в багатьох питаннях опонентом кандидата від Партії свободи. Зокрема, щодо міграції. Гофер під час виборчої кампанії пропонував, аби Австрія в односторонньому порядку закрила усі свої кордони і не пускала біженців зі Сирії. Натомість екс-лідер Партії “зелених” вважає, що проблема мігрантів має вирішуватися не окремими європейськими державами, а Євросоюзом у цілому. Ймовірно, прихильники Грісс у другому турі підтримають Ван дер Беллена, тому перемога популіста Гофера на президентських виборах - іще не факт. Утім, багато залежатиме від активності виборців із того чи іншого табору. Не виключено, що окрилені успіхом у першому турі, 22 травня прихильники кандидата від Партії свободи дружно підуть на дільниці... Тож шанси Гофера на перемогу є високими.

Провал кандидатів від Народної і Соціал-демократичної партій, які входять в урядову коаліцію, підтвердив: австрійці не задоволені політикою влади, насамперед у питанні міграції. Власне уряд сам вирив собі яму. З одного боку, влада пропускала через територію Австрії біженців із Близького Сходу, що намагалися потрапити до Німеччини, а з іншого - активно критикувала міграційну політику ЄС, зокрема рішення канцлера ФРН Анґели Меркель про прийом біженців.

“Якщо один чи два мільйони людей хочуть дістатися територією Австрії до Німеччини, то ФРН може, перекривши кордон, спровокувати у нас навалу біженців, - розмірковував канцлер Австрії Вернер Файман. - Тоді ми би стали буферною зоною”. Виборці це послухали і проголосували за... кандидата від правих радикалів. Адже, мовляв, сам глава уряду фактично підтвердив, що відкриті австрійські кордони становлять для нашої країни певну небезпеку. Значить, Гофер, який закликав їх закрити, мав рацію...

Успіх ультраправого кандидата в Австрії відображає загальноєвропейську тенденцію. У Франції росте популярність Національного фронту та її лідера Марін Ле Пен, у ФРН на недавніх виборах у трьох землях чимало виборців віддали свої голоси “Альтернативі для Німеччини”... Ці та схожі політичні партії в інших країнах ЄС об’єднують не лише антиіммігрантські, а й євроскептичні погляди. Праві радикали не лише проти подальшої інтеграції Євросоюзу, а й часто взагалі проти його існування. Мовляв, розбіжимося по національних “квартирах”, і всім буде добре... Така позиція - в інтересах Путіна, який поставив собі за мету максимально послабити Європейський Союз (а в ідеалі - розвалити його). За “дивним” збігом обставин, європейські праворадикальні партії об’єднує ще одне - виразно проросійська позиція (за яку Москва щедро платить). Такий собі “кремлівський інтернаціонал”…

Австрійська Партія свободи - не виняток. Її лідер Норберт Гофер заявляв свого часу, що світ має визнати приналежність українського Криму Росії. А під час виборчої кампанії Гофер виступав за негайне зняття з РФ санкцій, накладених Євросоюзом... Чи зможе Гофер, якщо стане президентом, сильно нашкодити українській євроінтеграції? Такі побоювання є перебільшенням. Угоду про асоціацію України і ЄС Австрія ратифікувала, і президент не має повноважень, аби цю ратифікацію скасувати. (Президент Австрії виконує переважно представницькі функції. Утім, саме він висуває на затверд­ження парламенту кандидатуру канцлера). Інша справа, що розвиток австрійсько-українських відносин навряд чи стане для Гофера-президента пріоритетом...