Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Адьос, команданте!»

Помер лідер Венесуели Уго Чавес, який правив країною майже 15 років

Чутки про смерть Чавеса поширювалися протягом тижня, але офіційно це підтвердили лише 6 березня. У Венесуелі оголосили семиденну жалобу. Державна церемонія прощання і похорон призначені на п’ятницю, 8 березня. Віце-президент Венесуели Ніколас Мадуро заявив, що рак Чавеса — наслідок змови США. Медики проведуть розслідування і визначать, що стало причиною появи пухлини. Після цієї заяви Каракас вислав з країни двох військових аташе посольства США — «за участь у дестабілізації ситуації в країні». Вибори нового президента відбудуться протягом 30 днів. До обрання нового глави держави Мадуро, якого вибрав наступником сам Чавес, виконуватиме функції президента. «Адьос, команданте!» — написала аргентинська газета Pagina12.

«Гроза олігархів, герой бідних»

Уго Чавес народився 1954 року в багатодітній родині шкільних вчителів в містечку Сабанета. Батьки мріяли, аби син став священиком. Але Уго захопився бейсболом, а після школи вступив до Військової академії Венесуели. У 1980-их він стає учасником підпільного революційного руху. У 1992-му підполковник Чавес провів невдалу спробу державного перевороту. Революції не вийшло — верховне командування армії залишається на боці уряду. Чавес потрапив в тюрму на два роки. У1994-му він очолює рух «П’ятої республіки». Чотири роки по тому бере участь у президентських виборах. «Гроза олігархів, герой бідних» — під таким гаслом йшов Чавес до влади під час президентської кампанії у 1998-му. Він переміг. Своїм указом Чавес змінив назву Венесуели. Вона стала Боліваріанською респуб­лікою — на честь Симона Болівара, який звільнив ряд країн Південної Америки від іспанського колонізму. За ініціативи Чавеса після референдуму до конституції країни вносять зміни: президентський термін збільшують до шести років.

Під час дострокових виборів у 2000-му Чавес впевнено перемагає. Він встановлює конт­роль над нафтовою промисловістю країни і змінює склад керівництва найбільшої в цій галузі компанії. До її ради директорів увійшли товариші Чавеса по службі в армії. Невдоволені діями президента представники бізнесу за підтримки армії здійснюють спробу державного перевороту. Чавеса арештовують. Але через три дні повертають свободу — президента підтримали венесуельці.

Протягом наступних років здійснена Чавесом націоналізація найбільших галузей промисловості дозволяє збільшити фінансування соціальних програм. Венесуельці отримують доступ до освіти, охорони здоров’я тощо. Під час правління Чавеса рівень бідності у країні знижується. Водночас збільшується злочинність у мегаполісах. У першу чергу в Каракасі, який стає найбільш криміногенним містом планети.

Міжнародна політика, яку проводив Чавес, була позначена антиамериканською риторикою. Чавес називає Джорджа Буша-молодшого «дияволом», а союз Венесуела-Куба-Болівія — «віссю добра», на противагу американському терміну «вісь зла». Серед друзів Чавеса лідери Росії, Білорусі, Ірану, Болівії, Куби, Лівії... Чавес обстоював ідею самодостатності Південної Америки. Пропонував створити «Південний банк», вільний від МВФ і Світового банку, запровадити спільну валюту Південної Америки. За межами Венесуели Чавеса називали «базікою». У 2007-му король Іспанії не витримав і в присутності інших лідерів держав попросив Чавеса «стулити пельку». Чавеса звинувачували у популізмі та авторитаризмі. Утім, його режим був відносно демократичним.

У 2011-му лікарі виявили у нього рак. Чавес лікувався на Кубі. У 2012-му рак не завадив його планам балотуватися вчетверте на посаду президента. Конституція теж, — бо у 2009-му він домігся через референдум внесення до неї змін. Зокрема, скасування обмеження на участь у президентських виборах. 7 жовтня 2012-го Чавеса оголосили переможцем президентських виборів. Два місяці по тому рак нагадав про себе...

Плутарх, СРСР і Чавес

«Історія Чавеса — класична ілюстрація, яку описував ще грецький історик Плутарх, — демократія переходить у тиранію, якщо натовп знайде вожака, який заграє із ним. Кар’єра Чавеса почалася після краху СРСР. Прихід його до влади був прелюдією до перемог лівих у ряді країн Латинської Америки. Завдяки Чавесу найбагатший експортер нафти Південної Америки живе зараз, як в СРСР — із порожніми полицями. Чавес — особа, яка встановила справедливі ціни, через що продукти із полиць зникли. Чавес у всьому звинуватив спекулянтів і націоналізував частину харчової промисловості. У націоналізованому порту Кабельо згнило 120 тис. тонн їжі. Остання незалежна телекомпанія показала репортаж, як 23 тисячі фунтів державних курей згнили. Після цього її власник втік з країни. У 2003-му Венесуела забезпечувала себе м’ясом. Зараз вона його на половину імпортує. Аби відволікти народ, Чавес розповідав, як бореться проти клятих американців, і фінансував наркотерористів у сусідній Колумбії. Попри порожні полиці, черги, відсутність молока і туалетного паперу, Чавес з тріумфом переміг вчетверте на виборах. У XXI ст., після совкового дефіциту, уся ця історична мильна опера про справедливі ціни, спекулянтів і вітчизну в небезпеці досі працює. Біда в тому, що це вічне. Плутарх, якщо би побачив Чавеса, то сказав би: «Знайоме обличчя. Нічого не змінилося за понад дві тисячі років», — написала російська публіцистка Юлія Латиніна.