Передплата 2024 ВЗ

Жоден з апокаліптичних прогнозів не реалізувався, або 12 питань про реінтеграцію Донбасу

Ми повинні звільнити Донбас і Крим, посилюючи українську армію і дипломатичний фронт, – в синергії.

Коли депутати у своїх зручних кріслах закликають до наступу на Донбас, бо це найлегший шлях знайти любов у серцях українців, я послідовно обстоюю позицію, що неідеальні Мінські домовленості, прийняті у критичний момент, допомогли нам вистояти як країні.

Ми повинні звільнити Донбас і Крим, посилюючи українську армію і дипломатичний фронт, — в синергії.

Усвідомлюю, наскільки важливо громадянам, які не завжди розуміють нюанси Мінських угод, почути логіку не тільки ПРОТИ, а й аргументи ЗА ті законопроекти, що розглядалися минулого тижня. І вважаю підлістю щодо них дії тих колег, які після виступів своєї високодостойної та високоморальної фракції вдерлися на трибуну й поскручували мікрофони. Дуже «європейський» підхід.

Чекаю реакції європейських країн і США, які не приховують своїх щирих симпатій до цих груп і фракцій, на конкретні дії молодих політиків, які намагалися зірвати обговорення, ключові для безпеки України і ЄС!

ЄС і США послідовно підтримують мінський процес. На питання, на які хотілося дати відповідь з трибуни ВР під час обговорення законопроектів, спробую відповісти тут:

1. Мінські угоди писали в Москві. Навіщо ми їх імплементовуємо в українське законодавство?

До хвилини пам’ятаю першу зустріч у Мінську 25 серпня 2014 року... Коридорами президентського палацу тинявся, весь «у Бріоні», з сумкою «монблан», речник Путіна, перев’язаний опереточними георгіївськими стрічками. Ця картинка — пам’ятник путінському режиму, подвійним стандартам, де верхівка живе розкішним європейським життям, а простому люду нав’язують «русский мир», перев’язаний георгіївською стрічкою…

Напередодні першої мінської зустрічі Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Телефон Порошенка розривався, йому доповідали про трагічну ситуацію під Іловайськом, де росіяни впритул розстрілювали українських солдатів і добровольців — цвіт нашої нації. Тоді у Мінську була тільки високий представник ЄС Кетрін Ештон.

За 10 днів, 5 вересня, у Мінську відбулася зустріч у нормандському форматі. Меркель і Олланд хотіли врегулювання, але чітко давали зрозуміти, що воювати за Україну (як до того і за Грузію) світ не буде, тому домовляйтеся. Путін цідив крізь зуби, що «их там нет»...

Щодня гинули десятки українських військових. Тому, коли підписувалися Мінські угоди, мета була одна: зупинити вбивство українців і зберегти країну.

Путін готував план капітуляції України, за мовчанки ЄС, для якого головним було зупинення гарячої фази конфлікту. Він вимагав пріоритетності політичного блоку, малюючи війну на Донбасі як виключно внутріукраїнську проблему, «тіпа «республікі» вимагають самостійності.

Для європейців важливо було припинити воєнні дії і вбивства ціною України...

Україні було найважче. Донбас заливало кров’ю... Йшлося про збереження держави, бо ж метою Путіна був не Донбас, а Україна…

Нам вдалося закласти у Мінські угоди ключові позиції для збереження держави: виведення іноземних військ і техніки (формулювання «російські» на тому етапі просто б не пройшли); відновлення контролю над українсько­російським кордоном.

Так, в угодах є політичний, болючий для Києва, блок, але таким є компроміс. Той, хто про це «забув», просто не знає, що таке — отримувати звістки про вбивство солдатів, чути крики їхніх матерів.

2. Санкції проти РФ з’я­ви­лися влітку 2014, після анексії Криму. Навіщо говорити, що вони прив’язані до виконання Мінських домовленостей?

Після анексії Криму ЄС ввів смішні санкції: візова відмова кільком десяткам росіян на зразок потішного Стрєлкова. Саме ця безкарність розв’язала Кремлю руки і призвела до повномасштабного вторгнення в Україну у серпні 2014.

Серйозний пакет санкцій, які реально били по економіці агресора (заморозили доступ до нових технологій, європейських і американських банківських кредитів), було прийнято саме після підписання Мінських домовленостей.

У рішеннях щодо санкцій звучить одне: санкції триватимуть до ПОВНОГО виконання Мінських домовленостей! До відновлення контролю над українсько­російським кордоном! Хто серед українських політиків проти відновлення кордону, той виступає проти Мінських домовленостей.

Зверніть увагу — саме ті, хто проривав кордон на заході України, принижуючи українських прикордонників, у ці дні блокували трибуну, прориваючи наш дипломатичний фронт і виступаючи проти Мінських угод, які вимагають відновлення контролю на східному кордоні. Збіг?

3. Президент перевищив повноваження, підписуючи угоди, і не порадився з парламентом?

Вся країна побачила у ці дні, як це — радитися з безвідповідальною і популістською частиною парламенту.

У критичні дні 2014 — лютого 2015 будь­яке зволікання коштувало життів тисяч українців. Президент приймав рішення як гарант Конституції, Верховний головнокомандувач і лідер. Під нормандськими і мінськими домовленостями стоять підписи президентів Франції, Росії та канцлера Німеччини. Вони теж перевищили повноваження?

І ключове — саме підпис Путіна під нормандськими документами і його посла Зурабова під Мінськими угодами роблять РФ суб’єктом домовленостей, а не спостерігачем, як і ЄС, за яких підписи поставили Олланд і Меркель.

Тепер КОЖНА сторона має виконати свою частину зобов’язань: РФ — вивести війська і техніку, піти ГЕТЬ з Донбасу; Україна — політичний блок (відповідне законодавство так і не набуло чинності через невиконання безпекового блоку з боку РФ); ЄС — тримати санкції до повного відновлення контролю над кордоном.

4. Після прийнятих законопроектів у Верховній Раді з’являться ґіві­мотороли?

Ці апокаліптичні завивання чуємо з вересня 2014. ВР і досі на місці. Ґіві й мотороли — самі знаєте де.

5. Навіщо голосували за закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО?

Цей закон проголосували у вересні 2014, а не в жовтні 2017! А «Самопоміч», УКРОП та інші блокувальники трибуни голосували за цей закон, за зміни до нього у березні 2015! Тоді це була не зрада?

Що ж трапилося за ці роки, якщо ЖОДЕН з апокаліптичних прогнозів не реалізувався? А нічого, окрім того, що «Самопоміч» вийшла з коаліції та не шкодує сил і нервів не на боротьбу за Україну, а на боротьбу з владою.

Ключове: ані після вересня 2014, ані після березня 2015 цей проголосований закон так і не набув чинності. По Донбасу ходить не народна міліція, якою лякають виборців радикали, а росіяни і місцеві орки, озброєні російським воєнторгом. Будемо народною міліцією лякати чи виганяти орків?

Наголошую — прийнятий 2014 року закон не може вступити в силу до виконання з боку РФ безпекового блоку. І зараз ми голосували за можливість застосування, якщо протягом року зміниться безпекова ситуація. Це голосування дало беззаперечний козир вимагати продовження санкцій проти РФ.

6. У Законі «Про особливості місцевого самоврядуваня в ОРДЛО» закладено норми про народну міліцію, свої суди. Це легітимізація бойовиків?

Документ, що приймався у критичні для України дні, був важким і компромісним. Путін прагнув закласти у цей закон можливість «республік» визначати наш зовнішній вектор, у тому числі заблокувати шлях до ЄС і НАТО, Угоду про асоціацію і безвіз.

Ми все це відбили.

Закон «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО» не має жодних норм, що блокують наш зовнішньополітичний шлях. Щодо легітимізації бойовиків, то їх офіційно не визнав навіть сам Путін, тим більше світ.

Щодо амністії — нам доведеться пробачити тим, кому Кремль задурив голову... Це буде важко, але такий шлях пройшли всі повоєнні країни. Ми ж пробачили після Другої світової війни німцям, бо не всі серед них були фашистами. Не можемо у кожному жителі Донбасу бачити ворога. Але всі, причетні до вбивств і тероризму, до катувань та ґвалтувань, — сидітимуть. Ці злочини не потрапляють під амністію і є злочинами проти людяності, які не мають термінів давності.

7. Чому саме зараз голосували за пролонгацію Закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО?

Тому що термін ухваленого Закону «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО» завершується у жовтні 2017­го. Кремль вже розпочав брехливу кампанію, що, мовляв, Україна виходить з Мінських угод, тому знімайте санкції. В ЄС є чимало лобістів, які підтримують зняття санкцій з РФ. Гра Кремля: зняти з себе європейські санкції українськими руками. Не вийшло.

8. Чому Опоблок підтримав голосування за Закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО?

Питання до них. Опоблок дав лише 9 голосів з 40 членів фракції, тобто менш ніж 25% своїх депутатів. Опоблок бореться за голоси сходу і публічно підтримує Мінські домовленості як такі, що ведуть до врегулювання. Всі соціологічні опитування показують, що для українців питання миру є ключовим, і на сході Мінські угоди підтримують. Тому для Опоблоку це голосування є логічним.

9. Чому Москва схвально сприйняла голосування щодо Закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО?

Я бачила протилежне. Москва і її посіпаки істерять щодо законопроекту, який визнає РФ країною­агресором.

А щодо пролонгації Закону про особливості самоврядування, то були крізь зуби заяви Москви і її маріонеток, що, мовляв, Київ прийняв цей закон під тиском і все одно не збирається виконувати. Це швидше розчарування, що їхній план зняти санкції нашими руками провалився! А от європейські і американські партнери привітали нашу мудрість.

10. Які новели, закладені в іншому законопроекті «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», є найпринциповішими?

Цей законопроект прийнято у першому читанні і буде доопрацьовано до другого, зважаючи на альтернативні законопроекти. Ключове — визнання РФ країною­агресором.

Чому саме зараз? Бо кілька років тому навіть наші найближчі союзники закликали до стриманості. Сьогодні час інший, і всім вже все зрозуміло про РФ. А прийняття цього закону допоможе нам бити по РФ в міжнародних судах і в діалозі по миротворчій місії, де апріорі не може бути жодного громадянина країни­агресора.

11. Чому в законі розділено питання Криму і Донбасу?

Ми однаково боремося за повернення Донбасу та Криму, але навіть у міжнародному праві ситуація визначається різною термінологією: Крим — анексований, на Донбасі повзуча анексія, росіяни відмовляються визнати там свою присутність. Методологія повернення цих територій також буде різною.

12. Чому за цей законопроект не голосували «Батьківщина», Опоблок, «Самопоміч»? Питання до них. Але воно риторичне …

P.S.Серед сотень дзвінків у ці дні один був особливо важливим для мене — від Володимира Павловича Горбуліна. Підтримав. Сказав, що найважче — це мати позицію і її публічно обстоювати в океані популізму. Але так правильно, бо так потрібно країні.

Схожі новини