З хрестом – як з ножем...

Захисників України, які нині несуть службу у зоні АТО, у тяжку хвилину підтримують молитвами і порадами священики. Духовна підтримка для воїнів - архіважлива,тому уряд узаконив капеланство. Його представники працюють у всіх підрозділах ЗСУ, Національної гвардії, серед прикордонників. У липні на Золочівщині вони пройшли спеціальний вишкіл. Однак не всі конфесіії можуть спорядити до солдатів своїх душпастирів. На це є причини...

У штатному розписі Національної гвардії значиться 44 священики, зокрема, 38 капеланів. Однак серед них нема жодного представника Української православної церкви, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом (УПЦ МП). Табу на їх присутність серед військовослужбовців міститься у службових інструкціях. Там сказано, що не можуть бути військовими капеланами в українському війську ті священики, духовні центри яких розташовані на території країни-агресора.

Отож зазначене правило стосується і УПЦ МП, яка своїм патроном вважає главу Російської православної церкви Кирила - духовного наставника Путіна, який благословив військову агресію Росії проти України...

В інтерв’ю виданню “Апостроф” командувач Нацгвардії генерал-лейтенант Юрій Аллеров зазначив, що особисто бачив благословення російсько-терористичних військ служителями УПЦ МП: «Я працював із розвідкою, з народним опором, коли колони сепаратистів з російськими найманцями під’їжджали до церкви — виходили настоятелі УПЦ МП і благословляли їх на “священну війну” проти українського народу...”. За словами генерала НГУ, Росія й понині намагається вплинути на південну і східну території України, які перебуваютьпід впливом Російської православної церкви.

Не так давно у редакції “Високого Замку” ми спілкувалися з військовим капеланом від УГКЦ о. Андрієм Зелінським.

- Логіку, якою керуються представники духовенства УПЦ (МП), мені збагнути важко, - сказав отець Зелінський. - Доволі часто у них свій власний погляд на війну, інша риторика, вони по-іншому інтерпретують події на сході. Чимало фактів з їхньої діяльності не можуть не викликати занепокоєння. Мені важко зрозуміти, чому предстоятель згаданої церкви не піднімається в парламенті, аби вшанувати полеглих захисників його держави, серед яких і члени його пастви. Мені важко зрозуміти, чому доволі часто їхні священики відмовляють у благословенні тим, хто йде захищати свій народ, а батькам загиблих воїнів- у християнському похованні їхніх синів (до мене особисто люди зверталися з цього приводу неодноразово). Чому з того боку лінії розмежування духовенство УПЦ МП благословляє свою паству брати незаконно в руки зброю і вбивати та калічити своїх братів по цей бік, залишаючи самотніми їхніх матерів, дружин, дітей... Чому ці священики мовчать про вбивчу брехню з уст російської пропаганди? Чому інколи їхні «капелани» самі беруть в руки зброю та стріляють по українському воїнові (знаю про конкретні випадки зі свідчень самих військових). Мир потребує дієвого навернення серця, а не порожніх декларацій. Якщо священики УПЦ МП виступають за мир, то нехай попросять свою паству скласти зброю - і мир настане!

Ілюстрацією до сказаного отцем Зелінським могла би стати надзвичайна подія у Жовкві на Львівщині, коли священик УПЦ МП відмовився відчинити двері храму перед похоронною процесією, яка проводжала в останню путь загиблого воїна...

Андрій ЮРАШ,

директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України

Питання військового капеланства постало гостро з початком збройної агресії Росії. Влітку 2014 року на побажання Всеукраїнської ради церков уряд Арсенія Яценюка за підписом прем’єра прийняв розпорядження про створення служби військового духовенства (капеланства) в усіх підрозділах Збройних Сил, правоохоронних органів нашої країни. Нині капеланів зараховано на штатні посади (їх внесено у кваліфікатор професій) - з окладами, соціальними гарантіями...

Функції капеланів у різних родах військ реалізуються відповідно до положень, які затверджує керівництво цих військових і правоохоронних підрозділів. Міністерство культури є лише комунікатором, воно моніторить, як ці процеси відбуваються.

Беручи до уваги, що йде збройне протистояння між Росією і Україною, у положенні про військових капеланів записано, що їхні функції не можуть виконувати представники тих релігійних організацій, що мають свої центри у країні, яка визнана агресором. Це враховує суспільні настрої. Адже відомо сотні випадків, коли священнослужителі УПЦ, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом, брали участь у прямих чи опосередкованих діях, які інакше, ніж підтримкою сепаратизму, колабораціонізму, окупаційної влади, назвати не можна.

Заради справедливості, хочу відзначити: в УПЦ МП є і патріотично налаштовані священики, які намагаються багато чого корисного зробити для України. Збирають кошти для нашого війська, в інший спосіб допомагають українській армії. Але оскільки вони є частиною того церковного тіла й механізму, який пов’язаний з Росією, то і вони змушені нести на собі відбиток оцих суспільних оцінок...