«Світло горить, а в кімнаті нікого!»

Німеччина

Берлін, ранок, в одній із шкіл міста перевірка. Інспектори заходять у класи, вимірюють температуру повітря, дивляться, чи знизили на ніч температуру розігріву батарей, чи не забули бува вимкнути світла, чи не залишили вікно відчиненим. Усі покази «протоколюють». «Служба» перевіряє, чи економно навчальний заклад витрачає енергетичні та водні ресурси. Її приписи дирекція школи зобов’язана виконувати. Незважаючи на те, що інспекторам... по 10-12 років.

У Німеччині діє програма, що заохочує знижувати свої рахунки за комунальні послуги. Як і в Україні, тягар цих витрат лягає на владу. Школи ж, не відчуваючи відповідальності, часто «випускають» багато ресурсів y повітря. Щоб стимулювати навчальні заклади до економії, влада їм дозволила 50 відсотків заощаджених на комунальних послугах коштів витрачати на власний розсуд. Інша половина повертається в бюджет. Про те, як діє ця програма, кореспондентові «ВЗ» розповіла Альмут Таран, співробітник Незалежного інституту з екологічних питань (Берлін).

Ми зустрілися з пані Альмут у Берліні, в офісі інституту. Як виявилося, науковець бувала в Україні і непогано поінформавана про стан шкільництва у нашій державі. Вона погоджується, розвиток освіти у нас стримує надмірна централізація галузі. Пані Альмут показує мені великі валізи, наповнені приладами для навчання. Тут і термометри, і вимірювачі інтенсивності освітлення, і багато інших премудрих штучок, все, лиш би дітям було цікаво.

Запитую свою співрозмовницю, чи ефективна програма?

— Для значного підвищення результативності потрібні значні капіталовкладення, — відповідає вона. — Не всім комунальним школам це під силу. Ми ж пропонуємо шлях, який не потребує встановлення нової системи опалення чи інших вкладів. Лише завдяки невеликим ремонтам можна заощадити до 6 відсотків коштів плюс ще 4 відсотки можна зберегти завдяки розумній економії. В середньому протягом року школи Берліна, які беруть участь у проекті, економлять 500-600 тисяч євро. Проект діє у 220 із 900 шкіл міста. До речі, ця робота здійснюється і в інших країнах Європи. Існує проект Євронет, який об’єднав 58 шкіл із 9 країн. Підбили підсумки перших трьох років існування проекту. За цей час школи зекономили більш ніж 85 тисяч євро. Лише протягом 2011-го кожній із успішних шкіл-учасниць проекту вдалося заощадити 2000 євро. Проте не всі заклади досягли результатів, 30 відсотків шкіл так і не отримали вигоди від правильного використання ресурсів.

Успіх залежить від багатьох факторів. Зок-рема, від ста-ну будівлі школи, — пояснює Альмут Таран. — Але не менш важливий людський фактор: чи готова адміністрація закладу і вчителі співпрацювати з нами. Часто зіштовхуємося із неготовністю вчителів допомогти. Їх можна зрозуміти: і без того багато проблем та обов’язків, а тут ще й додаткова робота.

— Як впроваджуєте екологічну культуру у школах?

— Навчати доводиться всіх: і керівництво, і вчителів, і учнів, і навіть двірників. Починаємо зазвичай із так званого енергетичного туру школою для персоналу. Вивчаємо технічні характеристики будинку: як подається тепло, як працює котельня, радіатори. Трапляється так, що й директори самі до кінця не знають потенціалів закладу, яким керують. Потім такий же тур організовуємо для дітей. Учням цікаво подивитися на технічну начинку своєї школи. Вони вивчають також зовнішні характеристики споруди: чи утеплений фасад, скільки дверей має школа. Фіксують, скільки з них незачинені, доки тривають заняття, скільки вікон відкриті. Часто порушення виявляють не у класах, а в учительських. Світло горить, а в кімнаті — нікого. Нормальна температура 20 градусів за Цельсієм, це — третя позначка термостата. Щоб урізноманітнити навчання, ми пропонуємо дітям попрацювати творчо, підготувати плакати, презентації. Після технічної екскурсії і навчання діти стають експертами-членами «енергетичної команди», контро-люють, скільки енергії, води та інших ресурсів їхня школа витрачає надаремно. Насправді економити не складно. Не перегрівати кімнату, знижувати температуру на ніч, вихідні чи час канікул, відчиняти вікна для провітрювання повністю і на короткий проміжок часу, а не потрохи увесь день. Навіть елементарні наклейки на вимикачах допомагають заощадити кошти. Адже коли є кілька вимикачів поряд, люди, доки знайдуть потрібний, ввімкнуть всі, а потім ще вимкнути забудуть. Головне, не забувати, що навіть дрібничка може бути важливою.