Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Вигоди і ризики закону про реінтеграцію Донбасу

На Банковій і на Заході його вітають, в опозиції - критикують.

Лише з другого заходу, як і напередодні — з великими нервами, під вибух петард з чорним димом, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, який передбачає реінтеграцію Донбасу. З документа, на вимогу “Народного фронту” та деяких інших політичних сил, прибрали згадку про Мінські угоди, ввели посилання на міжнародне право і Статут ООН, а також пообіцяли до другого читання внести розділ щодо окупованого Криму. Законопроект пройшов з потугою, набрав лише 233 голоси підтримки. Не голосували за нього в “Опозиційному блоці”, “Батьківщині”, “Самопомочі”, депутатській групі “Відродження”, утрималася група “єврооптимістів” у “Блоці Петра Порошенка”. Підтримку коаліції забезпечили нардепи з фракції Радикальної партії, депгрупи “Воля народу” і деякі позафракційні. Мінімальна кількість голосів “за” свідчить, що і друге читання законопроекту буде “ваділольним”.

Високопосадові особи зі США, Німеччини, інших країн Євросоюзу привітали крок українських законодавців, хоча він і не був переконливим. Подякував депутатам і президент Петро Порошенко. За його словами, “відповідальне голосування більшості допоможе нашій армії й надалі тримати оборону з мінімумом жертв. А дипломатам — посилити міжнародний тиск на Росію”. Президент зазначив, що Україна кваліфікує Росію як країну-агресора, захоплені нею території — тимчасово окупованими, а видані нею та її маріонетками акти - такими, що не мають правової сили. На думку президента, законопроект дає ясно зрозуміти співвітчизникам на окупованих територіях, що “Україна повернеться до них, а вони — до неї”.

На переконання Петра Порошенка, цим законом наша країна фіксує право на самооборону відповідно до Статуту ООН, зміцнює правову базу для застосування Збройних сил, розширює їхні спроможності. Поміж іншого, це посилює аргументи на користь надання Україні летальної зброї. Глава держави відкинув фобії противників цього законопроекту, зазначивши, що всі жахіття, якими Україну лякали три роки тому при ухваленні схожого закону, не справдилися. Президент попередив, що обструкція у цьому питанні провокує напругу у стосунках з нашими ключовими союзниками та створює загрозу Україні залишитися з агресором сам на сам, без підтримки світової спільноти. Ухвалюючи цей закон, Україна, на думку президента, “задає тон у питаннях припинення військової агресії Росії”.

Однак не всі у політичних і експертних колах поділяють думку глави держави, критично сприймають розроблений на Банковій стратегічний документ щодо Донбасу, вважають його помилковим.

«Треба добре спрогнозувати наслідки...»

Віталій КУЛИК,

директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства

Важливі закони про питання війни і миру, на які чутливо реагує суспільство, так приймати не можна. Перед голосуванням їх проекти треба було широко обговорити. Мала бути дискусія серед різних соціальних груп, оцінка незалежних експертів, а не намагання різними шулерськими способами протиснути документ, переламати через коліно Верховну Раду. Недотримання цієї процедури і спровокувало багато спекуляцій, блокування трибуни, бійку, димові шашки. Опозиція не вірила у те, що буде внесено зміни у законопроект про деокупацію...

Як на мене, ми маємо справу з намаганням обдурити і росіян, і наших партнерів на Заході, і власне суспільство продовженням дії закону про особливий статус ОРДЛО. Раніше ухвалений про це закон був нікчемним, бо не мав правового наслідку, його не виконували. Він набував чинності за умови, що: російських регулярних підрозділів не буде на Донбасі; що буде відновлено контроль України над її кордонами. Поки все це не буде виконано, про жоден статус ОРДЛО не може йтися, проводити вибори там не можна. І ось зараз ми продовжили дію цього нікчемного закону.

Якщо це спростить життя українській дипломатії для переговорів з нашими західними партнерами, дасть можливість зберегти і посилити санкційний режим, це можна було б вітати. Але у згаданому законопроекті містяться положення, які можуть призвести до непоправних наслідків, якщо ситуація вийде з-під конт-

ролю Києва. Уявімо, що Росія погоджується вивести свої війська - і декларативно їх виводить. На Донбасі залишаються найманці і приватні військові компанії. Нібито є формальне виконання умов. Друга позиція — Захід визнає вибори на території в ОРДЛО (навіть якщо Київ їх не визнає). Тоді відповідно до ухваленого закону змушені будемо піти на створення з числа бойовиків та їх керманичів “народної міліції”, призначення “народних” прокурорів. Тому треба думати про наслідки...

До позитивів законопроекту про реінтеграцію Донбасу відніс би визнання Росії окупантом. Однак це ще не означає, що так само визнають її західні партнери, і що цю норму буде застосовано у міжнародних правових інституціях.

Мені не подобається у цьому законопроекті великий перелік “мінських” зобов’язань. Посилання на будь-які документи, які фактично легітимізують підписи вожаків терористів Плотницького, Захарченка, є неправильними, недоцільними.

У законі відсутні згадки про Крим. Скільки б нам представники президента не говорили, що буде окремий закон про Крим, що це, мовляв - різні предмети регулювання, всім має бути зрозуміло: як тільки ми у будь-яких документах по Донбасу “виносимо за дужки” Крим, то таким чином погоджуємося з логікою Російської Федерації, що Крим “це - відкладена історія, давайте зараз говорити лише про Донбас”. Така логіка неправильна. Київ має опиратися їй.

Не перебільшував би важливості цього закону, необхідності термінового його ухвалення — у контексті підготовки до нормандського переговорного процесу, чергового раунду контактів у Мінську. Бо не бачу жодних серйозних зрушень з боку Росії, її готовності виконувати взяті на себе зобов’язання. Ми маємо відсутність тиші на Донбасі, поранених і вбитих, припинення “шкільного перемир’я”, заручників, пряму ротацію російських військовослужбовців в ОРДЛО, підвезення озброєння і боєприпасів. Є, напевно, якась інша логіка, про яку Банкова не говорить...

Фото dialog.ua

Схожі новини