Середня зарплата – 2,5 тисячі доларів. Але, як і у нас, "кусаються" житло і «комуналка»

Ніколи не мріяла переїхати жити до іншої країни. Не думала, що житиму в Ізраїлі. Покинула затишні львівські кав’ярні, дорогі серцю вулиці з гомінливими туристами, роботу, родину. Здавалося, знала, на що йду. Хоча насправді не здогадувалася, що мене чекає там. Свята земля зустріла мене зі всією гостинністю, під шарами якої я шукала якийсь підступ…

«Там сонячно цілий рік, екзотичні фрукти і море під боком, - казали мені друзі перед від’їздом. — Що ще треба для життя?»

Я вже відвідувала цю країну як туристка, але якщо жити тут постійно, то дивишся на все по-іншому. Хочеться швидше адаптуватися і звикнути до всього нового. Після приїзду пішла у супермаркет за продуктами. Саме тоді вперше прогулялася містом Карміель, що на півночі Ізраїлю. Містечко налічує близько 50-ти тисяч жителів, оперезане мальовничими горами. Тут багато нових репатріантів (люди, котрі емігрували до Ізраїлю та отримали статус нового репатріанта від Міністерства внутрішніх справ відповідно до Закону від 1950 року про повернення на історичну батьківщину. — Авт.), переважно російськомовних. Скрізь на вулицях міста доглянуті пальми, різноманітні цитрусові та оливкові дерева, безліч квітучих екзотичних рослин та кущів. Дивно було бачити й різноманітні види хвойних порід. Північ Ізраїлю нагадала мені українські Карпати…

Коли потрапила до магазину, у мене з’явився синдром «хочу все і відразу». Розмаїття фруктів зашкалює: банани, манго, кавуни, дині, яблука, патая… і ще десятки назв. Взимку сезон на грейпфрути, хурму, лимони, лайми, мандарини, апельсини. Потім на прилавках магазинів та ринків починає з’являтися і полуниця. Сезонні фрукти набагато дешевші.

Довгий час ловила себе на думці, що переводжу ціни з шекелів на гривні. Рівень середньостатистичного доходу ізраїльської родини відрізняється від української. Тут середня зарплата становить близько 2,5 тис. доларів. Більша її частина витрачається на оплату комунальних послуг та оренду квартири. Ціни у різних містах можуть відрізнятися. Зараз, скажімо, огірки коштують 1-3 шекелі (6-19 грн.), помідори 4 шекелі (25 грн.) Ближче до центру країни — дорожче. Є тут своєрідна «фішка»: чим більше береш, тим коштує дешевше. Знижки дуже популярні в Ізраї­лі. Якщо одна шоколадка коштує 2,50 шек. (16 грн.) то п’ять — 10 шек. (64,70 грн.) Літр молока 4,60 шек. (29,70 грн.), найдешевший білий хліб у магазинах по 4, 90 шекеля (31 грн.). Серед приїжджих нових репатріантів популярні російські магазини. Тут можна знайти і «рошенівські» шоколадки (найдешевша 8 шек. (51, 70 грн.) Але найбільше сюди приходять купувати м’ясо. Оскільки свинина не кошерний продукт, то ізраїльтяни її не їдять (віруючим євреям заборонено їсти м’ясо парнокопитних, які не жують жуйку. — Авт.), але українцям чи росіянам важко відмовитися від шашличка чи наваристого борщику зі свинячими реберцями. Однак ціна цього «делікатесу» не всім по кишені. За один кілограм можна викласти більш ніж 50 шекелів (323 грн.) За весь час ми не купували свинини жодного разу. Вибір курочок та індичок повністю задовольняє потреби у споживанні м’ясного.

У магазинах цікаво спостерігати, як вибирають продукти місцеві жителі. Не новина, що тут люблять смачно поїсти. Коли гуляєш по місту в шабат (в іудаїзмі — сьомий день тижня, тобто субота, коли потрібно утримуватися від роботи. — Авт.), з усіх домівок чути запах чогось смачненького. У шабат з вечора п’ятниці і до вечора суботи майже нічого не працює - ні магазини, ні транспорт. Але це «квіточки» порівняно з тим, що доводиться працювати чи вчитися у неділю. Перелаштуватися повністю поки що не вдалося…

Щодо побуту, то головне, щоб у квартирі чи будинку був кондиціонер. Без нього життя в Ізраїлі зводиться до існування. Коли на вулиці температура у тіні зашкалює, плюс 30 і вище, то вдома, будьте певні, прохолодніше лише градусів на два. Взимку без кондиціонера теж не проживеш. В Ізраїлі немає центрального опалення, тож кондиціонер чи не єдине джерело обігріву будинку, квартири. Часто люди додатково купують різноманітні обігрівачі, електропростирадла. Найнижча температура, яку зафіксувала вдома, була 12 градусів. На півночі Ізраїлю набагато холодніше, ніж на півдні. Взимку випадає сніг на Хермоні (найвища гірська точка на території Ізраїлю, 2236 м. — Авт.) Якщо достатньо не обігрівати дім, весь одяг взимку постійно вологий. Через часті дощі і високу вологість по кутках з’являється пліснява. Той, хто каже, що тут цілий рік тепло, просто не знає, що таке зима в Ізраїлі.

Журналістові покинути середовище, в якому він крутився, непросто. Ніяк не могла розпочати навчання в ульпані (школа для вивчення івриту. — Авт.), не набиралася група. Чекати довелося три місяці. Тепер значну частину дня «гризу граніт» цієї мови. Початкові знан­ня у мене були, адже алфавіт вивчила ще у Львові, але мова дуже складна. Не допомагає володіння англійською. Хоча кажуть, що іврит легший за англійську.

Моя група в ульпані інтернаціональна - вихідці з України, Росії, Аргентини, Америки, Бразилії, Чилі, Білорусії і навіть Японії. З перших днів поринула і у вивчення історії країни, її традицій. Переглядаю новини на два «фронти». З одного боку конфлікти, теракти в Ізраїлі, з іншого — ситуація в Україні. Спочатку в групі, де навчаюся, між українцями і росіянами відчувався бар’єр у спілкуванні. Хоча на політичні теми тут мало хто дискутує. Всі намагаються вникнути в життя Ізраїлю, розібратися, як жити і звикнути до нових викликів. Щоб тут добре жити і отримувати гідну заробітну платню, потрібно “пахати”. На рік передбачено лише 18 вихідних разом зі святами (в Україні, для порівняння, 24 дні відпустки і 10 святкових днів. — Авт.)

*Ціни згідно з курсом у розрахунку 1 шекель = 6 грн. 47 коп.