Швидко підняти Україну — так само, як повоєнну Європу,

покликаний новітній «план Маршалла», який передбачає щорічні інвестиції у нашу економіку більше 5 мільярдів євро.

Після надання Україні безвізового режиму з Євросоюзом, вслід за тим, як набрала сили Угода про асоціацію з ЄС, Київ отримав від Заходу ще одну приємну звістку, яка стане практичним наповненням попередніх домовленостей. Наші союзники у найближчі місяці готові стати потужними фінансовими донорами української економіки. Підготовлено проект безпрецедентно великих інвестицій, який образно назвали “планом Маршалла для України”. “Благословити” його після “шліфування” в уряді Гройсмана планують 24 листопада на саміті “Східного партнерства” у Брюсселі. А зібрання самих інвесторів очікується у лютому-березні 2018-го.

Американський політик і військовий, нобелівський лауреат Джордж Маршалл найбільше увійшов в історію тим, що 1947 року запропонував для виснаженої Другою світовою Західної Європи план її швидкого відродження (його почали втілювати у квітні 1948-го). Згідно з цією розробкою, країни, що потерпіли від воєнної розрухи, отримали від США на розвиток (у нинішніх цінах) 125 мільярдів доларів. Реалізація плану мала вражаючі підсумки: за чотири роки валовий внутрішній продукт цих країн, першою чергою – Німеччини, підвищився на 32,8%, промислове виробництво зросло на 40% порівняно з довоєнним рівнем, обсяг сільськогосподарської продукції збільшився на 11%, а торгівлі – на 40%.

У “плану Маршалла для України” інвестиції скромніші, але завдання – такі ж амбітні. Йдеться про те, щоб наша економіка зробила прорив, прискореними темпами із застою вийшла у передові на континенті.

На це працюватиме спеціально створений трастовий фонд, де й акумулюватимуть кошти на “український поступ”. Передбачається щорічно протягом 10 найближчих років  вкладати у нашу господарку не менше 5 мільярдів євро. Крім США, коштами готові поділитися Канада, Японія, країни Євросоюзу, Європейський інвестиційний банк, банки Литви. Саме колишній глава уряду цієї країни Андрюс Кубілюс став одним із творців програми фінансової допомоги Україні. Її втілення, за прогнозами експертів, допомогло б довести щорічне зростання українського ВВП до 6-8%. За цими цифрами — реальне поліпшення життя звичайних громадян. Як правильно казав колись один класик, економіка — найважливіша наша політика…

Прогнозується, що трастові кошти буде скеровано у реальний сектор економіки, зокрема у розвиток вітчизняної інфраструктури (нові дороги, мости), для підтримки вигідними кредитами малого і середнього бізнесу, сільського господарства і переробної промисловості. Частина коштів піде на підтримку регіонів. Зміни очікуються масштабні, справді стратегічні.

Захід готовий підставити нам плече. Але свою частину роботи має виконати український парламент — зокрема, адаптувати частину наших законів і норм. За нинішніх політичних штормів зробити це буде непросто. Але потрібно — якщо хочемо досягти ефекту повоєнного “плану Маршалла”.

Андрій НОВАК, економіст

Новина про економічну допомогу Україні з боку Заходу не може не тішити.    Вона відкриває перед нами широкі перспективи, можемо досягти значного зростання. Думаю, насамперед інвестиції підуть у ті галузі, які швидко даватимуть прибуток. Заохочені цією ініціативою, гроші у нашу господарку відважаться вкладати інші інвестори. Але є одне “але”… Важливо, як ми цими коштами зуміємо розпорядитися. Все залежить від того, хто їх освоюватиме, хто контролюватиме їх використання. У наших партнерів є побоювання, що інвестиції можуть піти не за призначенням. На жаль, ми не раз давали приводи для таких підозр. І зараз знайдуться охочі кинути оком на фінансові потоки з-за кордону…

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Зараз йдеться про солідні суми – до 6 млрд. доларів щороку, протягом наступних 10 років. Упевнений: навіть звичайна купівля товарів в Україні на таку суму здатна серйозно вплинути на економіку, не кажучи вже про їх інвестування у промисловість. Якщо всі ці гроші вкладати у розвиток економіки, її зростання із 2−3 відсотків пришвидшиться до 6-8%. А це вже були б одні з кращих показників у Європі. Головне — розумно інвестувати “трастові” гроші у сфери, де вони справді можуть дати результат.